Асоціація відмови від тютюнопаління та виживання молодих пацієнтів з інфарктом міокарда: результати аналізу Partners YOUNG-MI

21 жовтня 2020 о 12:49
847

Тютюнопаління — відомий фактор ризику розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС), інфаркту міокарда (ІМ) та смертності. Вважається, що поєднання дисфункції ендотелію, гіпоксії та підвищеного ризику тромбозу спричиняють патофізіологію розвитку захворювань серця та підвищення ризику смертності. Однак, на щастя, цей ризик можна знизити за рахунок відмови від вживання тютюнових продуктів.

Результати численних досліджень вже підтверджували переваги відмови від тютюнопаління щодо ризику смертності як у загальній популяції, так і серед осіб з ІМ, але попередні дослідження були обмежені когортою пацієнтів старшої вікової групи. Відповідно, що переваги відмови від тютюнопаління щодо ризику ІМ залишаються невизначеними серед осіб молодшої вікової групи з підтвердженим діагнозом ІХС. Крім того, результати деяких досліджень повідомляли про такий феномен, як «парадокс курця», відповідно до якого, серед курців, які перенесли ІМ, спостерігався нижчий ризик смертності порівняно з пацієнтами, які не палили. І хоча деякі дослідники вважають, що цей феномен зумовлений різницею віку серед курців та некурців, все ж це питання залишається невизначеним і потребує оцінки серед осіб молодшого віку.

З огляду на підвищення частоти розвитку ІМ у осіб молодого віку, а також високу поширеність тютюнопаління в США серед осіб молодого віку, визначення переваг відмови від паління потребує детальнішого вивчення. Проведено дослідження з метою оцінки поширеності тютюнопаління та вивчення зв’язку між відмовою від тютюнопаління та виживанням молодих пацієнтів з ІМ.

Дизайн дослідження

Проведено ретроспективний аналіз Partners YOUNG-MI, який проводили на базі двох великих академічних центрів, розташованих у Бостоні (Массачусетс, США). В аналіз були включені дорослі пацієнти, які перенесли ІМ у віці <50 років. Дані про тютюнопаління при зверненні з приводу ІМ і через один рік після ІМ отримували з електронних медичних записів пацієнтів. Період відбору даних становив із січня 2000 р. по квітень 2016 р.

Для оцінки зв’язку між відмовою від паління і рівнем загальної смертності, а також смертності від ускладнень серцево-судинних захворювань, використовували моделі пропорційних ризиків Кокса з урахуванням даних шкали для оцінки кращого припинення куріння.

Результати

Загалом до дослідження було включено 2027 дорослих пацієнтів (середній вік — 45 років, 1669 (80,6%) чоловіків), які перенесли ІМ у віці <50 років. Майже 50% пацієнтів на момент розвитку ІМ мали статус курця. Пацієнтів було рандомізовано на три групи: 703 (33,9%) пацієнти ніколи не курили, 281 (13,6%) — колишні курці та 1088 (52,5%) мали статус курця.

Із 1088 пацієнтів, які мали статус курця, 910 пацієнтів були додатково класифіковані або у групу відмови (343 [37,7%]), або в групу пацієнтів, які мали статус курця (567 [62,3%]) через 1 рік після ІМ.

За медіану спостереження 11,2 року (діапазон — 7,3–14,2 року) померли 142 (13,3%) із 1069 курців у когорті порівняно з 87(9,0%) із 963 некурців  (р=0,08).

Смертність серед пацієнтів, які мали статус курця, становила 1,10 смертей на 100 людино-років, тоді як серед пацієнтів, які не, або колишніх курців становила 0,91 смертності на 100 людських років (р=0,19).

За період дослідження особи, які кинули палити, мали статистично достовірно нижчий рівень смертності від усіх причин (коефіцієнт ризику (КР) 0,35; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,19–0,63; р <0,001) та серцево-судинна смертність (КР 0,29; 95% ДІ 0,11–0,79; р=0,02).

Висновки

Серед 2072 пацієнтів, які перенесли ІМ у молодому віці, 52,5% мали статус курця на момент індексної госпіталізації. Незважаючи на те що пацієнти, які кинули палити, мали подібні показники із такими у пацієнтів, які продовжували палити, відмова від тютюнопаління асоціювалася із 70–80% зниженням загальної смертності та ускладнень серцево-судинних захворювань. Таким чином, результати проведеного дослідження свідчать, що відмова від паління асоційована зі зниженням смертності та ризику розвитку ускладнень серцево-судинних захворювань.

Нагадуємо, що до канцерогенних факторів ризику, пов’язаних із розвитком раку ротової порожнини, належать тютюнопаління та зловживання алкоголем.

  • Arnett D.K., Blumenthal R.S., Albert M.A. et al. (2019) 2019 ACC/AHA Guideline on the Primary Prevention of Cardiovascular Disease: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. Circulation, 140(11): e596–e646.
  • Biery D.W., Berman A.N., Singh A. et al. (2020) Association of Smoking Cessation and Survival Among Young Adults With Myocardial Infarction in the Partners YOUNG-MI Registry. JAMA Netw Open., 3(7): e209649.
  • Gupta A., Wang Y., Spertus J.A. et al. (2014) Trends in acute myocardial infarction in young patients and differences by sex and race, 2001 to 2010. J. Am. Coll. Cardiol., 64(4): 337–345.
  • Joo H.Y., Cho J.K., Kwon M. et al. (2019) Guidelines for the Surgical Management of Oral Cancer: Korean Society of Thyroid-Head and Neck Surgery. Clin. Exp. Otorhinolaryngol., 12(2): 107–144. doi: 10.21053/ceo.2018.01816.

Анна Хиць