Медичні відходи: види, поводження, знешкодження

8 лютого 2021 о 16:31
3223

Лікарні, лабораторії та інші медичні заклади створюють величезну кількість відходів. Це відбувається в ході діагностики й лікування пацієнтів, профілактики захворювань та нівелювання потенційних ризиків для здоров’я людей. Ці відходи несуть ризики хімічних, токсичних, канцерогенних, мутагенних і радіаційних впливів на організм людини, травматизму та інфікування.

Неправильне поводження з медичними відходами може мати серйозні наслідки для громадського здоров’я як через прямий вплив, так і негативну дію на стан екології.

Поводження з медичними відходами в Україні регламентують Державні санітарно-протиепідемічні правила й норми щодо поводження з медичними відходами, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 8 червня 2015 р. № 325 (далі — Наказ).

На жаль, нині в закладах охорони здоров’я ще досі використовують Інструкцію про збір, знезараження, зберігання і здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас, затверджених наказом МОЗ від 22 жовтня 1993 р. № 223. Ця інструкція створює небезпечні умови і для медичних працівників, і для екології. Зокрема, суперечить чинному Наказу в положеннях щодо розбирання шприців та систем для внутрішньовенного вливання.

Що треба знати про медичні відходи

Відповідно до чинного Наказу, медичні відходи поділяють на такі категорії:

  • категорія А — епідемічно безпечні медичні відходи;
  • категорія В — епідемічно небезпечні медичні відходи;
  • категорія С — токсикологічно небезпечні медичні відходи;
  • категорія D — радіологічно небезпечні медичні відходи.

Категорія В — найбільша група медичних відходів, до яких включають будь-які відходи, які мали контакт із біологічними рідинами. До цієї категорії включають відходи, які залишаються під час та після догляду за пацієнтами з COVID-19.

Відходи категорії В поділяють на небезпечно гострі та інші. Небезпечно гострі — це голки, леза тощо. Інші — засоби індивідуального захисту, медичні вироби або витратні матеріали, забруднені кров’ю та іншими біологічними рідинами тощо.

Які існують методи знешкодження медичних відходів

Наказ встановлює два підходи до знешкодження відходів:

  • централізований — передавання медичних відходів ліцензіатам;
  • децентралізований — на території закладу охорони здоров’я.

Нині лише один заклад охорони здоров’я має ліцензію на поводження з медичними відходами. Інші ж укладають договори із ліцензіатами (суб’єктами господарювання та фізичними особами — підприємцями, які отримали ліцензію на поводження з небезпечними медичними відходами).

Відходи, які передаються для знешкодження ліцензіатам, підлягають хімічній дезінфекції та транспортуванню.

Знешкодження відходів ліцензіатами здебільшого проводиться шляхом захоронення, без попередньої додаткової обробки фізичними методами. Цей підхід несприятливий для екології у зв’язку із самими медичними відходами та дезінфекційними засобами, якими їх частково знешкоджують.

Найпоширеніші способи знешкодження медичних відходів у світі:

  • спалювання (інсинерація);
  • обробка парою при високих температурах під тиском (автоклавування);
  • обробка дезінфекційними розчинами (хімічний метод).

Враховуючи ризики, які супроводжують нинішній підхід до знешкодження інфекційно небезпечних медичних відходів, одним зі способів вирішення проблеми є організація повного циклу поводження з відходами на території закладів охорони здоров’я фізичним методом.

Оскільки лікарні зазвичай розміщені в густо заселених зонах, розміщення на їх території інсинераторів (спалювачів) зазвичай неможливе.

Хімічний метод не рекомендований до використання, в тому числі Наказом. Він є небезпечним для медичних працівників, високовартісний, має низьку ефективність дезінфекції. Проте саме його використовують більшість закладів охорони здоров’я України.

Найбільш безпечним і економічно вигідним методом є обробка відходів паром під тиском (автоклавування):

  • при температурі не менше 105 °С протягом 30 хв із подальшим подрібненням;
  • при температурі не менше 132 °С протягом 60 хв для відходів нейрохірургічних операційних, що зумовлено можливою наявністю пріонів.

Звертаємо увагу, що Наказом визначено автоклави для дезінфекції відходів при температурі стерилізації не менше 150 °С, однак вимоги до самого знешкодження відходів не визначені.

Як оптимально утилізувати медичні відходи категорії В (рекомендації ЦГЗ)

Передусім необхідно:

1) визначити та обладнати приміщення для поводження з відходами;

2) визначити відповідальну особу за поводження з відходами в закладі;

3) розробити та затвердити типові схеми поводження з відходами та провести відповідні навчання з працівниками.

Приміщення для поводження з відходами — приміщення, в яких тимчасово зберігаються (у разі якщо відходів знешкоджується в ньому менше ніж 200 л/добу), обробляються/дезінфікуються/знешкоджуються відходи та візки для них, тимчасово зберігаються знезаражені відходи.

Пам’ятайте, знешкоджувати медичні відходи в маніпуляційних кабінетах не рекомендується. Винятком є рідкі відходи категорії В та відходи категорії С (цитостатики та генотоксичні лікарські засоби).

У маніпуляційних кабінетах слід сортувати і збирати відходи так, щоби будь-які ризики для працівників та витрати лікарні були мінімальними. Для цього в маніпуляційних кабінетах необхідно мати:

  • відро з педаллю для медичних відходів категорії А (безпечних відходів);
  • відро з педаллю або спеціальні кріплення з мішками (наприклад, поліетиленовими,  стійкими до механічних пошкоджень) для відходів категорії В;
  • контейнер, стійкий до проколювання і до автоклавування, для небезпечно гострих відходів категорії В.

Забороняється руйнувати, розрізати медичні відходи для їх знезараження, у тому числі використані системи для внутрішньовенних інфузій, і знімати голку зі шприца після його використання. Тому контейнер для небезпечно гострих відходів слід використовувати такий, у який будуть поміщатися шприци з голками, без їх знімання, або необхідно використовувати спеціальні контейнери із пристосуванням для зняття голок зі шприца без доторкання до нього.

Збирати відходи більше однієї доби в місцях їх утворення заборонено. Винятком є небезпечно гострі відходи, які дозволено збирати упродовж трьох діб. Медичний заклад має скласти графік вилучення відходів та їх транспортування до приміщення поводження з відходами. Саме там слід проводити дезінфекцію як фізичним, так і хімічним методами. Так можна уникнути всіх ризиків та недоліків, що пов’язані із дезінфекцією відходів у місці утворення.

Методи дезінфекції можна поєднувати, у разі недостатності одного з них. Наприклад, якщо в закладі є лише один автоклав невеликої потужності, його варто використовувати спершу для тих відходів, які при хімічній дезінфекції значно збільшують об’єм або вагу (засоби індивідуального захисту, відходи перев’язувальних кабінетів, операційних блоків, крім анатомічних матеріалів). Або якщо в закладі є промисловий шредер, автоклавувати спершу слід відходи з найбільшим об’ємом.

Пам’ятайте про охорону праці та засоби індивідуального захисту. Мінімальний комплект має містити:

  • для транспортування відходів: рукавиці захисні та халат захисний від хімічних та інфекційних агентів;
  • для хімічної дезінфекції: рукавиці захисні та халат захисний від хімічних та інфекційних агентів, захисний щиток.

Зверніть увагу, що спалювання відходів у печах, які не призначені для цього (наприклад, які використовують для нагріву води або опалення), і на відкритих вогнищах категорично заборонено. Для цього можна використовувати лише інсинератори, на встановлення яких слід отримати відповідні дозвільні документи.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Пресслужба «Українського медичного часопису»
за матеріалами phc.org.ua