COVID-19: мультисистемний запальний синдром у дітей

10 червня 2020 о 18:08
5660

Актуальність та результати

У травні 2020 р. в журналі «Ланцет» (The Lancet) опубліковано спостереження восьми випадків мультисистемного запального синдрому з клінічними ознаками, подібними до хвороби Кавасакі, у дітей віком 4–12 років без коморбідних станів (MIS-C). Позитивний результат тестування на наявність антитіл до SARS-CoV-2 або/та на COVID-19 виявився загальною ознакою для всіх пацієнтів. Клінічна картина складалася з лихоманки, зниження артеріального тиску, сукупності багаточисельних розладів серцево-судинної системи, шлунково-кишкового та сечовивідного тракту. Крім того, у всіх дітей відзначалися ознаки васкуліту за типом хвороби Кавасакі та порушення нервово-психічного стану. При цьому респіраторна функція не була вражена. Лабораторні та інструментальні дослідження виявляли ознаки запалення серцевої, шлунково-кишкової, гепатобіліарної та легеневої системи. Враховуючи тяжкість загального стану, всі пацієнти отримали лікування у відділеннях інтенсивної терапії впродовж 3–7 днів. Одна дитина померла.

Зважаючи на відсутність достеменних доказів зв’язку між виникненням MIS-C та віком пацієнтів, CDC спільно із RCPCH розробили загальні рекомендації щодо ведення пацієнтів із мультисистемним запаленням на тлі респіраторної інфекції з акцентуванням уваги на особливостях застосування певних груп препаратів у дітей.

На думку дослідників, для правильної діагностики MIS-C необхідно звернути увагу на такі ознаки:

  • вік пацієнта — молодше 21 року;
  • клінічні симптоми порушення з боку >2 органів та/або систем на тлі відсутності іншого підтвердженого діагнозу;
  • позитивні результати тестів на SARS-CoV-2 та коронавірус;
  • наявність контактів із хворими на COVID-19 за 4 тиж до маніфестації симптомів захворювання.

Із клінічних симптомів найчастіше виявляють:

  • лихоманку з температурою тіла > 38 °C упродовж доби або довше;
  • поліморфна макулярна еритематозна висипка переважно в ділянці промежини, язик малинового кольору, кон’юнктивіт, сухість шкіри, зміна кольору та едема кінцівок, шийна лімфаденопатія (за типом хвороби Кавасакі).

Лабораторні зміни

На думку дослідників, найбільше значення мають підвищення С-реактивного білка, висока швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), відхилення від норми показників фібриногену, підвищення показника D-димера, високі показники ферментів внаслідок пошкодження паренхіматозних органів, зниження показників альбуміну та загальна цитопенія у клінічному аналізі.

Диференційну діагностику рекомендовано проводити із септичними станами, спричиненими бактеріальною флорою, та гострою ротавірусною інфекцією, ускладненою ендокардитом.

Надання першої допомоги

  • Обов’язкове дотримання правил персонального захисту згідно із санітарно-епідемічними нормами.
  • Рекомендоване проведення респіраторної підтримки, призначення антибіотиків широкого спектра дії та глюкокортикостероїдів.
  • У разі погіршення стану пацієнта внаслідок розвитку клінічної картини токсичного шоку, рекомендовано внутрішньовенне введення імуноглобулінів.
  • При виявленні ознак хвороби Кавасакі додатково рекомендовано призначення ацетилсаліцилової кислоти та імуноглобулінів.
  • Окрім клінічного та біохімічного дослідження крові, рекомендовано проведення електроенцефалографії, електрокардіографії, ультразвукового дослідження серця, комп’ютерної томографії органів грудної клітки.

Ознаки, що мають насторожити

Про погіршення стану дитини свідчить збільшення серцево-судинної та респіраторної недостатності, підвищення температури тіла, блювання, біль у животі, діарея, поширення шкірної висипки та вираженість неврологічних симптомів. Очікувана гепато- та спленомегалія. З лабораторних ознак найбільше значення мають несподіване різке зниження ШОЕ, цитопенія, відхилення від нормальних показників рівня фібриногену, порушення електролітного балансу крові, значне підвищення рівня трансаміназ та інших ферментів.

Лікування

Персоналу медичного закладу необхідно дотримуватися санітарно-епідемічних рекомендацій. До лікування пацієнтів із MIS-C на тлі респіраторної інфекції рекомендовано залучати багатопрофільну команду лікарів із досвідом застосування імуносупресивних та біологічних препаратів у пацієнтів різного віку. У разі легкого та середньої тяжкості перебігу рекомендовано проводити симптоматичну підтримувальну терапію. Дослідники зазначили, що погіршення стану потребує продовження лікування в умовах відділення інтенсивної терапії. Питання призначення антивірусних препаратів залишається суперечливим внаслідок низької достовірності їх ефективності при респіраторній інфекції, викликаній коронавірусом.

Висновки

Таким чином, лікування MIS-C залишається на розсуд лікаря з урахуванням безпеки для пацієнта.

  • Multisystem Inflammatory Syndrome in Children (MIS-C) Associated with Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) (2020)
    (https://emergency.cdc.gov/han/2020/han00432.asp).

Юлія Жарікова