Алергічні захворювання: діагностика і алгоритми лікування

Відкриваючи конференцію, професор Юрій Фещенко, академік НАМН України, директор ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмо­нології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», зазначив, що алергія супроводжує людство з початку його існування, проявляючись у різних захворюваннях і патологічних симптомах, кількість яких із роз­витком хімічної, фармацевтичної промисловості, медицини та цивілізації взагалі стрімко зростає. Прояви алергії відзначають майже при всіх захворюваннях, і майже кожна людина протягом життя стикається з цією проблемою особисто, що підтверджує необхідність постійного підвищення рівня знань практикуючих лікарів у цій царині.

Про нові підходи до лікування хворих на тяжку форму бронхіальної астми (БА) розповіла професор Людмила Яшина, завідувач відділення діагностики, терапії та клінічної фармакології захворювань легень ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України».

Вона зазначила, що тяжка БА — дуже важлива проблема, навколо якої у світі точиться постійна дискусія по мірі надходження нових даних. За даними Глобальної стратегії лікування і профілактики бронхіальної астми (Global Initiative for Asthma — GINA) — 2015, для досягнення контролю над тяжкою БА необхідне застосування інгаляційних кортикостероїдів у високих дозах та другого, а іноді й третього контро­люючого препарату, та вірогідного призначення системних кортикостероїдів.

Складна для лікування БА — випадок, коли відповідь на лікування, спрямоване на супутню патологію (риносинусит, назальні поліпи, психоемоційні розлади, синдром апное уві сні, ожиріння тощо), неповна, хворий не дотримується режиму лікування чи застосовується неправильна техніка інгаляції.

Рефрактерна БА — це така, яка не може бути контрольована всіма наявними на сьогодні засобами терапії.

Залежно від фенотипу (еозинофільна алергічна, що виникає у ранньому віці; нееозинофільна (нейтрофільна), яка розвивається у другій половині життя і пов’язана з різними факторами ризику; атопічна еозинофільна, що розвивається у дорослому віці) різними є й підходи до лікування, іноді із застосуванням імунобіологічних препаратів.

Професор Ва­лентина Чоп’як, завідуюча кафедрою клінічної імунології та алергології Львівського націо­нального медичного університету імені Данила Галицького, представила доповідь «Клінічні стани, які супроводжуються підвищенням сироваткового рівня імуноглобуліну Е: досвід застосування моноклональних антитіл».

На сьогодні стани, що супроводжуються підвищенням рівня імуноглобуліну Е і є імуноглобулін E-залежними, трапляються у повсякденній роботі клініциста. Це алергічний риніт, атопічна БА, атопічний дерматит, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, алергічна гастроентеропатія, алергічний бронхопульмональний аспергільоз тощо.

Сьогодні в лікуванні цих та інших станів застосовують таргетну терапію моноклональними антитілами. Доповідач ознайомила присутніх із результатами власних досліджень щодо ефективності застосування моноклональних антитіл різних торговельних марок.

Також на конференції представлено доповіді: «Особливості лікування бронхіальної астми у пацієнтів залежно від ступеня тяжкості перебігу захворювання та анамнестичних даних», «Особливості дисбіотичних порушень та способи їх корекції при атопічному дерматиті», «Дерматити при контактній алергії: особливості діагностики, лікування, нові положення в терапії респіраторної алергії у дітей», «Мукозальні вакцини у профілактиці загострень алергічних захворювань», «Можливості застосування антигістамінних препаратів у сучасних настановах ведення пацієнтів з алергічним ринітом», «Анафілактичний шок та його профілактика та лікування», «Реакції гіперчутливості до медикаментів та діагностичні тести у медикаментозній алергії», «Медикаментозна алергія: сучасні міжнародні принципи діагностики та ведення хворих», а також проведено майстер-клас «Як діагностувати непереносимість антибіотиків та анестетиків?».

Обговорено питання застосування аутовакцини як засобу подолання підвищеної чутливості до бактеріальних агентів, інформування пацієнтів із бронхообструктивним захворюванням, ефективність комбінації антагоністів лейкотрієнових рецепторів та антигістамінних препаратів в лікуванні пацієнтів із пилковою БА.

Широку заінтересованість учасників конференції викликали доповіді «Істинна харчова алергія в дітей: діагностика, лікування», «Респіраторні прояви харчової алергії у дітей перших 6 років життя», «Сучасні респіраторні віруси як індуктори бронхообструктивних захворювань у дітей і можливості сучасної антивірусної терапії», «Динаміка інтерлейкінів та інтерферона-гамма під впливом алергенспецифічної імунотерапії пилковими алергенами», «Грибкова інфекція дихальних шляхів та грибкова алергія», «Види специфічної імунотерапії, показання до призначення, ефективність при бронхіальній астмі та інших алергічних захворюваннях», «Хронічна сироваткова хвороба: чи можливо їй запобігти?», «Ефективність сучасної алерго­діагностики та алергенспецифічної імунотерапії у дітей дошкільного віку» та ін.

Також у рамках конференції відбувся сателітний симпозіум «Справлятися — не означає контролювати», присвячений можливостям досягнення контролю БА, учасники якого мали можливість ознайомитися з матеріалами міжнародного семінару щодо контролю БА та поспілкуватися зі своїми колегами з різних регіонів.

Олександр Устінов,
фото Сергія Бека