Асоціація між застосуванням інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту або блокатора рецептора ангіотензину ІІ з діагностикою та смертністю COVID-19

Актуальність

COVID-19 — захворювання, спричинене інфікуванням SARS-CoV-2, сьогодні є основною загрозою для світового здоров’я. Результати попередніх досліджень, в яких вивчали модифіковані фактори ризику, які потенційно пов’язані з інфікуванням чи більш ускладненим перебігом COVID-19, демонстрували, що зазвичай у фокусі були серцево-судинні захворювання та цукровий діабет. Особливо увага дослідників приділена застосуванню інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ) або блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ (БРА), оскільки ці препарати можуть впливати на здатність SARS-CoV-2 проникати та інфікувати клітини за рахунок їх здатності регулювати рецептор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), за допомогою якого і відбувається проникнення коронавірусу. Виходячи з патофізіології проникнення SARS-CoV-2 до клітини, дослідниками була запропонована гіпотеза щодо можливого лікування COVID-19 із застосуванням іАПФ/БРА. Результати попередніх досліджень продемонстрували, що пацієнти, які отримують терапію іАПФ/БРА, повинні продовжувати їх застосування, незважаючи на інфікування SARS-CoV-2, однак ці результати були недостовірні. Відповідно, проведено ретроспективне когортне датське дослідження з метою визначення, чи пов’язана терапія іАПФ/БРА з вищим ризиком інфікування SARS-CoV-2 або з підвищеним ризиком летального кінця, або з ризиком розвитку тяжкого перебігу COVID-19 [1, 2].

Методи та результати дослідження

Проведено ретроспективне когортне дослідження в, якому взяли участь дорослі пацієнти з підтвердженим діагнозом COVID-19 (період з 1 лютого по 4 травня 2020 р.) [3]. Первинною кінцевою точкою дослідження було вибрано летальний кінець або тяжкий перебіг COVID-19.

Загалом до дослідження було включено 4480 пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19, середній вік учасників становив 54,7 (40,9–72,0) року, з яких 47,9% становили чоловіки. Пацієнтів було рандомізовано на дві групи: перша група отримувала терапію іАПФ/БРА (n=895; 20,0%), друга — група контролю (n=3585; 80,0%).

У групі терапії іАПФ/БРА 18,1% померли протягом 30 днів порівняно із 7,3% пацієнтів групи контролю, однак цей зв’язок не був достовірним після проведення поправки на вік, стать та історію хвороби (відношення шансів (ВШ) 0,83, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,67–1,03). Смерть або тяжкий перебіг COVID-19 відзначали у 31,9% пацієнтів групи терапії іАПФ/БРА порівняно з 14,2% пацієнтів групи контролю (ВШ 1,04, 95% ДІ 0,89–1,23).

Висновки

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що терапія іАПФ/БРА не була достовірно пов’язана з підвищеним ризиком інфікування COVID-19 у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або з підвищеним ризиком смертності, або з ризиком розвитку тяжчого перебігу захворювання серед пацієнтів із COVID-19. Отримані результати не підтверджують доцільність припинення прийому препаратів іАПФ/БРА в контексті пандемії COVID-19, що підтверджує попередні рекомендації міжнародних кардіологічних товариств.

Нагадуємо: результати нещодавнього дослідження продемонстрували, що у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, наявний некроз кардіоміоцитів за рахунок мікротромбів, які відрізняються за своїм складом від мікротромбів у пацієнтів із гострим коронарним синдромом із підйомом сегмента ST, не інфікованих COVID-19.

Список використаної літератури

1. Diaz J.H. (2020) Hypothesis: angiotensin-converting enzyme inhibitors and angiotensin receptor blockers may increase the risk of severe COVID-19. J. Travel. Med., 27(3): taaa041. doi:10.1093/jtm/taaa041.
2. Esler M., Esler D. (2020) Can angiotensin receptor-blocking drugs perhaps be harmful in the COVID-19 pandemic? J. Hypertens., 38(5): 781–782. doi:10.1097/HJH.0000000000002450.
3. Fosbøl E.L., Butt J.H., Østergaard L. et al. (2020) Association of Angiotensin-Converting Enzyme Inhibitor or Angiotensin Receptor Blocker Use With COVID-19 Diagnosis and Mortality. JAMA, 324(2): 168–177. doi:10.1001/jama.2020.11301.

Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»