Особливості контролю рівня глюкози в інтенсивній терапії

5 квітня 2019 о 17:13
1849

Цукровий діабет – проблема сьогодення

Проблема контролю рівня глюкози в крові у хворих на цукровий діабет залишається актуальною і досі. В людському організмі за стабілізацію рівня глюкози в крові відповідає підшлункова залоза, яка виробляє гормони інсулін та глюкагон, що дозволяють підвищити або знизити концентрацію глюкози. Проте у хворих на цукровий діабет спостерігається порушення функцій підшлункової залози в поєднанні із заниженою чутливістю до інсуліну. Якщо пацієнти перебувають у відділенні інтенсивної терапії, проблеми з контролем глікемії виникають не лише в осіб з діагностованою хворобою, а й у пацієнтів без цукрового діабету в анамнезі. Тому дослідники з Бельгії провели огляд матеріалів та опублікували статтю в журналі «Current Opinion in Anesthesiology» у квітні 2019 р., де підсумовуються останні дані щодо контролю глікемії у відділеннях інтенсивної терапії.

У критично хворих зазвичай розвивається гіперглікемія, незалежно від того, чи хворіють вони на цукровий діабет

Численні дослідження показали значний зв’язок між концентраціями глюкози в крові та високим ризиком летального кінця у пацієнтів, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії. Вищий ризик смертності асоційований із концентрацією глюкози в крові за межами нормального діапазону, що може бути пов’язано з тяжкістю захворювання, резистентністю до інсуліну у пацієнтів у тяжкому стані та високим ризиком гіпоглікемії у осіб з існуючим недоїданням та/чи печінковою недостатністю.

Ятрогенна гіпоглікемія: шкідлива чи ні?

Жорсткий контроль рівня глюкози (в межах 4,0–10 ммоль/л) неминуче підвищує ризик розвитку гіпоглікемії, асоційованої з поганим прогнозом. Очевидно, що довготривала гіпоглікемія шкідлива, однак залишається нез’ясованим, чи є короткотривалий епізод гіпоглікемії сам по собі шкідливим, чи ні. Результати декількох досліджень свідчать про те, що короткочасний епізод гіпоглікемії може бути нешкідливим. Крім того, довгострокові педіатричні дослідження виявили кращий нейрокогнітивний стан тяжкохворих дітей, у яких відзначали гіперглікемію, через 4 роки після дослідження порівняно з гіпоглікемією. Також у довгостроковому спостереженні пацієнтів із черепно-мозковою травмою вчені не виявили різниці між особами із суворим контролем глікемії порівняно із групою, де іноді спостерігалася гіпоглікемія.

Індивідуальний рівень глюкози в крові?

Спостерігається потенційно різний вплив контролю рівня глюкози у пацієнтів із раніше існуючим цукровим діабетом та у здорових осіб, що може бути пов’язано з адаптацією до хронічної гіперглікемії, внаслідок чого гостре зниження рівня глюкози в крові може бути небажаним. Пацієнти з погано контрольованим цукровим діабетом, високим рівнем глікозильованого гемоглобіну при госпіталізації до відділення інтенсивної терапії також більш вразливі до гіпоглікемії. Проте залишається неясним, чи залежить оптимальний рівень глюкози у крові від існуючого рівня контролю глюкози в крові. Якщо проводити суворий контроль глікемії, то глюкозу в крові необхідно вимірювати часто, за допомогою точного приладу, переважно в артеріальній крові, а інсулін слід титрувати під час безперервної внутрішньовенної інфузії, зважаючи на рівень глюкози у крові та споживання їжі.

Результати огляду

Оптимальний рівень глюкози в крові у хворих із критичною патологією залишається неясним. Необхідно постійно контролювати глікемію у пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії. За відсутності точних доказів, який рівень глюкози в крові є оптимальним, здається правильним принаймні запобігти значній гіперглікемії, гіпоглікемії та значним коливанням рівня глюкози у всіх пацієнтів. Необхідно враховувати, що хворі на цукровий діабет можуть бути більш адаптовані до гіперглікемії.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

  • Gunst J., De Bruyn A., Van den Berghe G. (2019) Glucose control in the ICU. Curr. Opin Anaesthesiol. Apr., 32(2): 156–162.

Анастасія Маркович