Громадське обговорення клінічних протоколів: шизофренія

5 липня 2016 о 17:05
1178

Громадське обговорення клінічних протоколів: шизофреніяНа громадське обговорення винесено проект наказу Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при шизофренії» (актуально до 02.08.2016 р.).

Шизофренія є психічним розладом, ризик розвитку якого серед населення наближається до 1%. Шизофренія частіше виникає у чоловіків. Шизофренія зазвичай проявляється у людей молодого віку на третьому десятилітті життя, зазвичай триває все життя і характеризується «позитивними» і «негативними симптомами». Притаманні також незначні когнітивні порушення.

Приблизно ¾ людей, які відповідають діагностичним критеріям шизофренії, зазнають рецидиву. Незаплановане припинення лікування становить значний ризик рецидиву. Погана соціальна інтеграція передбачає гірше відновлення після першого чи другого епізоду психозу. Несприятливий результат більш імовірний у чоловіків, осіб, які зловживають наркотичними речовинами, людей із низьким коефіцієнтом інтелекту (IQ) або у разі тривалого нелікованого психозу.

Люди з діагнозом «шизофренія» мають коротшу тривалість життя, ніж населення в цілому, але мають аналогічні причини передчасної смерті, включаючи серцево-судинні захворювання, респіраторні захворювання і рак.

Значна частина підвищеного ризику викликана супутніми захворюваннями, пов’язаними зі зловживанням препаратами. Насильство з боку людей із шизофренією є рідкісним явищем, кількість випадків насильства в суспільстві, пов’язаного із шизофренією незначна, існує несуттєво підвищений ризик вчинення насильства над особою, порівняно із середньостатистичним членом громади. 5% вчиняють самогубство, причому визнаними факторами ризику є чоловіча стать, тяжкість захворювання та супутні патології лише з єдиним послідовним захисним фактором — це проведення і дотримання ефективного лікування. Показник спроб самогубства після першого нападу психозу серед підлітків становить 32%. Із самогубством пов’язані відчуття депресії та безнадії, які випливають з уявлень про шизофренію як хронічного захворювання із втратою дієздатності та стигмою.

У 2015 р., за даними офіційної статистики МОЗ України, захворюваність на шизофренію, шизотипові та маячні розлади становила 15,82 на 100 тис. відповідного населення, або 6763 особи. Захворюваність на шизофренію становила 5,8 на 100 тис. населення. Взято під нагляд з уперше в житті встановленим діагнозом 2476 осіб, що становить 3,1% усіх взятих під нагляд з уперше в житті встановленим діагнозом. Серед пацієнтів працездатного віку — 8,6 на 100 тис. відповідного населення (2141 особа), серед пацієнтів, старших за працездатний вік — 2,9 на 100 тис. відповідного населення (322 особи), серед дорослого населення — 6,9 на 100 тис. відповідного населення (2428 осіб), серед дітей віком 0–14 років — 0,2 на 100 тис. населення (13 осіб), серед дітей віком 15–17 років включно — 3,0 на 100 тис. відповідного населення (35 осіб), серед дітей віком 0–17 років включно — 0,6 на 100 тис. населення (48 осіб), серед чоловіків відповідно — 7,1 (1404 особи), серед жінок — 4,7 (1072 особи); серед міського населення — 5,84 (1719 осіб), серед сільського — 5,68 (757 осіб).

Поширеність шизофренії становила 292,6 на 100 тис. населення. Перебувають під наглядом на кінець 2015 р. 125 111 осіб. Серед пацієнтів працездатного віку — 355,4 на 100 тис. відповідного населення (88 516 осіб), серед пацієнтів, старших за праце­здатний вік — 330,2 на 100 тис. відповідного населення (36 455 осіб), серед дорослого населення — 354,9 на 100 тис. відповідного населення (124 738 осіб), серед дітей віком 0–14 років — 2,2 на 100 тис. населення (140 осіб), серед дітей віком 15–17 років включно — 20,0 на 100 тис. відповідного населення (233 особи), серед дітей віком 0–17 років включно — 4,9 на 100 тис. населення (373 особи), серед чоловіків відповідно — 326,0 (64 515 осіб), серед жінок — 263,8 (60 596 особи); серед міського населення — 297,98 (87 708 осіб), серед сільського — 280,69 (37 403 особи).

Госпіталізована захворюваність на шизофренію у 2015 р. становила 142,52 на 100 тис. населення (60 941 особа): у тому числі дорослі віком ≥18 років — 172,41 на 100 тис. населення (60 593 особи), діти віком 15–17 років включно — 20,33 на 100 тис. населення (237 осіб), діти віком 0–14 років включно — 1,72 на 100 тис. населення (111 осіб). Кількість осіб із шизофренію, які визнані інвалідами первинно, становила 5,07 на 100 тис. відповідного населення (2169 осіб); серед дітей віком 0–17 років включно — 0,5 на 100 тис. відповідного населення (38 осіб). Контингент осіб з інвалідністю, хворих на шизофренію — 192,55 на 100 тис. відповідного населення (82 332 особи); серед дітей віком 0–17 років включно — 3,49 на 100 тис. відповідного населення (266 осіб).

Шизофренія у дітей та підлітків діагностуються з 50-х років ХХ ст. У 1960-ті на дитячу шизофренію дивилися, як на спектр гетерогенних захворювань: аутизму, симбіотичних психозів, інфантильної деменції. У 1980 р. дитяча шизофренія вперше була включена до Міжнародної класифікації DSM-III як окремої діагностичної категорії. МКХ-10 та DSM-IV не виділяє дитячу шизо­френію як окрему діагностичну категорію, а для діагностики шизофренії, що маніфестує в дитячому віці, пропонує застосовувати діагностичні критерії для дорослих.

Поширеність шизофренії у дітей віком до 14 років за різними експертними оцінками коливається в країнах Європи від 0,1 до 1%, у підлітків віком старше 15 років зростає до 4%. Рівень діагностики розладу в Україні низький і не відповідає показникам статистики європейських країн.

Нагадаємо, що наприкінці 2012 р. в Україні офіційно започатковано процес стандартизації медичної допомоги, в основу якого покладено створення медико-технологічних документів, що базуються на засадах доказової медицини з урахуванням найкращих світових практик. Виконання вимог медико-технологічних документів — обов’язкове для всіх практикуючих лікарів незалежно від закладу, в якому вони працюють, а також фізичних осіб — підприємців.

Ознайомитися із проектами можна за посиланням: http://www.dec.gov.ua/mtd/proekty.html

Пропозиції та зауваження надсилати впродовж 1 міс із дня оприлюднення до Департаменту медичної допомоги МОЗ України або в електронному вигляді на e-mail: [email protected]

Контактна особа — Олена Михайлівна Ліщишина.

Тел.: (044) 536-13-40

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.dec.gov.ua