Порушення психічного здоров’я серед дітей із вродженими вадами серця

Актуальність

Вроджені вади серця (ВВС) характеризується структурними аномаліями та деформаціями клапанів, отворів або перегородок між камерами серця/судин, які є причиною порушень внутрішньосерцевої/системної гемодинаміки з подальшим розвитком гострої/хронічної недостатності кровообігу. ВВС — найпоширеніший вроджений дефект, частота якого становить ≈1% серед усіх живонароджених [1]. Спектр ВВС є досить широким — від простих вад, що можуть не вимагати хірургічного втручання взагалі, до тяжких та комплексних ВВС, які потребують хірургічного втручання упродовж першого року життя дітей або навіть серій оперативних втручань протягом життя. Сучасний розвиток медицини привів до зміни демографічного профілю пацієнта з ВВС. Раніше ВВС виявляли у педіатричних пацієнтів, а тепер значну частину хворих становлять дорослі пацієнти з ВВС, що свідчить про високий рівень виживаності у цій групі [2]. Незважаючи на те що рівень виживаності пацієнтів з ВВС підвищився, пацієнти цієї групи все одно потребують спеціалізованої, іноді й паліативної, медичної допомоги, що погіршує якість їхнього життя. Таким чином, підвищена виживаність  при тяжких ВВС привела до збільшення популяції дітей, підлітків та дорослих осіб з хірургічно скоригованими ВВС, внаслідок чого актуальними стають питання щодо лікування та супутніх ускладнень/станів, зокрема стану психічного здоров’я у цих пацієнтів.

На сьогоді існує безліч теорій, які потенційно пояснюють деякі розлади з боку психічного здоров’я у дітей з ВВС. Від 50 до 75% дітей з ВВС мають порушення, пов’язані з неврологічним розвитком та зниженням якості життя. Сьогодні наявно недостатньо даних, які б оцінювали ефективність лікування нервово-психічних розладів у дітей із ВВС. Проведено дослідження, мета якого — визначити частоту нервово-психічних порушень у дітей з ВВС та порівняти ці дані з частотою у дітей без ВВС. У дослідженні також обговорюється коморбідність ВВС і тривожного розладу, депресії та/або розладу дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) [3].

Методи та результати дослідження

Проведено порівняльне дослідження з використанням електронних медичних карток, дані відібрані за період 2011–2016 рр. Критеріями включення в дослідження були діти та підлітки віком від 4 до 17 років, які мали >1 госпіталізацію або відвідування відділення невідкладної допомоги. Критеріями виключення були особи з аритмією або пацієнти, які отримували терапію клонідином та/або бензодіазепінами.

З-поміж 118 785 учасників дослідження 18,2% пацієнтів із ВВС (n=212) мали встановлений діагноз та в деяких випадках отримували терапію, спрямовану на тривожний розлад або депресію, порівняно з 5,2% (n=6 088) пацієнтів без ВВС. У пацієнтів з ВВС відзначали значно вищу частоту тривожних розладів та/або депресії або РДУГ, порівняно з групою пацієнтів без ВВС. Діти віком 4–9 років із простим ВВС мали у 5 разів вищі показники захворюваності на ці розлади (відношення шансів (ВШ) 5,23; 95%, довірчий інтервал (ДІ) 3,87–7,07), а діти з тяжкими ВВС — у 7 разів вищі (ВШ 7,46; 95 % ДІ 3,70–15,07). Результати також продемонстрували, що у дітей із соціально незахищених груп населення відзначали значно нижчу частоту діагностики та лікування, спрямованих на тривожні розлади/депресії або РДУГ, асоційованих з ВВС, незалежно від вираженості проявів розладу.

Висновок

Результати дослідження підтвердили, що пацієнти з ВВС мають вищий ризик розвитку тривожних розладів/депресії або РДУГ, порівняно з дітьми без ВВС. Дослідники зазначають на важливості проведення відповідного скринінгу у когорті дітей з ВВС.

Нагадаємо, що нещодавно Робоча група з профілактики захворювань США (The U.S. Preventive Services Task Force — USPSTF) випустила оновлений гайдлайн щодо скринінгу на вірус гепатит С серед безсимптомних дорослих пацієнтів віком від 18 до 79 років.

Список використаної літератури

1. Loffredo C.A. (2000) Epidemiology of cardiovascular malformations: prevalence and risk factors. Am. J. Med. Genet., 97(4): 319–325.
2. Handricks G., Potpara T., Dagres N. et al. (2020) 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association of Cardio-Thoracic Surgery (EACTS): The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC. Eur. Heart J., ehaa612 (https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612).
3. Gonzalez V.J., Kimbro R.T., Cutitta K. E. et al. (2021) Mental Health Disorders in Children With Congenital Heart Disease. Pediatrics, 147(2) e20201693; DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2020-1693/.

Анна Хиць,
Редакція журналу «Український медичний часопис»