Учреждение: Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко НАМН Украины, Киев
Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка Академії медичних наук України»
Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, створений як Київський НДІ ендокринології та обміну речовин у 1964 p., знаходився у підпорядкуванні МОЗ України до 1993 р. З 1991 р. інститут був подвійного підпорядкування МОЗ та НАН України, а з 1993 р. – АМН України. З I993 р. назву інституту було змінено на Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка. З грудня 2006 року інституту надано повну назву Державна установа „Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Академії медичних наук України”. Засновником та першим директором інституту до 1986 р. був академік НАН України, професор В.П.Комісаренко. З 1986 р. інститут очолює професор, чл.-кор. НАН та АМН України, Заслужений діяч науки і техніки М.Д. Тронько.
В інституті працює понад 240 наукових співробітників, серед них 24 доктори та 57 кандидатів наук. Структура інституту відповідає напрямам наукової діяльності і включає 23 наукових підрозділи.
Напрями наукової діяльності інституту: вивчення механізму дії гормонів та гормональної регуляції метаболізму; вивчення етіології, патогенезу, клініки ендокринних захворювань, розробка нових напрямів їх лікування та профілактики; вивчення взаємодії імунної та ендокринної систем у регуляції імунологічного гомеостазу; вивчення впливу радіоактивного випромінювання на залози внутрішньої секреції в клініці та експерименті; пошук нових лікарських засобів для лікування основних ендокринних захворювань.
Інститут є головною в Україні науково-дослідною установою в галузі ендокринології, базою з підготовки аспірантів, клінічних ординаторів, захисту докторських та кандидатських дисертацій з фаху “Ендокринологія.”
Інститут має достатню клінічну базу (169 ліжок), що дозволяє проводити лікування понад 4000 хворих на рік та поліклінічне відділення.
За роки існування інституту співробітниками виконано ряд пріоритетних наукових розробок, що мають важливе значення в області теоретичної та практичної медицини. Серед фундаментальних досліджень важливе місце належить проблемі вивчення механізму дії гормонів. Вперше в інституті створено Державний реєстр хворих на цукровий діабет. З’ясована роль обмінних, гормональних, імунологічних порушень у виникненні ускладнень цукрового діабету. Встановлені особливості розвитку імунодефіциту при інсулінзалежному цукровому діабеті та порушеннях функції щитоподібної залози. Експериментально обґрунтована концепція про гормон-нейротрансміттерний імпринтинг розвитку мозку в онтогенезі. В інституті виконана робота, що обгрунтувала можливість трансплантації з метою корекції деяких видів ендокринної патології культивованих клітин ендокринних залоз.
Вивчаються особливості перебігу, діагностики і лікування аутоімунного тиреоїдиту та раку щитоподібної залози. В реєстрі, створеному в інституті, за період 1986-2006 рр. зафіксовано 4065 випадків раку щитоподібної залози.
В рамках міжнародного співробітництва з ученими США, Великої Британії, Японії розпочато імуноморфологічні дослідження експресії різних онкогенів, ростових факторів у тканинах карцином щитоподібної залози
На підставі узагальнення досвіду наукових досліджень співробітниками інституту опубліковано 88 монографій, 12 посібників і підручників, понад 6 тис. статей, біля 110 методичних рекомендацій, 98 інформаційних листів, отримано 65 патентів. Проведено 7 республіканських з'їздів Асоціації ендокринологів України. Із числа співробітників інституту за роки його існування підготовлено 44 доктори та 150 канди датів наук. В інституті працюють 1 академік НАН, АМН України, РАМН, 2 члени-кореспонденти НАН та АМН України, 1 член-кореспондент АМН України, ряд науковців є лауреатами Державної премії, премії ім. О.О. Богомольця.
Адреса інституту: 04114 Київ-114, вул. Вишгородська, 69.
Факс: (044) 430-36-94. E-mail: admin@iem.kiev.ua
Сайт:http://iem.net.ua/
Инсулинотерапия с применением генно-инженерных препаратов человеческого инсулина: новые возможностиСоколова Л. К. № 6 (98) – XI/XII 2013 г. 1823
Сахарный диабет 2-го типа. Роль семейного врача
