Украинский Медицинский Журнал
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Украинский Медицинский Журнал
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Електрофізіологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Електрофізіологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Електрофізіологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 6(1) (140) – XI/XII 2020
2 (112) – III/IV 2016 :
  • Події та коментарі

Теорія і практика успішного лікування захворювань нервової системи

Стасенко Т.

Резюме. 14 квітня 2016 р. у Києві відбулася Науково-практична конференція з міжнародною участю «Впровадження сучасного європейського досвіду лікування захворювань нервової системи», організаторами якої виступили громадські організації «Всеукраїнська асоціація по неврології та рефлексотерапії» та «Паблік хелс». Куратор конференції — Наталія Свиридова, доктор медичних наук, професор, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я України за спеціальністю «Рефлексотерапія», завідувач кафедри неврології та рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Участь у заході взяли лікарі-неврологи, терапевти, кардіологи, реабілітологи, травматологи, лікарі загальної практики — сімейної медицини.

Наукова тематика конференції ввібрала в себе дуже широке коло актуальних питань, пов’язаних з лікуванням та профілактикою патології щитоподібної залози (слухачі отримали рекомендації оториноларинголога з цього приводу), цукрового діабету та патології щитоподібної залози (позиція ендокринолога для неврологічного хворого), розладів вегетативної нервової системи, хвороби Паркінсона, хвороби Альцгеймера, дорсопатій, полінейропатії, больового синдрому тощо.

Теорія і практика успішного лікування захворювань нервової системи

Під час конференції проведено чимало майстер-класів від провідних вітчизняних та закордонних спеціалістів з Канади, США, Великої Британії, Білорусі та Чорногорії.

Н. СвиридоваЗокрема майстер-клас, що провела Н. Свиридова, було присвячено факторам ризику та тактиці лікування інсульту. Професор детально зупинилася на положеннях сучасного алгоритму комбінованої терапії інсульту згідно з рекомендаціями 2016 р. Також вона запросила всіх зацікавлених спеціалістів до участі в роботі «Школи невролога» — нового проекту, метою якого є підвищення кваліфікації неврологів та сімейних лікарів, що проводиться з січня 2016 р. зусиллями ГО «Всеукраїнська асоціація по неврології та рефлексотерапії» (далі — Асоціація). Школа організовує тренінги, майстер-класи, розбір складних клінічних випадків, лекції професорів міжнародного рівня, що містять найновіші наукові дані. Слухачами школи є спеціалісти з усіх регіонів України. Цикли з різноманітних наукових тематик проходять останньої суботи кожного місяця. Після закінчення Школи слухачі отримують сертифікати українського та міжнародного зразка. Докладну інформацію щодо тематик, дати і місця проведення Школи можна знайти на сайті Асоціації.

Емір МазуровічЕмір Мазуровіч, доктор медицини медичного факультету Універ­ситету Чорногорії (University of Montenegro), Подгориця, прочитав унікальну за сво­їм змістом лек­цію «Неврологічні симптоми і ознаки при розвитку ендокринологічних захворювань». У ході лекції (або, швидше, майстер-класу) доповідач продемонстрував зв’язок між двома медичними дисциплінами — неврологією та ендокринологією, адже відомо, що деякі неврологічні симптоми можуть бути проявом ендокринологічних захворювань.

Науковець нагадав, що, говорячи про взаємодію між неврологічними та ендокринологічними розладами, потрібно розглядати її у двох аспектах: анатомічному і фізіологічному.

Усі ендокринологічні захворювання діляться на пов’язані з підвищеною або зниженою секрецією гормонів. Спектр симптомів, які можуть свідчити як про неврологічні хвороби, так і про ендокринну патологію, досить широкий. Головна причина виникнення неврологічних симптомів при ендокринних захворюваннях — анатомічне розташування гіпофіза (його передньої та задньої частки), який прилягає до важливих судинних і нервових структур.

Значна частина пацієнтів скаржиться на головний біль. У деяких ситуаціях це може бути ознакою не неврологічного, а ендокринного захворювання. На природу головного болю може вказувати наявність інших симптомів, що свідчать про дисфункцію гіпоталамо-­гіпофізарної осі. Пухлина гіпоталамуса може мати невеликі розміри, і відповідно до того, яку ділянку вона ушкоджує, розвиваються специфічні гіпоталамічні симптоми, зокрема підвищення/зниження температури тіла, статева дисфункція, ожиріння. Пухлини гіпофіза поділяють на дві групи: функціонально активні і функціонально неактивні. Для невролога більше значення мають останні. За наявності секреторно активної пухлини на правильний діагноз можуть вказувати прояви і симптоми з боку інших ендокринних залоз, тож встановити діагноз може бути простіше, в той час як пухлина, що не має секреторної активності, може проявлятися лише головним болем.

Сергій БурчинськийСергій Бурчинський, завідувач відділу інформаційного аналізу та міжнародних науково-дослідних програм ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова Національної академії медичних наук України», підняв питання, якому у зв’язку з великою поширеністю останніми роками приділяють особливе значення, а саме астенічного синдрому в межах неврозу та можливості патогенетичної фармакотерапії в ангіоневрології. Зокрема, він зауважив, що астенія, або стан нервово-психічної і фізичної слабкості, проявляється підвищеною втомлюваністю, послабленням або втратою здатності до тривалого фізичного чи розумового напруження, однак її конкретні симптоми можуть варіювати залежно від форми та/або стадії патологічного процесу. До того ж, астенія — у цілому неспецифічний синдром. Він може розвиватися не тільки при багатьох неврологічних і психічних захворюваннях, а й у соматичних хворих у період погіршення перебігу основного захворювання та після операції. Багато хвороб починаються з так званої псевдоневрастенічної стадії, яка проявляється переважно астенічними розладами. Однак, будучи за своєю природою загальнопатологічним станом, астенічний синдром виникає завжди тільки у клінічній видозміні, і при розвитку патології з’являється не просто астенія, а невротична, органічна, шизофренічна астенія тощо.

Принципова відмінність астенічного синдрому від простої втоми полягає в тому, що втома виникає внаслідок виснаження енергетичних запасів, тоді як астенія є наслідком порушення регуляції використання енергетичних ресурсів.

Згідно з сучасними уявленнями, астенічний синдром є одним з найхарактерніших проявів так званих хвороб цивілізації. Описано десятки симптомів, притаманних невротичній астенії, однак найтиповіша тріада — це:

  • власне астенія (підвищена втомлюваність, зниження працездатності, погіршення пам’яті та уваги, емоційна лабільність, дратівливість, гіперестезії тощо);
  • вегетативні розлади (за типом нейроциркуляторної дистонії);
  • порушення сну.

«Отже, не викликає сумнівів необхідність комплексної фармакотерапії в лікуванні астеноневротичних станів. З огляду на те, що провідною ланкою патогенезу астенічного синдрому є порушення з боку центральної нервової системи, основним інструментом фармакологічної корекції в цій ситуації варто вважати препарати ней­ротропного типу дії, які мають нейрометаболічний, антигіпоксичний, антиоксидантний, психоенергетичний ефекти. У зв’язку з цим особливий інтерес викликають ноотропні засоби, з яких наразі золотим стандартом залишається пірацетам. Однак необхідно зробити одне застереження: клінічна ефективність пірацетаму проявляється тільки при його застосуванні в адекватних, досить високих дозах (2,4–4,8 г/добу). У цьому випадку для досягнення комплаєнсу, відповідно, необхідне застосування не просто пірацетаму у стандартних формах випуску (таблетки і капсули по 0,2–0,4 г), а його високодозових лікарських форм», — підкреслив С. Бурчинський.

Теорія і практика успішного лікування захворювань нервової системи

Він також зауважив, що, за сучасними уявленнями, ноотропні препарати мають нейрометаболічний механізм дії, здатні активувати пластичні процеси в центральній нервовій системі, поліпшувати енергозабезпечення нервових клітин, підвищувати їх стійкість до впливу негативних факторів різної природи, чинити позитивний вплив на вищі психічні функції. Головними відмінними рисами цих засобів є вплив на інтелектуально-мнестичні функції та церебропротекторна дія. Саме можливість забезпечення спрямованої комплексної церебропротекторної дії безпосередньо визначає перспективи застосування но­отропних засобів при астеноневротичних станах.

Теорія і практика успішного лікування захворювань нервової системи

Відзначимо, що, незважаючи на досить щільний графік (адже до програми заходу було включено доволі широке коло питань), кожен з учасників мав можливість отримати не тільки чимало найновішої інформації, а ще й взяти участь у дискусії, обговорити з колегами актуальні теми та почути експертну думку провідних вітчизняних і закордонних вчених-практиків щодо проблем, з якими доводиться стикатися у щоденній медичній практиці.

Тетяна Стасенко,
фото автора та Сергія Бека

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Повний текст статті у форматі pdf
Ключові слова:
астенічний синдром, лікування захворювань нервової системи, лікування інсульту, неврология, ноотропні препарати
Спеціальності:
Неврологія та психіатрія, Терапія, загальна практика
Перегляди: 1291
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua