Украинский Медицинский Журнал
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Украинский Медицинский Журнал
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Електрофізіологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Електрофізіологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Електрофізіологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 6(1) (140) – XI/XII 2020
  • Всі новини
2016-05-27 :
  • Лікарю-практику

Плохое настроение и стресс уменьшают продолжительность жизни

Антонюк А.

  • Редакция «Украинского медицинского журнала»

Резюме. Ученые проследили изменения генома, объясняющие указанную закономерность

Плохое настроение и стресс уменьшают продолжительность жизниМысль о том, что плохое настроение и стресс уменьшают продолжительность жизни, не нова. И если со стрессом вроде как все понятно, то влияние настроения до сегодня было изучено недостаточно. Этой проблемой заинтересовались ученые медицинского факультета Университета Индианы (Indiana University School of Medicine), США, и Исследовательского института Скриппса (Scripps Research Institute), США, опубликовавшие результаты научной работы в журнале «Molecular Psychiatry». В частности, они изучили генетическую подоплеку указанного феномена, определив гены, контролирующие влияние стресса и настроения человека на продолжительность его жизни.

Результаты предыдущих исследований, положенные в основу текущей работы, свидетельствовали, что введение одному из самых изученных червей Caenorhabditis elegans антидепрессанта миансерина приводило к увеличению его продолжительности жизни. Поэтому американские ученые изучили изменения, происходящие в генах червя, под воздействием миансерина: они установили наличие таковых в 231 гене, дающем перекрестные ссылки на человеческий геном. В общем 347 таких же генов выявлены и у человека. Ученые изучили активность этих 347 генов у 3577 лиц взрослого возраста, установив 134 гена, ассоциированных с депрессивными симптомами у людей. В дальнейшем специалисты использовали базу с генами, доказанно включенными в процессы развития психических расстройств, также как методику «конвергентной функциональной геномики» Никулеску, для расстановки приоритетных генов в зависимости от значения их влияния на настроение и стрессовые расстройства. Наиболее важным здесь оказался ген ANK3, кодирующий белок анкирин G, роль которого в психических расстройствах хорошо известна. Так, анкирин G вовлечен в некоторые процессы синаптической передачи сигнала и ассоциирован с биполярными аффективными расстройствами, аутизмом и шизофренией.

Ученые воздействовали миансерином, а также условиями оксидативного стресса на организм червей с неактивным геном ANK3, активность которого доказанно повышается с возрастом и снижается под воздействием указанного антидепрессанта. Однако они установили, что для того, чтобы миансерин реализовал эффект увеличения продолжительности жизни, необходима хотя бы минимальная активность гена ANK3.

На следующем этапе специалисты проанализировали уровень активности указанного гена в 700 образцах крови больных психиатрического профиля и лиц, совершивших самоубийство, установив, что самую высокую активность гена отмечают у лиц пожилого возраста и самоубийц. В дальнейшем специалисты выявили, что гены, частично совпадавшие с влияющими на настроение и стрессовые реакции, модулирующие продолжительность жизни, также были включены в процессы формирования митохондриальной дисфункции. Это имеет смысл, поскольку о связи между митохондриальной дисфункцией и старением свидетельствуют результаты множества исследований.

    • Newman T. (2016) How mood and stress reduce lifespan. Medical News Today, 27 May (http://www.medicalnewstoday.com/articles/310567.php).
    • Rangaraju S., Levey D.F., Nho K. et al. (2016) Mood, stress and longevity: convergence on ANK3. Mol. Psychiatry, May 24 [Epub ahead of print].

Анна Антонюк

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Повний текст статті у форматі pdf
Ключові слова:
анкирин G, антидепрессанты, ген ANK3, миансерин, митохондриальная дисфункция, настроение, продолжительность жизни, стресс
Спеціальності:
Профілактична медицина, Терапія, загальна практика
Перегляди: 472
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua