Український Медичний Часопис
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Меню
  • Головна
  • Новини
  • Публікації
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Фахові заходи
  • Протоколи та настанови
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    Назад
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуальні питання
    • Без рубрики
    • Випадок з практики
    • Історія медицини
    • Клінічні дослідження
    • Клінічні настанови, рекомендації, протоколи
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент, маркетинг
    • На стику спеціальностей
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    Назад
    • Акушерство і гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Викладачі
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Дерматологія та косметологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • English
  • Укр/Рус
Український Медичний Часопис
Знайти...
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуальні питання
  • Без рубрики
  • Випадок з практики
  • Історія медицини
  • Клінічні дослідження
  • Клінічні настанови, рекомендації, протоколи
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент, маркетинг
  • На стику спеціальностей
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Фахові заходи
  • Акушерство і гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Викладачі
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Дерматологія та косметологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Номер 3 (149) – V/VI 2022
  • Всі новини
2021-02-05 :
  • Лікарю-практику

Мікротромби як основна причина серцевої недостатності у пацієнтів із COVID-19

Хиць А.Р.

  • Редакція журналу «Український медичний часопис»

Резюме. Наведено дослідження щодо оцінки ураження міокарда при інфікуванні SARS-CoV-2

Актуальність

Сучасні дані свідчать, що типовим ускладненням у пацієнтів, інфікованих СOVID-19, є коагулопатія, про що вперше повідомили італійські вчені, які назвали цю концепцію мікросудинним обструктивним тромбоваскулітом легеневих судин, або ж MicroCLOTS [1]. Відповідно до цієї гіпотези, для пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, характерним є розвиток запальної реакції та мікросудинного тромбозу  у легенях. Однак нові дані свідчать і про те, що у пацієнтів, інфікованих СOVID-19, дуже часто, окрім легеневих симптомів, діагностуються також і симптоми з боку ураження серцево-судинної системи, зокрема ураження міокарда. Дані літератури вказують, що серцева недостатність при СOVID-19 є несприятливим прогностичним маркером поганого прогнозу коронавірусного захворювання. Причини ураження міокарда й досі залишаються не визначеними, і сьогодні вченими різних країн проводяться дослідження, метою яких є визначення, як саме SARS-CoV-2 вражає кардіоміоцити.

Методи та результати досліджень

Результати одного з таких досліджень нещодавно опубліковано в журналі «Сirculation». Група італійських вчених, на чолі з Даріо Пеллегріні (Dario Pellegrini) провели дослідження, в якому оцінювали дані аутопсії 40 пацієнтів, які померли внаслідок ускладнень, пов’язаних із СOVID-19 [2]. У 35% пацієнтів відзначали осередки некрозу міокарда (переважно в лівому шлуночку).

Серед пацієнтів, у яких відзначалися осередки ураження міокарда, превалювали жінки із наявними хронічними захворюваннями нирок та більш прогресуючим перебігом СOVID-19. Частота клінічної ішемічної хвороби серця у пацієнтів з осередками некрозу міокарда не була вищою за частоту серед пацієнтів без осередків некрозу.

У 21,4% пацієнтів виявили осередки некрозу розміром ≥1 см2, що відповідає критеріям інфаркту міокарда, тоді як у 78,6% і досліджених зразків  відзначали невеликі осередки некрозу (>20 некротизованих кардіоміоцитів загальною площею >0,05 мм2, але <1 cм2). Крім того, у більшості випадків (78,6%) також виявляли ознаки тромбозу, причому тромбоз епікардіальної коронарної артерії виявлено лише у 14,2% випадків, тоді як у 64,3% випадків наявні мікротромби в капілярах, артеріолах, артеріях м’язевого типу малого калібру.

Зазначимо, що при порівнянні мікротромбів, отриманих у пацієнтів із COVID-19, та тромбів, отриманих у пацієнтів з гострим коронарним синдромом з підйомом сегмента ST, не інфікованих SARS-CoV-2, встановлено, що для COVID-19 типовим була наявність вищого вмісту фібрину і компонента комплементу C5b-9, тоді як склад великих тромбів у пацієнтів із COVID-19 принципово не відрізнявся від таких у пацієнтів із гострим коронарним синдромом, не інфікованих COVID-19.

Висновки

Результати проведеного дослідження демонструють, що основною причиною некрозу кардіоміоцитів у пацієнтів, інфікованих COVID-19, були саме мікротромби, що відрізнялися за своїм складом від мікротромбів у пацієнтів із гострим коронарним синдромом з підйомом сегмента ST, не інфікованих COVID-19. Відповідно до отриманих результатів, дослідники дійшли висновку, що призначення антитромботичної терапії пацієнтам, інфікованим COVID-19, ймовірно, є ефективною стратегію терапії, спрямованої на запобігання ускладненням.

Відповідно до сучасних рекомендацій, рекомендованими препаратами, показаними для профілактики тромбоемболічних ускладнень при COVID-19, є:

  • низькомолекулярні гепарини (НМГ): 30 мг 2 рази на добу або 40 мг 1 раз на добу (в еквіваленті еноксапарину) — з корекцією відповідно до функції нирок та маси тіла (при ожирінні);
  • у разі морбідного ожиріння (індекс маси тіла >35 кг/м2) та дуже високого ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень за шкалою Caprini (>8 балів) рекомендовано розглянути питання щодо призначення НМГ у подвійній дозі (60 мг 2 рази на добу, в еквіваленті еноксапарину);
  • у разі тяжкого захворювання нирок (швидкість клубочкової фільтрації <35 мл/хв/1,73 м2) або гострої ниркової недостатності рекомендована доза нефракційного гепарину (НФГ) становить 5000 ОД 3 рази на добу;
  • за наявності анамнезу або ризику розвитку гепарин-індукованої тромбоцитопенії рекомендовано призначення фондапаринуксу;
  • у разі рівнів тромбоцитів <30 тис., значній кровотечі або наявності інших протипоказань до антикоагулянтної терапії рекомендовано використовувати методи механічної тромбопрофілактики;
  • прямі оральні антикоагулянти не рекомендовано призначати в умовах стаціонару [3].

Антикоагулянтна терапія у пацієнтів із COVID-19 та верифікованими венозними тромбоемболічними ускладненнями:

  • НФГ під контролем активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ);
  • НМГ 1 мг/кг 2 рази на добу;
  • у разі гострого захворювання НФГ більш ефективний препарат порівняно з НМГ;
  • застосування НМГ може бути корисним з урахуванням їх протизапальної активності;
  • фондапаринукс рекомендований до призначення у разі високого ризику гепарин-індукованої тромбоцитопенії.

Антикоагулянтна терапія після виписки пацієнта зі стаціонару

Пацієнтам, які мали значне підвищення рівня D-димера (>3 разів) та отримували антикоагулянтну терапію, рекомендовано:

  • продовжити антикоагулянтну терапію до контрольного огляду через 2–3 тиж після виписки;
  • пройти УЗД вен верхніх та нижніх кінцівок з метою виключення венозного тромбозу;
  • за відсутності ознак венозного тромбозу рекомендовано продовжити антикоагулянтну терапію до 6 тиж;
  • за наявності ознак венозного тромбозу рекомендовано продовжити антикоагулянтну терапію протягом 6 міс;
  • препарати, показані для проведення антикоагулянтної терапії після виписки, включають НМГ, ПОАК та антагоністи вітаміну К.

Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження продемонстрували, що у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, наявна висока частота тромбоемболічних подій.

  1. Ciceri F., Beretta L., Scandroglio A.M. et al. (2020) Microvascular COVID-19 lung vessels obstructive thromboinflammatory syndrome (MicroCLOTS): an atypical acute respiratory distress syndrome working hypothesis. J. Austral. Acad. Critical Care Med., 22(2): 95–97.
  2. Pellegrini D., Kawakami R., Guagliumi G. et al. (2021) Microthrombi As A Major Cause of Cardiac Injury in COVID-19: A Pathologic Study. Circulation, Jan. 22. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.120.051828.
  3. The COVID-19 Sub-Committee of the American Venous Forum (2020) Considerations in prophylaxis and treatment of VTE in COVID-19 Patients. Veinforum.org

Анна Хиць,
Редакція журналу «Український медичний часопис»

 

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Ключові слова:
MicroCLOTS, SARS-CoV-2, гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, кардіоміоцити, мікротромб, некроз міокарда, сегмент ST, СОVID-19, тромб, тромбоемболія, тромбоз
Спеціальності:
Акушерство і гінекологія, Алергологія та пульмонологія, Анестезіологія та інтенсивна терапія, Гастроентерологія, Ендокринологія, Епідеміологія, Імунологія, Інфекційні хвороби, Кардіологія, ревматологія, Неврологія та психіатрія, Неонатологія, Ортопедія та травматологія, Педіатрія, Терапія, загальна практика, Фармакологія, Хірургія
Перегляди: 463
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Автори| Організації

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua