Украинский Медицинский Журнал
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Украинский Медицинский Журнал
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Електрофізіологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Електрофізіологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Електрофізіологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 6(1) (140) – XI/XII 2020
  • Всі новини
2015-07-29 :
  • Лікарю-практику

Низкий уровень «гормона любви» может служить фактором развития послеродовой депрессии

Щербак И. Б.

  • Редакция «Украинского медицинского журнала»

Резюме. Развитие послеродовой депрессии связывают со сниженным уровнем окситоцина в крови женщины

Низкий уровень «гормона любви» может служить фактором развития послеродовой депрессииПослеродовая депрессия развивается у 19% женщин, оказывая негативное влияние на состояние как матери, так и ребенка. Известно, что у женщин, переживших депрессию до беременности, риск ее развития в послеродовой период более высок. В то же время послеродовая депрессия развивается и у тех, кто не отмечал ее проявлений ранее. Исследователи из Университета Вирджинии (University of Virginia), США, и команда из нескольких учреждений США и ​​Великобритании предположили, что определение уровня окситоцина — гормона, играющего важнейшую роль в родах, формировании материнского поведения, снижении уровня стресса и улучшении эмоциональной регуляции — поможет выявлять женщин, находящихся в группе риска развития послеродовой депрессии. В их исследовании по типу случай — контроль, опубликованном в текущем выпуске журнала «Frontiers in Genetics», показано, что индивидуальная изменчивость эпигенетической регуляции гена рецептора окситоцина может влиять на развитие послеродовой депрессии у женщин.

Исследование включило 269 женщин с послеродовой депрессией и 276 женщин группы контроля, сопоставимых по возрасту, паритету, а также наличию или отсутствию в период беременности симптомов депрессии, оцененной по Эдинбургской шкале послеродовой депрессии (Edinburgh Postnatal Depression Scale). Метилирование ДНК рецептора окситоцина (CpG-934) и генотип (rs53576 и rs2254298) анализировали в образцах крови, взятой у них в период беременности. Условная логистическая регрессия использована для определения отношения шансов (ОШ) и 95% доверительного интервала (ДИ) связи симптомов послеродовой депрессии с состоянием генотипа, метилированием и их взаимодействия с поправкой на психосоциальные факторы (n=500).

В результате получены доказательства взаимодействия между rs53576 и метилированием в гене рецептора окситоцина у женщин, не имевших симптомов депрессии в период беременности, у которых отмечена послеродовая депрессия (p=0,026; n=257). Женщины с GG-генотипом были в 2,63 раза более подвержены развитию послеродовой депрессии на каждые 10% повышения уровня метилирования (95% ДИ 1,37–5,03), в то время как метилирование было связано с развитием послеродовой депрессии среди «А» носителей (OШ 1,00; 95% ДИ 0,58–1,73). У женщин с послеродовой и пренатальной депрессией такого взаимодействия не выявлено. Эти данные указывают на то, что эпигенетические изменения, приводящие к снижению экспрессии гена рецептора окситоцина у женщин с восприимчивым генотипом, могут играть роль в этиологии послеродовой депрессии.

    • Bell A.F., Carter C.S., Steer C.D. et al. (2015) Interaction between oxytocin receptor DNA methylation and genotype is associated with risk of postpartum depression in women without depression in pregnancy. Frontiers in Genetics (http://journal.frontiersin.org/article/10.3389/fgene.2015.00243/abstract).
    • University of Virginia (2015) Blood markers identify women at risk for postpartum depression. ScienceDaily, 27 July (http://www.sciencedaily.com/releases/2015/07/150727150438.htm).

Ивета Щербак

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Повний текст статті у форматі pdf
Ключові слова:
ген, генотип, ДНК, метилирование, окситоцин, послеродовая депрессия, рецептор окситоцина
Спеціальності:
Акушерство та гінекологія, Генетична та регенеративна медицина, Неврологія та психіатрія
Перегляди: 592
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua