Розлад аутистичного спектру та пікацизм: асоціацію підтверджено
Резюме. Наведено огляд результатів дослідження щодо оцінки частоти пікацизму серед дітей з різними вадами розвитку, включно з розладом аутистичного спектру.
Актуальність
Пікацизм являє собою розлад харчової поведінки, який характеризується прийомом в їжу неїстівних предметів, які не мають харчової цінності і можуть становити загрозу для життя пацієнта, включно із потраплянням в організм яєць паразитів, свинцевою інтоксикацією, недоїданням, отруєннями та кишковою непрохідністю або перфорацією. Сучасні дані свідчать, що поширеність пікацизму є значною, особливо серед осіб з розладом аутистичного спектру (РАС), та пов’язана з підвищеним ризиком смертності у цій когорті пацієнтів. Пікацизм вважається самоушкоджувальною поведінкою, що виникає без цілеспрямованого бажання завдати собі шкоди.
Сучасні дані свідчать, що особи з РАС або розумовою відсталістю мають вищу частоту самоушкоджувальних дій, включно із пікацизмом, порівняно із загальною популяцією [1]. Однак дані, які б оцінювали частоту пікацизму у цій когорті пацієнтів, є обмеженими якістю доказів, невеликими розмірами вибірки пацієнтів та відсутністю груп порівняння. У деяких дослідженнях оцінена поширеність пікацизму лише серед осіб з РАС. Так, у дослідженні A. Emond та співавторів (2010) дослідники повідомили, що у дітей з РАС частіше відмічається пікацизм у віці 38 та 54 міс (12,3 та 12,5% відповідно) порівняно з дітьми з контрольних груп, де поширеність пікацизму становила 2,3 та 0,7% [2]. Проведено дослідження, в якому оцінювали частоту пікацизму серед педіатричних пацієнтів з різними порушеннями розвитку [3].
Методи та результати
Проведено дослідження, в якому брали участь діти дошкільного віку (вік 30–68 міс), у дослідження були включені діти з РАС (n=1426), іншими порушеннями розвитку (n=1735) та нейротипові діти, які становили групу контролю (n=1578).
Результати дослідження продемонстрували, що частота пікацизму серед дітей з РАС становила 23,2%, при інших порушеннях розвитку — 8,4%, тоді як частота серед дітей з контрольної групи була значно нижчою та становила 2,3%. При цьому дослідники окремо виділили комбіновані групи дітей та частоту пікацизму серед них:
- РАС + розумова відсталість — частота пікацизму становила 28,1%;
- РАС без розумової відсталості — 14%;
- інші порушення розвитку + розумова відсталість — 9,7%;
- порушення розвитку з характеристиками РАС — 12%;
- порушення розвитку з характеристиками РАС та розумової відсталості — 26,3%;
- порушення розвитку без розумової відсталості та характеристик РАС — 3,2%.
Висновок
Результати даного дослідження свідчать, що пікацизм є поширеним станом серед дітей з РАС, що свідчить про необхідність спеціалізованого підходу до менеджменту пацієнтів цієї групи.
Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження продемонстрували, що застосування опіоїдів у І триместр вагітності не асоціюється з ризиком вроджених вад розвитку плода, хоча можливе незначне підвищення ризику для незрощення губи та піднебіння.
Список використаної літератури
- Ashworth M., Hirdes J.P., Martin L. (2009) The social and recreational characteristics of adults with intellectual disability and pica living in institutions. Res. Dev. Disabil.; 30(3): 512–520.
- Emond A., Emmett P., Steer C. et al. (2010) Feeding symptoms, dietary patterns, and growth in young children with autism spectrum disorders. Pediatrics; 126(2).
- Fields V.L., Soke G.N., Reynolds A. et al. (2021) Victoria L. Fields, Gnakub N. Soke, Ann. Reynolds. Pediatrics, 1, 147 (2): e20200462. DOI: doi.org/10.1542/peds.2020-0462.
Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»
Залишити коментар