Первинна медична допомога при раку нирки

30 травня 2016
558
Резюме

Протокол лікування хворих на рак нирки для лікарів загальної практики, сімейних лікарів, лікарів-терапевтів дільничних.

Нирково-клітинний рак (НКР) становить до 3% серед усіх пухлин із вищим рівнем захворюваності в країнах Європи та США. Протягом останніх двох десятиліть відзначено щорічний приріст частоти виникнення НКР у середньому на 2% як у Європі, так і в усьому світі. У 2012 р. в Європейському Союзі зафіксовано 84 400 нових випадків НКР і 34 700 смертей, пов’язаних із цим захворюванням. У Європі аж до початку 90-х років минулого століття відмічали зростання загального рівня смертності від НКР, потім він стабілізувався або став знижуватися.

Термін НКР включає в себе різні підтипи злоякісного ураження зі специфічними патогістологічними та генетичними характеристиками. Частота захворювання серед чоловіків у 1,5 раза вища, ніж серед жіночого населення. Пік хвороби припадає на віковий проміжок 60–70 років.

Щодо ситуації в Україні, то завдяки збільшенню виявлення НКР методами візуалізації кількість випадково діагностованих безсимптомних форм НКР істотно зросла. Рівень захворюваності за останні 20 років підвищився із 10,1 до 14,0 на 100 тис. населення (у 2014 р.). Із числа вперше захворілих у 2014 р. І–ІІ стадію мали 53,7%, ІІІ — 19,6%, IV — 21,9% пацієнтів. Слід відмітити низький рівень виявлення хворих на профілактичних оглядах, який становить 19,3%, та низький рівень охоплення спеціальним лікуванням — 68,2%. Рівень смертності протягом останніх 10 років є сталим і становить 5,3 на 100 тис. населення. Не прожили 1 року з числа вперше захворілих у 2014 р. 24,9% пацієнтів.

Діагностика раку нирки

Скарг немає

Більшість пухлин нирки протягом тривалого часу не проявляються клінічно і не пальпуються. На сьогодні близько 50% усіх випадків НКР виявляють випадково за допомогою неінвазивних методів візуалізації, при діагностичному пошуку з приводу неспецифічних для НКР симптомів.

Дії лікаря

1. Надання населенню інформації щодо факторів ризику захворювання на рак нирки.

2. З метою покращення амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню та раннього виявлення хворих на рак нирки доцільно проводити щорічну диспансеризацію з обов’язковим включенням ультразвукового дослідження (УЗД) нирок.

Наявні скарги

Класична тріада клінічних симптомів (біль, макрогематурія, новоутворення, що пальпується) наразі трапляється рідко (6–12%).

Серед місцевих проявів найбільш часто хворі відмічають біль та гематурію. Третій симптом — «пухлина, що пальпується» — на момент встановлення діагнозу позитивний у 12–15% випадків. Артеріальну гіпертензію відмічають у 15% пацієнтів.

Дії лікаря

Обов’язкові

1. Збір скарг та анамнестичних даних, спрямованих на виявлення тривожних симптомів.

2. Фізикальне обстеження.

3. УЗД нирок.

Бажані

1. Усі пацієнти зі скаргами на біль у попереку та гематурію повинні бути направлені до спеціаліста — онкоуролога, уролога.

2. Пацієнти з підвищеним артеріальним тиском, що не коригується гіпотензивними препаратами, повинні бути направлені на УЗД.

Лікування раку нирки

Спеціалізована допомога хворим онкологічного профілю здійснюється виключно в спеціалізованому онкологічному чи урологічному закладі.

Проведення імуно- чи таргетної терапії в амбулаторних умовах продовжується згідно з рекомендаціями фахівця спеціалізованого закладу.

Дії лікаря

Під час обстеження та спеціальної терапії лікар загальної практики має сприяти виконанню пацієнтом усіх рекомендацій онкологів, урологів та інших фахівців спеціалізованого онкологічного чи урологічного закладу.

Подальше спостереження, включаючи диспансеризацію

Пацієнти без ознак злоякісного новоутворення після спеціального лікування перебувають на обліку в онколога, уролога, лікаря загальної практики — сімейної медицини, який сприяє виконанню пацієнтом усіх рекомендацій урологів, онкологів та інших фахівців спеціалізованого онкологічного чи урологічного закладу.

Інтенсивність післяопераційного спостереження має бути індивідуальною для кожного конкретного хворого та базуватись на віднесенні пацієнта до певної групи ризику виникнення місцевого або системного рецидиву.

Пацієнти з прогресуванням захворювання після спеціального лікування повинні отримувати адекватне знеболення та паліативну медичну допомогу, симптоматичне лікування.

Дії лікаря

Обов’язкові

1. Наявність амбулаторної карти та плану диспансерного спостереження.

2. Надання інформації пацієнтам, які перенесли спеціальне лікування, щодо можливих віддалених побічних ефектів терапії, необхідності проведення періодичних обстежень у зв’язку з високою небезпекою виникнення рецидиву або другої пухлини.

3. Надання рекомендацій щодо способу життя, режиму харчування та фізичних навантажень.

4. Динамічне спостереження за станом пацієнта на основі даних анамнезу та фізикального обстеження.

Бажані

Навчання комунікативним навичкам з хворими онкологічного профілю під час курсів підвищення кваліфікації на базі онкологічного диспансеру, а також у ході спостереження за пацієнтом, розроблені на основі рекомендацій психологів.

Профілактика раку нирки

Етіологічні фактори ризику розвитку НКР включають куріння, ожиріння і підвищений артеріальний тиск. Наявність раку нирки в анамнезі у родичів I ступеня спорідненості також асоціюється з підвищеним ризиком розвитку НКР. Роль дієти і контакту з канцерогенами у розвитку НКР не доведена. Ефективна профілактика включає в себе запобігання курінню сигарет і ожирінню.

Дії лікаря

1. Ведення лікарем загальної прак­тики — сімейним лікарем реєстру населення.

2. Надання населенню інформації щодо факторів ризику захворювання на рак нирки.

Використана література