Вступ
Судинні захворювання головного мозку — одна з найчастіших причин тимчасової непрацездатності, інвалідизації та смертності населення в усьому світі. Серед причин смертності в економічно розвинених країнах серцево-судинні захворювання займають 2-ге–3-тє місце [1]. Судинні захворювання головного мозку зумовлені повільно прогресуючою дифузною недостатністю кровопостачання мозкової тканини, призводять до прогресуючого погіршення функціонування головного мозку і розглядаються в даний час як хронічна ішемія головного мозку (ХІГМ) [2, 3].
Когнітивні порушення (КП) — один із проявів хронічної судинної патології головного мозку, що створює перешкоди для здорового старіння та зниження якості життя людей літнього віку та призводить до хронічної інвалідності [4–8]. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, ця проблема й далі загострюватиметься найближчими роками через прогресуюче старіння населення планети. У найближчі десятиліття прогнозується збільшення поширеності КП, що призведе до значного навантаження на суспільство, оскільки системам охорони здоров’я доведеться забезпечувати все більшу кількість пацієнтів дорогою безперервною допомогою та лікуванням [9].
Підтримка когнітивного здоров’я та профілактика КП в осіб похилого віку є критично важливим пріоритетом науки та охорони здоров’я. Перспективний напрямок лікування КП при ХІГМ полягає у створенні метаболічного захисту головного мозку від ішемії шляхом безпосереднього впливу на системи нейротрансмітерів та нейромодуляторів мозку за умови нормалізації співвідношення процесів збудливої і гальмівної нейротрансмісії [10].
Мета дослідження: оцінка динаміки корекції когнітивної дисфункції та зниження концентрації уваги у хворих з ХІГМ за допомогою гопантенової кислоти (препарат Когнум), підтвердження ефективності та безпеки застосування зазначеного препарату.
Об’єкт і методи дослідження
Обстежено 100 пацієнтів із КП на тлі ХІГМ. Хворі розподілені на 2 групи: 1-ша — основна група, яка з метою корекції КП приймала гопантенову кислоту (препарат Когнум) по 1 таблетці 3 рази на добу 2 міс; 2-га — контрольна, в якій не проводили корекції когнітивних функцій.
Основну увагу приділяли впливу гопантенової кислоти на корекцію КП. Наявність когнітивного зниження у хворих з ХІГМ виявляли за допомогою Мінідослідження розумового стану (Mini-Mental State Examination — MMSE), Монреальської шкали когнітивної оцінки (Montreal Cognitive Assessment — МОСА); порушення концентрації уваги — за допомогою тесту Заззо (Zazzo’s Cancellation Task — ZCT). Обстеження хворих на КП проводили в 1-шу добу знаходження у стаціонарі (візит 1-й), на 30-ту (візит 2-й) та 60-ту добу (візит 3-й). Побічні ефекти препарату визначали протягом усього періоду спостереження за станом хворих.
Результати та їх обговорення
У дослідження були включені пацієнти віком 65–80 років з ХІГМ, що розвивалася на тлі гіпертонічної хвороби, порушень серцевого ритму, цукрового діабету, атеросклерозу. Статистично значимих відмінностей між групами за вказаними показниками не виявлено.
Оцінка динаміки корекції КП у хворих при лікуванні гопантеновою кислотою виявила достовірні зміни ступеня їх вираженості. За шкалою MMSE середній бал когнітивної дисфункції в 1-шу добу в 1-й групі становив 22,4±0,72, у 2-й — 23,8±0,68, що відповідає помірному когнітивному зниженню. На 30-ту та 60-ту добу відзначали покращання когнітивних функцій, більш виражене у 1-й групі порівняно з 2-ю: на 30-ту добу середній бал когнітивних порушень становив 27,6±0,42 в 1-й групі та 26,2±0,54 — у 2-й, на 60-ту добу досяг рівня 29,2±0,28 та 26,8±0,36 відповідно (рис. 1).
За даними шкали МОСА також відзначали більш виражене покращання когнітивних функцій в основній групі порівняно з контрольною (рис. 2).
З метою виявлення здатності концентрації уваги, зосередження, наявності відволікання, розсіяності та швидкості виконання поставленого завдання хворим було запропоновано проходження тесту ZCT. Згідно з тестом хворим потрібно було в 8-рядковій таблиці знайти певний символ серед різних інших за проміжок часу. Знаходження певних символів та швидкість виконання завдання у групі пацієнтів, які отримували терапію гопантеновою кислотою (Когнум), до початку лікування становили 25,2±0,98 символів (з 29 можливих) за 85,2±4,66 с, що розцінено як зниження концентрації уваги. На 30-ту та 60-ту добу курсу лікування в основній групі відзначали більш високу концентрацію уваги, що підтверджувалося більшим знаходженням певних символів та зменшенням витраченого на виконання завдання часу. Ці показники знаходилися в межах 27,2±0,8 символів за 56±3,52 с на 30-ту добу та 28,8±0,18 символів за 44±2,84 с на 60-ту добу. У контрольній групі правильність та швидкість виконання завдання до початку курсу лікування знаходилися в межах 25,2±1,74 символів за 77±5,34 с, через 1 міс — 25,8±1,28 символів за 68±4,52 с, а через 2 міс — 26,6±1,32 символів за 59±3,98 с. Таким чином, у 1-й групі відзначали більш значне підвищення концентрації уваги та зменшення витраченого на виконання завдання часу, ніж у 2-й (рис. 3А, В).
Висновки
На тлі проведеної терапії в основній групі відзначали покращання стану та зменшення вираженості когнітивної дисфункції за даними MMSE на 6,8 бала в 1-й групі та на 3,0 бала — у 2-й, за шкалою МОСА КП регресували на 6,8 бала в основній групі порівняно з контрольною, де зниження балів становило 3,2 бала. Також у хворих, які отримували гопантенову кислоту, у тесті ZCT зареєстроване суттєве збільшення швидкості виконання завдання та зменшення помилок, що свідчить про підвищення концентрації уваги та працездатності в цілому порівняно з контрольною групою.
Таким чином, отримані результати свідчать про ефективність застосування гопантенової кислоти (Когнум) з метою корекції КП у пацієнтів із ХІГМ. Застосування препарату не супроводжувалося вираженими побічними ефектами і було безпечним.
Список використаної літератури
1. Зозуля І.С., Волосовець А.О., Пархоменко Б.Л. (2023) Щодо деяких захворювань та станів, які можуть бути причиною гострого порушення мозкового кровообігу. Укр. мед. часопис, 2(154): 71–73.
2. Бурчинський С.Г. (2022) Стрес, когнітивні порушення та хронічна ішемія головного мозку: як розірвати хибне коло? Здоров’я України, 12(529): 32–33.
3. Черній Т.В., Фокіна Д.О., Черній В.І. (2020) Комплексне лікування хворих з хронічною ішемією мозку, цілеспрямована корекція когнітивних порушень та відновлення рухових функцій після перенесеного мозкового інсульту. Клін. проф. мед., 4(14): 33–43.
4. Fulop G.A., Tarantini S., Yabluchanskiy A. et al. (2019) Role of age-related alterations of the cerebral venous circulation in the pathogenesis of vascular cognitive impairment. Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol., 316(5): H1124–H1140.
5. Giorelli M. (2023) Current and future perspectives of an early diagnosis of cognitive impairment. Front. Neurol., 14: 1171681. DOI: 10.3389/fneur.2023.1171681.
6. McKenzie A.T., Marx G.A., Koenigsberg D. et al. (2022) Interpretable deep learning of myelin histopathology in age-related cognitive impairment. Acta Neuropathol. Commun., 10(1): 131. DOI: 10.1186/s40478-022-01425-5.
7. Rundek T., Tolea M., Ariko T. et al. (2022) Vascular Cognitive Impairment (VCI). Neurotherapeutics, 19(1): 68–88. DOI: 10.1007/s13311-021-01170-y.
8. Ungvari Z., Toth P., Tarantini S. et al. (2021) Hypertension-induced cognitive impairment: from pathophysiology to public health. Nat. Rev. Nephrol., 17(10): 639–654.
9. Khan S., Barve K.H., Kumar M.S. (2020) Recent Advancements in Pathogenesis, Diagnostics and Treatment of Alzheimer’s Disease. Curr. Neuropharmacol., 18(11): 1106–1125. doi: 10.2174/1570159X18666200528142429.
10. Живолупов C.А., Самарцев И.Н., Сыроежкин Ф.А. (2013) Современная концепция нейропластичности (теоретические аспекты и практическая значимость). Журн. неврол. психиатр., 113(10): 102–108.
|
Відомості про авторів:
Літовченко Тетяна Анатоліївна — доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри неврології та дитячої неврології Харківського національного медичного університету, Харків, Україна. orcid.org/0000-0002-4647-8507 Бондар Оксана Борисівна — асистент, кандидат медичних наук, кафедра неврології та дитячої неврології Харківського національного медичного університету, Харків, Україна. Гребенюк Ганна Віталіївна — кандидат медичних наук, доцент, завуч кафедри неврології та дитячої неврології Харківського національного медичного університету, Харків, Україна. Шматько Юлія Вікторівна — кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології та дитячої неврології Харківського національного медичного університету, Харків, Україна. scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=zLEdf10AAAAJ Востротін Олександр Вячеславович — аспірант кафедри неврології та дитячої неврології Харківського національного медичного університету. orcid.org/0000-0003-2847-6601 Адреса для кореспонденції:
Літовченко Тетяна Анатоліївна |
Information about the authors:
Litovchenko Tetyana A. — Professor, Philosophy Doctor, Head of Department of Neurology and Child Neurology, Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine. orcid.org/0000-0002-4647-8507 Bondar Oksana B. — assistant, Philosophy Doctor, Department of Neurology and Child Neurology, Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine. Hrebenyuk Hanna V. — Philosophy Doctor, Associate professor, Head teacher of the Neurology and Child Neurology Department, Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine. Shmatko Yuliia V. — Philosophy doctor, Associate professor of the Department of Neurology and Child Neurology, Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine. scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=zLEdf10AAAAJ Vostrotin Oleksandr V. — postgraduate student, Department of Neurology and Child Neurology, Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine. orcid.org/0000-0003-2847-6601 Address for correspondence:
Tetyana Litovchenko |
Надійшла до редакції/Received: 26.07.2023
Прийнято до друку/Accepted: 28.07.2023
