Украинский Медицинский Журнал
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Украинский Медицинский Журнал
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 6(1) (140) – XI/XII 2020
  • Всі новини
2016-06-13 :
  • Лікарю-практику

Уровень эозинофилов можно рассматривать как биомаркер повторного роста полипов носа

Котикович Ю.С.

  • Издательство «МОРИОН»

Резюме. Результаты небольшого исследования американских ученых

Уровень эозинофилов можно рассматривать как биомаркер повторного роста полипов носаУченые из Медицинского факультета Университета Джона Хопкинса (Johns Hopkins University School of Medicine), США, в ходе нового исследования разработали простой и надежный способ, позволяющий определить вероятность повторного роста полипов в носовой полости после их хирургического удаления у пациентов с хроническими заболеваниями придаточных пазух носа. Оказалось, что о риске данного процесса можно судить по уровню одного из подвидов гранулоцитарных лейкоцитов в периферической крови — эозинофилов. Результаты работы представлены онлайн в «International Forum of Allergy & Rhinology». В своей работе эксперты сообщили, что сделанные ими выводы могут привести к созданию скрининговых тестов, которые позволят диагностировать рост полипов на ранних стадиях, контролировать протекание заболевания и эффективность назначенного лечения.

По оценкам специалистов, только в США около 29 млн человек страдают от хронического риносинусита — состояния длительного воспаления и отека носовых пазух и ходов, по которым должны циркулировать воздух и жидкость. Через некоторое время при отсутствии правильного лечения у таких пациентов на измененных тканях начинают развиваться каплевидные наросты, называемые полипами, которые усиливают процессы воспаления, приводят к существенному сужению просвета носовых ходов и способствуют избыточному синтезу слизи. Часто такая патология приводит к обострению бронхиальной астмы и астмоподобных заболеваний. Специалисты рекомендуют удалять полипы для улучшения носового дыхания, однако они склонны к повторному росту. Определение признаков, характеризующих вероятность такого роста, и стало предметом данной работы.

В ходе исследования ученые под руководством доктора Джина Кима (Jean Kim) проанализировали состояние 61 пациента (возраст — 18–77 лет) с хроническими синуситами и полипами носовой полости, у которых была запланирована операция по удалению полипов. У 58 больных отмечали также симптомы бронхиальной астмы. Специалисты до проведения оперативного вмешательства отобрали у участников образцы крови и проанализировали данные компьютерной томографии. После операции у пациентов еще несколько раз в течение 3–12 мес брали образцы крови и проводили эндоскопию носа, позволяющую определить наличие полипов, их вид и размер. Размер полипов оценивался учеными по 4-балльной шкале, где 0 означает отсутствие полипа, а 4 — полную непроходимость. Таким образом, каждый участник мог набрать максимально 8 баллов, если оба носовых хода были непроходимы. До проведения операции средний уровень составил 5 баллов, который снизился до 0,1 балла в течение первых 2 мес после удаления полипов, а через следующие 3–12 мес возрос до 1,5 балла.

Ученые отметили, что полипы содержат несколько биологических компонентов, связанных с воспалением, включая эозинофилы, тучные клетки и иммуноглобулины. Поскольку эозинофилы усиливают воспалительный процесс, а их количество значительно увеличено в дыхательных путях людей с бронхиальной астмой, исследователи решили оценить их уровень не только в носовых пазухах, но и в периферической крови. Оказалось, что в среднем до операции содержание форменных элементов крови данного типа составляло 807 ед./мм3, в течение первых 2 мес после удаления полипов их уровень снижался до 200 ед./мм3, а в следующие месяцы начинал резко повышаться, предположительно, из-за повторного роста полипов. Авторы исследования отметили, что количественные значения уровня эозинофилов очень отличались у отдельных пациентов, однако абсолютные показатели были не столь важны, как кратность наблюдаемых изменений. Сопоставив уровни эозинофилов и размеры полипов, ученые пришли к выводу, что снижение уровня первых после операции на 100 ед. соответствовало уменьшению размеров новообразований на 1,6 балла, а послеоперационное повышение содержания эозинофилов на 100 ед. соответствовало росту полипов на 1,2 балла.

Исследователи подчеркнули, что в отличие от других заболеваний дыхательных путей, таких как бронхиальная астма, в распоряжении специалистов в настоящее время нет единого теста или биомаркера, позволяющего диагностировать или следить за протеканием патологий придаточных пазух носа. Учитывая полученные результаты, можно с уверенностью сказать, что уровень эозинофилов тесно связан с вероятностью повторного роста полипов. Они полагают, что простой анализ крови мог бы стать инструментом для контроля состояния пациентов в дополнение к эндоскопии или компьютерной томографии, особенно при первичных обращениях. Однако является ли данный гематологический показатель надежным предиктором фактического размера полипа, предстоит выяснить в ходе следующих работ.

    • Drake V.E., Rafaels N., Kim J. (2016) Peripheral blood eosinophilia correlates with hyperplastic nasal polyp growth. International Forum of Allergy & Rhinology, May 13 [Epub ahead of print].
    • Johns Hopkins Medicine (2016) Immune system blood cell a potential marker for sinus polyp regrowth. ScienceDaily, June 8 (http://www.sciencedaily.com/releases/2016/06/160608142944.htm).

Юлия Котикович

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Ключові слова:
биомаркер, бронхиальная астма, назальные полипы, эозинофилы
Спеціальності:
Алергологія та пульмонологія, Оториноларингологія
Перегляди: 1204
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua