Гіпо- та гіпертиреоз: вплив терапії на ліпідний профіль 

Актуальність

Гормони щитоподібної залози (ЩЗ) відіграють важливу роль у нашому організмі. Тиреоїдні гормони, регулюючи експресію метаболічних генів, впливають на ліпідний обмін, включно і на катаболізм ліпідів. Наявні дані свідчать, що тиреоїдні гормони знижують рівень холестерину у плазмі крові та підвищують експресію рецепторів до ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) у печінці, що зумовлено наявністю в ній специфічних рецепторів до тиреоїдних гормонів. Відповідно, порушення в роботі ЩЗ можуть вплинути і на обмін ліпідів. Так, гіпертиреоз асоційований із низьким рівнем холестерину і тригліцеридів, тоді як гіпотиреоз — із гіперхолестеринемією і гіпертригліцеридемією.

Проведено дослідження щодо оцінки впливу гіпер- та гіпотиреозу на рівень ліпідів крові.

Методи та результати дослідження

Проведено систематичний огляд за базами даних MEDLINE, EMBASE, the Cochrane Central Register of Controlled Trials, the Cochrane Database of Systematic Reviews и Scopus. Період включення становив із 1970 р. по 5 квітня 2018 р. У дослідженні оцінювали показники ліпідного профілю після лікування пацієнтів із гіпо- чи гіпертиреозом.

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що терапія у разі гіпертиреозу асоціювалася зі значним підвищенням рівня загального холестерину на 44,50 мг/дл (95% довірчий інтервал (ДІ) 37,99–51,02), холестерину ліпопротеїдів низької щільності — на 5,52 мг/дл (95%, ДІ 1,48–9,56), аполіпопротеїну А — на 15,6 мг/дл (95% ДІ 10,38–20,81), аполіпопротеїну В — на 26,12 мг/дл (95% ДІ 22,67–29,57), ліпопротеїну А — на 4,18 мг/дл (95% ДІ 1,65–6,71). У дослідженні не відзначався вплив лікування гіпо-/гіпертиреозу на рівень тригліцеридів.

Терапія левотироксином натрію при вираженому гіпотиреозі продемонструвала статистично значуще зниження рівня загального холестерину на –58,4 мг/дл (95% ДІ –64,70…–52,09), холестерину ліпопротеїдів низької щільності — на –41,11 мг/дл (95% ДІ –46,53…–35,69), тригліцеридів на –7,25 мг/дл (95% ДІ –36,63…–17,87), аполіпопротеїну А — на –12,59 мг/дл (95% ДІ –17,98…–7,19), аполіпопротеїну В — на –33,96 мг/дл (95% ДІ 41,14–26,77), ліпопротеїну А — на –5,6 мг/дл (95% ДІ –9,06…–2,14). Подібні результати отримані при терапії пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом.

Висновки

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що терапія пацієнтів із явним гіпертиреозом пов’язана з погіршенням ліпідного профілю. А терапія левотироксином натрію при гіпотиреозі приводить до покращення ліпідного профілю.

Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження продемонстрували, що вживання продуктів харчування з вищим прозапальним індексом асоціюється з підвищенням ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

• Kotwal A., Cortes T., Genere N. et al. (2020) Treatment of Thyroid Dysfunction and Serum Lipids: A Systematic Review and Meta-analysis. J. Clin. Endocrin. Metab., 105(Iss. 12): dgaa672.
• Jung K.Y., Ahn H.Y., Han S.K. et al. (2017) Association between hyroid function and lipid profiles, apolipoproteins, and high-density lipoprotein function. J. Clin. Lipidol., 11(6): 1347–1353.

Анна Хиць