Організація:   Институт медицины труда АМН Украины

Державна установа «Інститут медицини праці Академії медичних наук України»

Київський інститут гігієни праці та профзахворювань було створено на базі лабораторії робочої медицини (роб.меду) Київського Окрздороввідділу у листопаді 1928 році.

Під цією назвою інститут функціонував до 1991 року. В 1992 році у зв'язку з актуалізацією завдань у справі охорони здоров’я працездатного населення України, необхідністю вивчення не тільки професійної, а й виробничо-обумовленої захворюваності, інститут було перейменовано в Інститут медицини праці та підпорядковано Академії медичних наук України з 1993 р.

В теперішній час в інституті працює 250 співробітників, з них 16 докторів та 41 кандидат наук, 1 академік та 1 член-кореспондент НАН України, вони ж є академіками АМН України, та  1 з них - член-кореспондент РАМН.

Інститут має клінічну базу (80 ліжок), що дозволяє щорічно проводити обстеження та лікування до 2000 хворих на професійні хвороби. У поліклінічному відділенні щорічно отримують висококваліфіковану допомогу понад 4500 хворих.

На базі клініки інституту працює Профпатологічний центр МОЗ  України, який здійснює методичне   керівництво клініками профзахворювань профільних НДІ та відділеннями професійних захворювань обласних лікарень, забезпечує впровадження у практику нових методів діагностики та лікування  професійних хвороб.

В інституті щорічно виконується 15-20 науково-дослідних робіт, у тому числі за Державними  програмами, конкурсами  НАМН та НАН України, а також за  Міжнародними грантами, контрактами з науковими установами інших країн.

В інституті створена сучасна експериментально-технічна база для проведення наукових досліджень – зокрема з вивчення біологічної дії промислових аерозолів,  визначення мікрокількостей  токсичних речовин в об’єктах навколишнього середовища; дослідження електромагнітних випромінювань оптичного діапазону, шуму та вібрації; розроблено унікальний зварювально-затруювальний комплекс для токсиколого-гігієнічних досліджень нових  зварювальних матеріалів; придбано унікальне обладнання для  диференційної діагностики променевої катаракти, для діагностики профзахворювань використовується боді-плетизмограф; функціонує ПЦР-лабораторія.

Інститут здійснює комплексні дослідження з установами технічного та біологічного профілю НАН України, установами медичного профілю НАМН та МОЗ України, кафедрами медичних вузів, а також науковими закладами деяких зарубіжних країн (Росія, США, Бельгія, Польща).

Інститут постійно розширює міжнародні зв'язки з ВООЗ та МОП. В 1973 році на базі інституту створено Центр гігієни праці в сільському господарстві, що співпрацює з ВООЗ. Регулярно проводяться міжрегіональні семінари з питань гігієни праці в сільському господарстві, професійної захворюваності, застосування пестицидів у сучасних умовах для країн СНД, Азії, Африки, Латинської Америки та Європи.

Інститут проводить дослідження за трьома проектами Глобальної програми ВООЗ з гігієни праці (2007-2010р.р.), яку затвердила Всесвітня асамблея з охорони здоров’я.

У 2002 році на базі Інституту проведено семінар під егідою ЮНЕП та ФАО по впровадженню Стокгольмської та Ротердамської конвенцій в країнах Центральної та Східної Європи.

Інститут поширює наукове співробітництво з близькими за профілем установами Білорусії, Китайської Народної Республіки, Польщі, Росії, США. В результаті співробітництва розроблені уніфіковані гігієнічні стандарти, єдині методичні підходи до оцінки технологій, обладнання, хімічних речовин; вдосконалені методи раннього виявлення несприятливого впливу шкідливих виробничих факторів.

За роки існування інституту його співробітниками виконано ряд пріоритетних наукових розробок, що мають важливе значення як для теоретичної, так і практичної медицини.

На основі експериментальних та клініко-гігієнічних досліджень:

• встановлені нові закономірності матеріальної кумуляції важких металів в організмі експериментальних тварин; уточнені імунні та біохімічні механізми порушень стану гомеостазу при формуванні ізольованих свинцевої, кадмієвої, марганцевої та свинцево-кадмієвої інтоксикацій; отримані нові дані щодо тлумачення понять "норма", "передпатологія", експериментально-теоретичне обґрунтування понять "первинна", "вторинна"  адаптація, "резерв адаптації" при дії важких металів;
• доведена наявність генетично обумовленої індивідуальної чутливості організму людини до впливу сполук свинцю та запропоновані імуногенетичні маркери для їх визначення;
• створено математичні моделі кількісного визначення проникності хімічних речовин крізь шкіру за їх фізико-хімічними властивостями та отримано докази доцільності використання цих моделей для оцінки ризику надходження пестицидів до організму працюючих;
• досліджено особливості механізмів формування працездатності та стану здоров'я у осіб операторських професій в умовах підвищеного психоемоційного напруження в різних галузях народного господарства.

На основі епідеміологічних досліджень:

• отримані пріоритетні дані щодо наукового обґрунтування критеріїв ризику розвитку професійних захворювань у працюючих у вугільній промисловості, машинобудуванні та сільському господарстві України (зокрема пневмоконіозу, вібраційної хвороби, професійної приглухуватості);
• встановлено, що репродуктивне здоров'я жінок, котрі працюють в сільському господарстві України, за період з 1980 по 2005 рр. значно погіршилося, та встановлена вірогідна кореляційна залежність розвитку захворювань жіночої полової сфери від стану довкілля, умов праці, побутового навантаження та віку жінки. На основі отриманих даних розроблено рекомендації щодо поліпшення медичного обслуговування жінок, що живуть і працюють в сільській місцевості;
• на основі аналізу міжнародного досвіду з проблеми професійного раку розроблені науково-методичні основи оцінки умов праці як факторів ризику онкозахворювань та рекомендацій по вдосконаленню системи виявлення та реєстрації професійних онкозахворювань в Україні;
• на вибірці з понад 10000 обстежених ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (ЛНА) була апробована та знайшла підтвердження гіпотеза про залежність виникнення та важкості перебігу катаракти від дози опромінення, що дозволило розробити нову методику епідеміологічного офтальмологічного обстеження працюючих, які зазнають впливу іонізуючої радіації.

Результати наукових досліджень інституту активно впроваджуються в практику. На базі наукових розробок та узагальнення міжнародного досвіду створені основи Державного санітарного законодавства в галузі гігієни та фізіології праці, а саме розроблено більше ЗО ДСТУ, понад 100 санітарних правил, 400 методичних вказівок та рекомендацій. Науково обґрунтовані та затверджені 107 ГДК та ОБРВ шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

Співробітниками  інституту опубліковано майже 3 тис. наукових праць, у   тому   числі  90 монографій та посібників; отримано понад 50 автор- ських свідоцтв.

Розроблений в Інституті посібник “Гігієна праці в сільськогосподарському  виробництві” відзначено премією АМН СРСР ім. Ф.Ф.Ерісмана, а підручник для ВУЗів “Загальна гігієна” та цикл наукових робіт “Важкі метали як небезпечні для людини забруднювачі оточуючого середовища” відзначено Державними  преміями України.

Державну премію України отримала провідний науковий співробітник інституту, к.мед.н. І.П.Лубянова в 2007 році, як співавтор роботи «Інформаційна технологія та технічні засоби безконтакутної діагностики в медицині, біології та техніці».

З 1976 року на базі Інституту працює Спеціалізована Вчена Рада, на засіданнях якої  відбувається захист докторських та кандидатських дисертацій з медичних та біологічних наук, за спеціальністю «гігієна та професійна патологія». В Спеціалізованій Вченій Раді, за весь час, захищено 335 дисертацій ( 88 докторських та 247 кандидатських).

http://www.amnu.gov.ua/Default.asp?T=1&MID=1&JID=104&NID=172

Адреса інституту: 01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, 75
тел.: (044) 284-34-27; факс: (044)289-66-77, E-mail:yik@nanu.kiev.ua