Вовча паща та заяча губа: асоціація із застосуванням опіоїдів матір’ю у І триместр вагітності

22 березня 2021 о 12:28
1714

Актуальність

Біль є частим симптомом, що супроводжує жінок у період вагітності. Сучасні дані свідчать, що анальгетики, зокрема опіоїди, є препаратами, які часто  застосовуються у вагітних. Так, за оцінками експертів, лише в США частота призначення опіоїдів сягає 22% [1]. В Європі частота застосування опіоїдних анальгетиків є нижчою та становить близько 5% [2]. Крім того, дані літератури свідчать, що сьогодні США перебуває в стадії опіоїдної епідемії, з приблизно 5-кратним підвищенням застосування рецептурних опіоїдів за останні 20 років.

Результати попередніх епідеміологічних досліджень щодо оцінки тератогенного впливу опіоїдів є обмеженими та суперечливими. Однак нещодавній систематичний огляд CDC (Centers for Disease Control and Prevention — Центри з контролю та профілактики захворювань у США) продемонстрував, що найпоширенішими ускладненнями з боку плода на фоні застосування опіоїдів матір’ю у період вагітності, були такі порушення розвитку, як вади розвитку з боку серцево-судинної системи, вади міжшлуночкової/міжпередсердної перегородки, розщеплення хребта (spina bifida), незрощення губи та піднебіння. І сьогодні залишається невизначеним питання щодо застосування опіоїдів у період вагітності та асоціацією з вродженими вадами розвитку плода. Крім того, наразі відомо, що тератогенна дія опіоїдів є біологічно вірогідною, оскільки ендогенні опіоїди являють собою регулятори росту, що й викликає занепокоєння щодо застосування екзогенних опіоїдів та їх можливої тератогенної дії [3].

Враховуючи наявні дані, розуміння ризику вроджених вад розвитку плода на фоні застосування опіоїдів матір’ю у період вагітності є вкрай важливим. На додаток необхідно зазначити, що враховуючи той факт, що більшість вагітностей у популяції є незапланованими, знання про тератогенний вплив опіоїдів може бути корисним й для жінок репродуктивного віку. Проведено дослідження, в якому оцінювали зв’язок між застосуванням опіоїдів у І триместр вагітності та ризиком вроджених вад розвитку плода [4].

Методи та результати

У дослідження були відібрані дані про вагітних з таких баз даних страхових компаній, як Medicaid Analytic eXtract (МАХ) у період  2000–2014 рр. (n=1 602 580) та MarketScan Research Database (MSRD) у період  2003–2015 рр. (n=1 177 676). Серед усіх вагітних оцінювали призначення опіоїдів у І триместр вагітності.

Основними кінцевими точками дослідження були обрані наявність таких вад розвитку плода, як вади міжшлуночкової/міжпередсердної перегородки, незрощення овального вікна, вади нервової трубки, незрощення губи та піднебіння, які визначені на основі перевірених алгоритмів діагностики.

Загалом у дослідження включені дані 70 447 (4,4%) вагітних з бази даних МАХ та 12 454 (1,1%) з MSRD, у яких відмічали принаймні 2 призначення опіоїдів у І триместр вагітності.

Результати дослідження продемонстрували, що абсолютний ризик вроджених вад розвитку плода загалом становить 41,0 (95% довірчий інтервал (ДІ) 39,5–42,5) на 1000 вагітних, що приймали опіоїди, проти 32,0 (95% ДІ 39,0–42,5) на 1000 вагітних, які не приймали опіоїди, для МАХ, та 42,6 (95% ДІ 39,0–46,01) та 37,3 (95% ДІ 37,0–37,7) на 1000 вагітних відповідно з когорти MSRD.

Крім того, у дослідженні виявлено підвищення відносного ризику (ВР) на фоні терапії опіоїдами для загального показника вад розвитку (ВР 1,06; 95% ДІ 1,02–1,10), вад розвитку з боку серцево-судинної системи (ВР 1,09; 95% ДІ 1,00–1,18), вад міжшлуночкової перегородки (ВР 1,07; 95% ДІ 0,95–1,21), вад міжпередсердної перегородки/незрощення овального вікна (ВР 1,04; ДІ 0,88–1,24), вади нервової трубки (ВР 0,82; 95% ДІ 0,53–1,27) та клишоногості (ВР 1,06; 95% ДІ 0,88–1,28).

При цьому ризик розвитку незрощення губи та піднебіння залишався підвищеним навіть після коригування (ВР 1,21; 95% ДІ 0,98–1,50) з вищим ризиком для розщеплення піднебіння (ВР 1,62; 95% ДІ 1,23–2,14).

Висновки

Результати даного дослідження продемонстрували, що застосування опіоїдів у І триместр вагітності не асоціюється з ризиком вроджених вад розвитку плода, хоча можливе незначне підвищення ризику для незрощення губи та піднебіння.

Нагадуємо, що у 2018 р. Європейське товариство медичної онкології (European Society for Medical Oncology — ESMO) випустило оновлений гайдлайн щодо принципів медикаментозного знеболення у паліативних пацієнтів із хронічним больовим синдромом.

Список використаної літератури

  1. Casagrande D., Gugala Z., Clark S.M. et al. (2015) Low back pain and pelvic girdle pain in pregnancy. J. Am. Acad. Orthop. Surg.; 23: 539–49. doi:10.5435/JAAOS-D-14-00248 pmid:26271756.
  2. Desai R.J., Hernandez-Diaz S., Bateman B.T. et al. (2014) Increase in prescription opioid use during pregnancy among Medicaid-enrolled women. Obstet Gynecol.; 123: 997–1002. doi:10.1097/AOG.0000000000000208 pmid:24785852.
  3. Engeland A., Bjørge T., Klungsøyr K. et al. (2018) Trends in prescription drug use during pregnancy and postpartum in Norway, 2005 to 2015. Pharmacoepidemiol. Drug Sa.f; 27: 995–1004. doi:10.1002/pds.4577 pmid:29920833.
  4. Bateman B.T., Hernandez-Diaz S., Straub L. et al. (2021) Association of first trimester prescription opioid use with congenital malformations in the offspring: population based cohort study. BMJ, Feb 10. doi.org/10.1136/bmj.n102.

Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»