Протокол надання медичної допомоги хворим на рак легені на первинній ланці

27 квітня 2016
3597
Резюме

Алгоритм дії лікаря загальної практики — сімейної медицини та лікаря-терапевта дільничного.

У світі рак легені — одне зі злоякісних новоутворень, що найчастіше діагностуються. У структурі онкологічної захворюваності та смертності чоловічого населення в Україні рак легені посідає перше місце. Щорічно в Україні реєструють понад 17 тис. нових випадків захворювання на рак легені. В середньому шестеро з десяти пацієнтів гинуть впродовж 1 року від прогресування захворювання.

Лікарі загальної практики — сімейні лікарі відіграють ключову роль в організації раннього (своєчасного) виявлення безсимптомного раку, заохоченні населення до участі у профілактичному обстеженні та сприянні виконанню всіх рекомендацій фахівців онкологічного профілю під час протипухлинного лікування. Саме на цих фахівців покладається завдання забезпечити належну паліативну допомогу хворим, які виявляють бажання знаходитися вдома на термінальних стадіях захворювання.

Суттєву допомогу в роботі лікаря загальної практики — сімейного лікаря надають фельдшери та медсестри, які пройшли підготовку за фахом «Медсестринство в онкології».

Діагностика раку легені

Діагноз рак легені встановлюють у спеціалізованому онкологічному, пульмонологічному або фтизіопульмонологічному закладі.

Існують докази щодо високої частоти наявності скарг на кашель, кровохаркання, задишку, втрату маси тіла, біль у грудях і плечі, хрипоту, втому при раку легені.

Дії лікаря

1. Збір скарг та анамнестичних даних, спрямованих на виявлення тривожних симптомів.

Анамнез

В анамнезі необхідно звернути увагу на наявність факторів ризику, захворювання на злоякісні пухлини кровних родичів. Причин виникнення раку легені багато, вони носять як екзогенний, так і ендогенний характер. Проте вирішальне значення мають екзогенні чинники: тютюнопаління, забруднення довколишнього повітряного басейну канцерогенними речовинами і радіоактивними ізотопами — як в результаті радіоактивного зараження, так і природного ізотопу — газу радону.

Фактори ризику виникнення раку легені:

  • історія тютюнопаління;
  • вплив радону у приміщеннях;
  • вплив професійних канцерогенних факторів (миш’як, хром, азбест, нікель, кадмій, берилій, кремній, дизельне пальне);
  • онкологічний сімейний анамнез;
  • пасивне тютюнопаління;
  • історія захворювань (хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) або фіброз легень в анамнезі).

Для оцінки тютюнопаління як фактора ризику використовується індекс курця (ІК), який вимірюється у пачко-роках:

ІК (пачко-роки) = (кількість цигарок на добу × стаж тютюнопаління (роки))/20.

Група високого ризику виникнення раку легені:

  • вік 55–74 роки;
  • історія тютюнопаління ≥30 пачко-років;
  • відмова від тютюнопаління <15 років

або

  • вік ≥50 років;
  • історія тютюнопаління ≥20 пачко-років;
  • додатковий фактор ризику (інший, ніж пасивне тютюнопаління).

Група середнього ризику виникнення раку легені:

  • вік ≥50 років;
  • історія тютюнопаління ≥20 пачко-років та вплив пасивного паління;
  • відсутність додаткових факторів ризику.

Група низького ризику виникнення раку легені:

  • вік <50 років;
  • історія тютюнопаління <20 пачко-років.

Обов’язковим є проведення профілактичних та просвітницьких заходів відповідно до стандартів первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів.

Симптоми, з якими необхідно направляти пацієнта до онколога:

  • кашель;
  • кровохаркання;
  • задишка;
  • біль у грудній клітці або плечі;
  • втрата маси тіла;
  • осиплість голосу;
  • слабкість;
  • потовщення дистальних фаланг пальців рук;
  • ознаки метастазів раку легені (голов­ний мозок, кістки, печінка, шкіра);
  • збільшення лімфатичних вузлів шиї та надключичної ділянки.

2. Фізикальне обстеження.

Об’єктивне обстеження (зовнішній огляд, аускультація) має при раку легені другорядне значення, особливо при його розпізнаванні на ранніх етапах захворювання. У пізній стадії раку легені клінічна картина ускладнюється симптомами його поширення за межі ураженої легені із залученням до процесу лімфатичних вузлів середостіння і (або) шиї, плеври, грудної стінки, поворотного і діафрагмального нервів, а також метастазами в інших органах. Діагностика раку легені при цьому нескладна, але лікування на цій стадії малоефективне. Для подальшого планування лікування обов’язковою є оцінка загального стану пацієнта (таблиця).

Таблиця Шкали Карновського та ECOG
Індекс Карновського Активність, % Шкала ECOG-ВООЗ Оцінка
Стан нормальний, скарг немає 100 Нормальна активність 0
Здатен до нормальної діяльності, незначні симптоми або ознаки захворювання 90 Наявні симптоми захворювання, але ближче до нормального стану 1
Нормальна активність із зусиллям 80
Обслуговує себе самостійно, не здатен до нормальної діяльності чи активної роботи 70 Більше 50% денного часу проводить не в ліжку, але іноді потребує відпочинку 2
Часом потребує допомоги, але здатен самостійно задовольняти більшість своїх потреб 60
Потребує значної допомоги та медичного обслуговування 50 Потребує перебування в ліжку більше 50% денного часу 3
Інвалід, потребує спеціальної допомоги, зокрема медичної 40
Тяжка інвалідність, показана госпіталізація, але смерть не прогнозується 30 Не здатен себе обслуговувати, прикутий до ліжка 4
Тяжкий пацієнт. Необхідне активне лікування та госпіталізація 20
Смерть 0

3. Виключення інфекційних та вірусних захворювань.

4.Направлення на рентгенографію органів грудної клітки у двох проекціях.

Пацієнти з подібною симптоматикою та даними рентгенологічного дослідження щодо підозри на рак легені впродовж 3 днів мають бути направлені до фахівця — пульмонолога, фтизіатра, онколога.

Лікування раку легені

Спеціалізована допомога онкологічним хворим здійснюється в онкологічному закладі, який забезпечений відповідним матеріально-технічним оснащенням та підготовленими фахівцями.

Доведено, що своєчасне спеціальне протипухлинне лікування сприяє підвищенню загальної виживаності пацієнтів та покращенню якості життя.

Дії лікаря

Під час обстеження та спеціального лікування лікар загальної практики має сприяти виконанню пацієнтом усіх рекомендацій онкологів та інших фахівців.

Подальше спостереження, включаючи диспансеризацію при раку легені

Пацієнти після спеціального лікування перебувають на обліку в онколога, лікаря загальної практики — сімейного лікаря, який сприяє виконанню пацієнтом усіх рекомендацій онкологів та інших фахівців.

Пацієнти із прогресуючим раком легені після спеціального лікування мають отримувати адекватне знеболення та паліативну медичну допомогу, симптоматичне лікування.

Існують докази щодо необхідності різних форм психологічної підтримки хворих, які перенесли рак легені.

Існують докази, що проведення діагностичних обстежень не впливає на виживаність у безсимптомних пацієнтів; поява у пацієнта скарг потребує термінового обстеження для встановлення діагнозу.

Дії лікаря

Обов’язкові

1. Наявність амбулаторної карти (Форма № 025/о) та плану диспансерного нагляду.

2. Погодження Інформованої добровільної згоди пацієнта на обробку персональних даних (Вкладний листок до облікової форми № 025/о).

3. Ведення Реєстраційної карти хворого на злоякісне новоутворення (Форма № 30-6/о).

4. Взаємодія з районним онкологом, щоквартальне уточнення списків пацієнтів, які перебувають на диспансерному обліку, обмін медичною інформацією про стан хворих.

5. Надання інформації пацієнтам, які перенесли спеціальне лікування, щодо можливих віддалених побічних ефектів лікування, необхідності проведення обстеження при появі симптомів у зв’язку з високою небезпекою виникнення рецидиву чи іншої пухлини.

6. Надання рекомендацій щодо способу життя, режиму харчування та фізичних навантажень.

7. Динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнта на основі даних анамнезу та фізикального обстеження.

Бажані

Навчання комунікативним навичкам з пацієнтами онкологічного профілю під час курсів підвищення кваліфікації на базі онкологічного диспансеру, розроблені на основі рекомендацій психологів.

Профілактика раку легені

Первинна профілактика раку включає запобігання канцерогенній дії зовнішніх та внутрішніх факторів, нормалізацію харчування, здоровий спосіб життя, підвищення стійкості організму до шкідливих факторів.

Існують докази щодо вирішального впливу на розвиток раку легені таких факторів ризику, як тютюнопаління, вплив професійних канцерогенів (миш’як, хром, азбест, нікель, кадмій, берилій, кремній, дизельне пальне), вплив радону в помешканнях, сімейний онкологічний анамнез та наявність в анамнезі хронічних захворювань легень (ХОЗЛ, фіброз легень).

Дії лікаря

1. Ведення лікарем загальної практики — сімейним лікарем реєстру населення.

2. Надання інформації щодо необхідності уникнення впливу факторів ризику розвитку раку легені, що пов’язані зі способом життя, насамперед, проведення профілактичних заходів відповідно до Стандартів первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів.

Зразок письмової інформації для пацієнтів

  • Інформація про ризики на рівні популяції та ризики на рівні сімейного анамнезу, в тому числі визначення сімейного анамнезу.
  • Повідомлення про те, що у разі зміни їхнього сімейного анамнезу їх ризик також змінюється.
  • Контактна інформація тих, хто надає підтримку та інформацію, в тому числі локальні та національні групи підтримки.
  • Повідомлення про те, що для забезпечення допомоги у підтримці та розуміння питань, які обговорюються, перед зустрічами пацієнти мають бути поінформовані про те, що вони можуть взяти із собою на зустріч члена сім’ї.
  • Детальна інформація про клінічні випробування чи дослідження, які можуть заінтересувати пацієнтів і в яких вони могли б взяти участь.

Використана література