Украинский Медицинский Журнал
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Украинский Медицинский Журнал
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Електрофізіологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Електрофізіологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Електрофізіологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 6(1) (140) – XI/XII 2020
  • Всі новини
2015-07-17 :
  • Лікарю-практику

Почему изменение продолжительности светового дня влияет на настроение?

Котикович Ю.С.

  • Издательство «МОРИОН»

Резюме. Вследствие нарушения синхронизации синтеза нейромедиаторов в отдельных участках супрахиазмального ядра головного мозга

Почему изменение продолжительности светового дня влияет на настроение?Ученые из Института мозга RIKEN (RIKEN Brain Science Institute), Япония, в ходе нового исследования решили проанализировать, какие физиологические перемены происходят в организме человека при смене сезонов года и с чем связаны изменения психологического состояния при увеличении или уменьшении длительности светового дня. Установлено, что ведущую роль в данном процессе играет уровень нейромедиатора гамма-аминомасляной кислоты (ГАМК) в нейронной сети супрахиазмального ядра (СХЯ) гипоталамуса. Результаты работы представлены в журнале «PNAS».

Время года оказывает большое влияние на настроение и самочувствие людей. Холодные месяцы часто ассоциируются с усталостью, печалью и повышенным чувством голода, а теплые — с энергичностью и ощущением счастья. Все испытывали или по крайней мере слышали о сезонном аффективном расстройстве, которое возникает в месяцы с коротким световым днем и бесследно проходит в солнечные летние месяцы, однако причина данного явления долгое время оставалась не ясна. В ходе нового исследования ученые уделили особое внимание механизмам работы головного мозга, лежащим в основе циркадных ритмов. Известно, что основная роль в этом процессе принадлежит СХЯ гипоталамуса. Увеличение или уменьшение продолжительности светового дня приводит к изменению уровня синтеза нейромедиаторов в этом анатомическом образовании, что проявляется возникновением ощущения усталости в темное время суток и бодрости — на рассвете.

Авторы исследования отметили, что структуры СХЯ экспрессируют гены, определяющие функционирование «внутренних часов» в течение 24-часового периода, однако этот процесс не всегда синхронизирован в отдельных участках ядра. Вероятно, причиной изменения настроения в ответ на смену сезонов года является ослабление синхронизации. Для того, чтобы проверить эту гипотезу, специалисты изучили уровень экспрессии гена BMAL1 дорсальной и вентральной части ядра у лабораторных мышей. Оказалось, что у животных, которых длительно содержали в условиях «летнего» светового дня, в каждой из частей ядра уровень экспрессии изучаемого гена был разным, а уменьшение длительности светового дня приводило к синхронизации их работы. Исследователи предположили, что этот механизм обусловлен действием нейромедиатора ГАМК, инактивирующим нейроны, поскольку снижение его концентрации приводило к минимизации различий в уровне секреции.

Автор работы доктор Джихван Мыунг (Jihwan Myung) отметил, что человеческий организм, так же, как и организмы других млекопитающих, реагирует на смену времен года. Известно, что у некоторых лиц в ответ на изменение продолжительности светового дня развиваются тяжелые расстройства настроения, а потому изучение и понимание данного явления может способствовать оказанию более эффективной медицинской помощи таким людям.

    • Bushak L. (2015) How your brain knows when it’s summer: circadian clock linked to seasons and length of day. Medicaldaily, Jun 29 (http://www.medicaldaily.com/how-your-brain-knows-when-its-summer-circadian-clock-linked-seasons-and-length-day-340386).
    • Myunga J., Hongc S., DeWoskind D. et al. (2015) GABA-mediated repulsive coupling between circadian clock neurons in the SCN encodes seasonal time. PNAS, June 30 [Epub ahead fo print].

Юлия Котикович

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Повний текст статті у форматі pdf
Ключові слова:
головной мозг, настроение, супрахиазмальное ядро, циркадные ритмы, экспрессия гена
Спеціальності:
Неврологія та психіатрія, Терапія, загальна практика
Перегляди: 509
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua