Украинский Медицинский Журнал
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Украинский Медицинский Журнал
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 6(1) (140) – XI/XII 2020
  • Всі новини
2015-09-28 :
  • Лікарю-практику

Оптимальный срок родов при гестационном сахарном диабете — 39–40-я неделя гестации

Котикович Ю.С.

  • Издательство «МОРИОН»

Резюме. Более позднее родоразрешение часто ассоциировано с неблагоприятным неонатальным исходом

Оптимальный срок родов при гестационном сахарном диабете — 39–40-я неделя гестацииСогласно данным нового исследования, проведенного учеными Университета Уэйна (Wayne State University School of Medicine), Детройт, США, 39–40-я неделя гестации — оптимальный срок стимулирования родовой деятельности у женщин c гестационным сахарным диабетом (ГCД). Более позднее родоразрешение часто ассоциировано с неблагоприятным неонатальным исходом. Результаты опубликованы онлайн в «Journal of Perinatology».

ГСД — нарушение толерантности к глюкозе, которое впервые развилось или диагностировано в период беременности. Данная патология осложняет течение 5–7% всех беременностей. К факторам риска развития ГСД относят возраст и избыточную массу тела будущей матери, случаи сахарного диабета 2-го типа у близких родственников и наличие признаков ГСД в периоды предыдущих беременностей. Однако ГСД может возникать и у тех женщин, у которых не отмечали нарушений толерантности к глюкозе до наступления беременности. Дело в том, что беременность индуцирует инсулинорезистентность и приводит к снижению чувствительности к инсулину в результате действия таких гормонов, как человеческий плацентарный лактоген, кортиколиберин и соматотропин. У женщин с предельной секреторной способностью инсулина на фоне постоянно растущих уровней перечисленных гормонов развиваются гипергликемические состояния, клинически напоминающие сахарный диабет 2-го типа. Известно, что данное состояние ассоциировано с повышенным риском материнской перинатальной смерти (вследствие кесарева сечения или оперативных вагинальных родов), к которой приводит макросомия плода. К тому же ГСД приводит к повышенному риску развития преэклампсии у матери, а у ребенка — к респираторному дистресс-синдрому, неонатальной желтухе и гипокальциемии.

В ходе данной работы проанализировали информацию о 97 тыс. беременностях с ГСД и 176 тыс. без указанной патологии. Оценивали риски и неонатальные осложнения при стимулировании родов на различных сроках гестации. Исследователи еще раз подтвердили, что ГСД повышает риск неблагоприятных исходов в родах как для ребенка, так и для матери. Они определили, что наименьший риск оперативного вагинального родоразрешения и кесарева сечения у женщин с изучаемой патологией отмечали в тех случаях, когда роды происходили до 39-й недели гестации. Минимальная вероятность развития интранатальных осложнений наблюдалась при родах на 38-й неделе гестации, примесь мекония в околоплодных водах определяли чаще всего после 37-й недели, риск хориоамнионита наиболее низок при родах на 38-й, а дистресс-синдрома плода — на 39-й неделе гестации. Отмечено, что случаи макросомии редко отмечали на 37-й неделе гестации, а затем их частота повышалась с каждой неделей и достигала максимума к 41-й неделе.

Авторы резюмировали, что, согласно полученным результатам, 39–40-я неделя гестации является оптимальным сроком родоразрешения при ГСД. Именно в этот период минимальный риск развития дистресс-синдрома у ребенка и оперативного варианта вагинальных родов у матери. Исследователи не выявили показаний как для более ранних, так и для поздних родов, однако настаивают на необходимости проведения дополнительных исследования, в которых бы изучали риск неонатальной смерти на фоне ГСД у будущей матери.

Комментируя данную работу, доктор Эндрю Гаррисон (Andrew Garrison) из Университета штата Юта (University of Utah), США, недавно опубликовавший обзор о вопросах скрининга, диагностики и лечения ГСД, отметил, что все выводы, сделанные авторами исследования, полностью согласуются с результатами, полученными в предыдущих работах. Поскольку у всех пациенток с ГСД, состояние которых исследовали в ходе данной работы, роды были искусственно стимулированы, ученым не удалось ответить на вопрос о преимуществе стимуляции перед выжидательной тактикой. Однако они получили дополнительные доказательства того, что индуцирование родовой деятельности при ГСД предпочтительней проводить не позднее 39-й недели гестации. Доктор Э. Гаррисон подчеркнул, что, согласно рекомендациям специалистов Американского колледжа акушеров и гинекологов (American College of Obstetricians and Gynecologists — ACOG), стимулирование родов до 39-й недели гестации при ГД показано только при наличии какого-либо специфического симптома (например гипертензивное расстройство, разрыв околоплодных оболочек, ухудшение жизненных показателей плода) или в случае неэффективного гликемического контроля, значительно повышающего риск мертворождения.

    • Boggs W. (2015) Induction of Labor in Gestational Diabetes Best at 39 to 40 Weeks: Study. Medscape. September 21 (http://www.medscape.com/viewarticle/851196).
    • Vilchez G.A., Dai J., Hoyos L.R. et al. (2015) Labor and neonatal outcomes after term induction of labor in gestational diabetes. J. Perinatol., Aug. 27 [Epub ahead of print].

Юлия Котикович

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Повний текст статті у форматі pdf
Ключові слова:
беременность, гестационный сахарный диабет, гестація, інсулін, кесарево сечение, прееклампсія, респираторный дистресс-синдром, роды
Спеціальності:
Акушерство та гінекологія, Ендокринологія
Перегляди: 31844
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua