COVID-19 у медичних  працівників: що робити лікарю та керівнику закладу

15 квітня 2020 о 17:52
42554

Професійна спілка працівників охорони здоров’я України опубліковала на своєму офіційному сайті Рекомендації щодо дій медичних працівників* у разі появи симптомів COVID-19 та порядку дій посадових осіб закладів охорони здоров’я, спрямованих на належне розслідування гострих професійних захворювань.

Пропонуємо увазі читачів текст рекомендацій.

Загальні положення

Рекомендації розроблено на підставі вимог таких нормативно-правових актів:

  1. Кодекс законів про працю України (стаття 171).
  2. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (стаття 39).
  3. Закон України «Про охорону праці» (стаття 22).
  4. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (статті 36, 43, 51).
  5. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 (далі — Порядок).
  6. Стандарт медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 березня 2020 р. № 722 (далі — Стандарт).
  7. Стандарт екстреної медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 березня 2020 р. № 722 (далі — Стандарт).
  8. Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 р. № 1.
  9. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 4 січня 2001 р. № 1 «Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів».
  10. Лист Міністерства охорони здоров’я України від 6 квітня 2020 р. № 05.1-08/9247/2-20.
  11. Листа Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці) від 7 квітня 2020 р. № 2480/1/3.5-20.
  1. Медичний працівник* із симптомами COVID-19

Медичний працівник*, у якого під час роботи з’явилися симптоми (ознаки) вірусного захворювання (підвищена температура тіла, кашель або утруднене дихання, нежить, загальна слабкість, біль у горлі), має негайно повідомити про це свого безпосереднього керівника для встановлення діагнозу та отримання необхідного лікування.

У позаробочий час необхідно звернутися зі скаргою на стан здоров’я до сімейного лікаря або по екстрену медичну допомогу.

Якщо протягом 14 днів до появи цих симптомів медичний працівник* мав контакти з підтвердженим або ймовірним випадком COVID-19, він має обов’язково про це повідомити, привернувши увагу лікаря до того, що ці контакти були професійними, тобто є підстави для висновку щодо наявності підозри на гостре професійне захворювання.

У разі встановлення тимчасової втрати працездатності (надано лікарняний лист) працівник*:

  • повідомляє сімейному лікарю (або лікуючому лікарю, якщо пацієнта доправлено на лікування до стаціонару) назву, адресу та контактний телефон закладу охорони здоров’я, в якому він працює, для надання (у разі лабораторно  підтвердженого випадку інфікування COVID-19) екстреного повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на гостре професійне захворювання (п.6 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337, далі — Порядок);
  • сам (за можливості) або за допомогою інших повідомляє про захворювання та його обставини своєму безпосередньому керівнику.

Під час лікування працівнику* необхідно зберігати всі рецепти, чеки, квитанції та інші документи, які підтверджують оплату витрат на лікування.

Якщо заклад, до якого звернувся медичний працівник* з лабораторно підтвердженим COVID-19, з тих чи інших причин не надіслав екстреного повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на гостре професійне захворювання, працівнику* самому або через своїх представників доцільно звернутися до роботодавця із заявою у довільній формі про підозру на гостре професійне захворювання та пропозицією провести його розслідування.

Медичний працівник*, члени його сім’ї або уповноважена ними особа мають право одержувати від голови комісії із розслідування гострого професійного захворювання інформацію про хід проведення розслідування, ознайомлюватися з матеріалами розслідування, отримувати витяги та копії з них, вносити пропозиції, подавати документи щодо гострого професійного захворювання, надавати відповідні пояснення, а також з метою сприяння об’єктивному та своєчасному розслідуванню надавати відповідну інформацію, документи та висновки або сприяти їх отриманню від відповідних органів, установ і закладів тощо.

  1. Посадові особи закладів охорони здоров’я

2.1. Заклади, до яких звернувся пацієнт* із підозрою на COVID-19

         Сімейний лікар або лікуючий лікар

При зверненні пацієнта* з гострим респіраторним захворюванням (раптовий початок, лихоманка та хоча б один з наведених симптомів: кашель або утруднене дихання), окрім вимог, передбачених у Стандартах медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 березня 2020 р. № 722 (далі — Стандарти), повинен здійснити додаткові заходи, якщо пацієнтом є:

  • медичний працівник*, який надає медичну допомогу або здійснює догляд хворих на COVID-19;
  • працівник лабораторії*, яка обробляє зразки з дихальних шляхі, отримані від хворих на COVID-19;
  • працівник* патологоанатомічних/судово-медичних бюро/відділень, які безпосередньо брали участь у розтині тіла, в тому числі взятті зразків для проведення ПЛР-дослідження.

Лікарю потрібно організувати проведення забору матеріалу для лабораторного тестування (додаток 5 Стандартів) і транспортування з відповідним направленням (додаток 4 Стандартів) до лабораторного центру МОЗ України відповідно до адміністративно-територіальної приналежності.

У разі лабораторного підтвердження COVID-19 (протокол лабораторного дослідження або форма 209/о) з’ясувати місце роботи пацієнта* та повідомити свого керівника про необхідність надання закладу, працівником якого є пацієнт*, екстреного повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на гостре професійне захворювання (п. 6 Порядку).

До екстреного повідомлення бажано додати копію документів про підтвердження COVID-19.

         Керівник закладу чи інша посадова особа, на яку покладено обов’язки щодо надання екстрених повідомлень

Організовує складання та невідкладну передачу з використанням засобів зв’язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстреного повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на гостре професійне захворювання на виробництві (за можливості — з копіями документів про підтвердження COVID-19):

  • підприємству (установі, організації), де працює пацієнт* або на якому він виконував роботу;
  • територіальному органу Держпраці за місцем настання гострого професійного захворювання;
  • робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання гострого професійного захворювання (далі — робочий орган Фонду).

2.2. Заклади, працівниками яких є медичні працівники* з підозрою на COVID-19

Керівник закладу при зверненні медичного працівника*, у якого під час роботи з’явилися симптоми (ознаки) вірусного захворювання, повинен відсторонити його від роботи та організувати проведення його обстеження, тестування та лікування відповідно до вимог Стандартів.

Після лабораторного підтвердження COVID-19 або ж у разі надходження екстреного повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на гостре професійне захворювання (якщо працівник* звертався по медичну допомогу до іншого закладу охорони здоров’я) керівник закладу зобов’язаний повідомити протягом двох годин з використанням засобів зв’язку про гостре професійне захворювання та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення про гостре професійне захворювання (додаток 2 Порядку):

  • територіальному органу Держпраці за місцем настання гострого професійного захворювання;
  • робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання гострого професійного захворювання (далі — робочий орган Фонду).

Для формування складу комісії з розслідування гострого професійного захворювання керівник закладу звертається до:

  • територіального органу Держпраці щодо надання кандидатури лікаря з гігієни праці;
  • до робочого органу Фонду щодо надання кандидатури представника Фонду;
  • первинної профспілкової організації щодо надання кандидатури представника профспілки.

Не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про гостре професійне захворювання від безпосереднього керівника працівника*, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого*, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи, за наявності лабораторного підтвердження COVID-19 наказом роботодавця створюється комісія з розслідування гострого професійного захворювання.

До складу комісії входять:

  • керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
  • представник робочого органу Фонду;
  • представник первинної організації профспілки;
  • лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці.

Голова комісії повідомляє членів комісії від територіального органу Держпраці, робочого органу Фонду та представника первинної організації профспілки про час та місце першого засідання комісії.

Робота комісії проводиться відповідно до п.п. 4–69 Порядку.

У разі надходження повідомлення, що гостре професійне захворювання призвело до тяжких чи смертельних наслідків, робота комісії триває до призначення комісії зі спеціального розслідування гострого професійного захворювання.

Керівник закладу зобов’язаний додатково надіслати повідомлення про гостре професійне захворювання:

  • місцевій держадміністрації або органу місцевого самоврядування (за відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);
  • виборному органу профспілки вищого рівня;
  • органу поліції;
  • територіальному органу Держпраці.

У повідомленні зазначаються кандидатури представників підприємства (установи, організації) та уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, посад і контактних телефонів для включення їх до складу спеціальної комісії.

Голова комісії з розслідування гострого професійного захворювання передає усі матеріали, зібрані під час роботи комісії, голові комісії зі спеціального розслідування гострого професійного захворювання.

*У тексті рекомендацій використовується декілька термінів стосовно однієї і тієї ж особи згідно з термінологією, яка застосовується у відповідних нормативних актах: медичний працівник, пацієнт, працівник, потерпілий.

Для зручності всіх їх позначено*.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Пресслужба «Українського медичного часопису» за матеріалами medprof.org.ua