Розлад аутистичного спектру та пікацизм: асоціацію підтверджено

Актуальність

Пікацизм являє собою розлад харчової поведінки, який характеризується прийомом в їжу неїстівних предметів, які не мають харчової цінності і можуть становити загрозу для життя пацієнта, включно із потраплянням в організм яєць паразитів, свинцевою інтоксикацією, недоїданням, отруєннями та кишковою непрохідністю або перфорацією. Сучасні дані свідчать, що поширеність пікацизму є значною, особливо серед осіб з розладом аутистичного спектру (РАС), та пов’язана з підвищеним ризиком смертності у цій когорті пацієнтів. Пікацизм вважається самоушкоджувальною поведінкою, що виникає без цілеспрямованого бажання завдати собі шкоди.

Сучасні дані свідчать, що особи з РАС або розумовою відсталістю мають вищу частоту самоушкоджувальних дій, включно із пікацизмом, порівняно із загальною популяцією [1]. Однак дані, які б оцінювали частоту пікацизму у цій когорті пацієнтів, є обмеженими якістю доказів, невеликими розмірами вибірки пацієнтів та відсутністю груп порівняння. У деяких дослідженнях оцінена поширеність пікацизму лише серед осіб з РАС. Так, у дослідженні A. Emond та співавторів (2010) дослідники повідомили, що у дітей з РАС частіше відмічається пікацизм у віці 38 та 54 міс (12,3 та 12,5% відповідно) порівняно з дітьми з контрольних груп, де поширеність пікацизму становила 2,3 та 0,7% [2]. Проведено дослідження, в якому оцінювали частоту пікацизму серед педіатричних пацієнтів з різними порушеннями розвитку [3].

Методи та результати

Проведено дослідження, в якому брали участь діти дошкільного віку (вік 30–68 міс), у дослідження були включені діти з РАС (n=1426), іншими порушеннями розвитку (n=1735) та нейротипові діти, які становили групу контролю (n=1578).

Результати дослідження продемонстрували, що частота пікацизму серед дітей з РАС становила 23,2%, при інших порушеннях розвитку — 8,4%, тоді як частота серед дітей з контрольної групи була значно нижчою та становила 2,3%. При цьому дослідники окремо виділили комбіновані групи дітей та частоту пікацизму серед них:

• РАС + розумова відсталість — частота пікацизму становила 28,1%;
• РАС без розумової відсталості — 14%;
• інші порушення розвитку + розумова відсталість — 9,7%;
• порушення розвитку з характеристиками РАС — 12%;
• порушення розвитку з характеристиками РАС та розумової відсталості — 26,3%;
• порушення розвитку без розумової відсталості та характеристик РАС — 3,2%.

Висновок

Результати даного дослідження свідчать, що пікацизм є поширеним станом серед дітей з РАС, що свідчить про необхідність спеціалізованого підходу до менеджменту пацієнтів цієї групи.

Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження продемонстрували, що застосування опіоїдів у І триместр вагітності не асоціюється з ризиком вроджених вад розвитку плода, хоча можливе незначне підвищення ризику для незрощення губи та піднебіння.

Список використаної літератури

1. Ashworth M., Hirdes J.P., Martin L. (2009) The social and recreational characteristics of adults with intellectual disability and pica living in institutions. Res. Dev. Disabil.; 30(3): 512–520.
2. Emond A., Emmett P., Steer C. et al. (2010) Feeding symptoms, dietary patterns, and growth in young children with autism spectrum disorders. Pediatrics; 126(2).
3. Fields V.L., Soke G.N., Reynolds A. et al. (2021) Victoria L. Fields, Gnakub N. Soke, Ann. Reynolds. Pediatrics, 1, 147 (2): e20200462. DOI: doi.org/10.1542/peds.2020-0462.

Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»