Щодо працевлаштування санітарних лікарів

14 грудня 2012 о 12:11
1685

Як повідомляло наше видання, нині Державна санітарно-епідеміологічна служба (далі — Держсанепідслужба) України переживає нелегкий етап свого реформування. У ході тривалих обговорень та дискусій формується нормативно-правове підґрунтя для оптимального здійснення службою її повноважень щодо державного санітарно-епідеміо­логічного нагляду.

Так, на виконання п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 р. № 1050 «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби», з метою формування мережі державних установ для забезпечення проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30.11.2012 р. № 976 затверджено Примірні штатні нормативи лабораторного центру Держсанепідслужби України.

Відповідно до зазначених нормативів до складу Держсанепідслужби України входять лабораторні центри республіканського, обласних, міських рівнів, а також на водному, залізничному та повітряному транспорті; їх відокремлені структурні підрозділи (міський, районний, міжрайонний, міськрайонний, лінійний, басейновий відділ лабораторних досліджень), а також у разі необхідності можуть створюватися районні відділення лабораторних досліджень.

У лабораторних центрах функціонуватимуть:

І. Організаційний відділ.

ІІ. Відділ дослідження фізичних та хімічних факторів:

  • Відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень.
  • Лабораторія фізичних факторів.
  • Санітарно-гігієнічна лабораторія.

ІІІ. Відділ дослідження біологічних факторів:

  • Відділення організації епідеміологічних досліджень.
  • Відділення особливо небезпечних інфекцій.
  • Відділення дезінфектології.
  • Бактеріологічна лабораторія.
  • Вірусологічна лабораторія.
  • Лабораторія особливо небезпечних інфекцій.
  • Паразитологічна лабораторія.

До складу відокремлених структурних підрозділів — відділів лабораторних досліджень — входитимуть:

  • Відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень.
  • Санітарно-гігієнічна лабораторія.
  • Відділення організації епідеміологічних досліджень.
  • Мікробіологічна лабораторія.
  • Відділення дезінфектології.

У разі потреби (з урахуванням доступності для населення, його чисельності та наявності матеріально-технічної бази) у складі відокремленого структурного підрозділу лабораторного центру в межах загальної чисельності штатних одиниць цього центру та пропорційно до чисельності населення на відповідній території за пропозицією керівника центру та рішенням голови Держсан­епідслужби України можуть створюватися районні відділення лабораторних досліджень у складі:

  • завідувача відділення;
  • лікаря загальної гігієни (лікар з комунальної гігієни, лікар з гігієни праці, лікар з гігієни дітей та підлітків, лікар з гігієни харчування, лікар з радіаційної гігієни) — 1–2 посади;
  • лікаря-епідеміолога — 1–2 посади;
  • фельдшера санітарного — 1 посада;
  • помічника лікаря-епідеміолога — 1 посада;
  • лікаря-лаборанта-гігієніста — 1 посада;
  • лікаря-бактеріолога (бактеріолога) — 1 посада;
  • фельдшера-лаборанта (лаборант із бактеріології, лаборант санітарно-гігієнічної лабораторії) — 2 посади.

Оскільки на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2012 р. № 1050 кількість працівників Держсанепідслужби України, що забезпечуватимуть проведення лабораторних та інструментальних досліджень у вищенаведених структурах не перевищуватиме 22 461 особи (під скорочення потрапили понад 20 тис. осіб), Держсан­епідслужба України листом від 10.12.2012 р. № 03.13–7308/20 звернулася до голів обласних державних адміністрацій із проханням розглянути можливість створення комунальних підприємств на базі існуючих дезінфекційних станцій із подальшим працевлаштуванням у них вивільнених працівників обласних та районних санітарно-епідеміологічних станцій.

Адже ст. 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» саме до повноважень Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади у сфері захисту населення від інфекційних хвороб належить забезпечення проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, у тому числі й боротьба з живими переносниками збудників інфекційних хвороб тощо, на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.dsesu.gov.ua