Онкологічні захворювання та вроджені вади серця: чи існує зв’язок на генетичному рівні?

Актуальність

Успіхи сучасної медицини привели до того, що сьогодні реєструють значне збільшення кількості осіб із вродженими вадами серця (ВВС). Так, прогрес у діагностиці та лікуванні ВВС змінив демографічний профіль цієї групи пацієнтів: раніше переважали діти з ВВС, сьогодні переважають дорослі з ВВС, що свідчить про високу виживаність цієї групи пацієнтів. Зростаюча кількість дорослих осіб із ВВС зумовила ширше визнання додаткових проблем з боку здоров’я у цій когорті пацієнтів, зокрема  підвищений ризик розвитку онкологічних захворювань у 1,5–2,0 раза порівняно зі звичайною популяцією. І хоча опромінення внаслідок діагностичних процедур може підвищувати ризик розвитку онкологічних захворювань, різноманіття онкологічних патологій, наявних у пацієнтів із ВВС, вказує на існування й інших факторів ризику, окрім опромінення.

Деякі дослідники припускають, що ВВС та онкологічні захворювання можуть мати спільні молекулярні зв’язки. Вченими проведено дослідження щодо оцінки у генах онкологічного ризику (cancer risk — CR), так звані loss-of-function (LoF)-гени, серед великої когорти пацієнтів із ВВС.

Методи та результати дослідження

Проведено багатоцентрове дослідження, в якому оцінювали інформацію про пацієнтів з електронної бази даних Pediatric Cardiac Genomics Consortium. У дослідження були включені пацієнти педіатричного профілю, які мали структурні аномалії серця, але на момент включення до дослідження не мали підтвердженого діагнозу ВВС. Дослідники оцінювали наявність у пацієнтів рідкісних LoF-генів, які, вірогідно, асоціюються з розвитком онкологічних захворювань. Загалом до дослідження було включено 4 443 педіатричні пацієнти із ВВС (середній вік — 13 років, 59% — особи чоловічої статі).

Результати дослідження продемонстрували, що поширеність регуляторних LoF-генів із втратою функції, що асоційована з підвищеним ризиком розвитку онкологічного захворювання, була вищою у групі пацієнтів із ВВС, порівняно з контрольною групою (відношення шансів (ВШ) 1,93, 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,54–2,42). Основні генетичні варіанти із втратою функції були визначені в 14 з 38 генів. При цьому 7 із 14 генів (ARHGEF12, CTNNB1, LPP, MLLT4, PTEN, TCF12 та TFRC) виявляли серед когорти пацієнтів із незрозумілими мальформаціями серця.

Найбільшу кількість генетичних варіантів із втратою функції відзначали у пацієнтів з ВВС і екстракардіальними захворюваннями (16,7% проти 11,2%; ВШ 1,53, 95% ДІ 1,37–1,85) та/або порушень розвитку нервової системи (15% проти 11,2%, ВШ 1,40, 95% ДІ 1,19–1,64).

Висновки

Генотипи ВВС можуть пояснювати підвищений ризик розвитку онкологічних захворювань у цій когорті пацієнтів. Відповідно до результатів дослідження, у когорті пацієнтів педіатричного профілю з ВВС були відзначені порушення у 216 генах, які кодують регуляторні білки. Крім того, найбільша кількість генетичних варіантів із втратою функції виявлена у пацієнтів із вродженими вадами розвитку серця і екстракардіальними захворюваннями.

Нагадуємо, що 27 жовтня 2020 р. Європейське товариство кардіологів (European Society of Cardiology) опублікувало рекомендації щодо менеджменту дорослих пацієнтів із ВВС.

• Gilboa S.M., Devine O.J., Kucik J.E. et al. (2016) Congenital heart defects in the United States: estimating the magnitude of the affected population in 2010. Circulation, 134(2): 101–109.
• Morton S.U., Shimamura A., Newburger P.E. et al. (2020) Association of Damaging Variants in Genes With Increased Cancer Risk Among Patients With Congenital Heart Disease. JAMA Cardiol., Oct. 21.

Анна Хиць