Куди підуть 215 млн доларів США Світового банку?

24 березня 2015
1947
Резюме

Мета зазначеного проекту – розбудова медичної інфраструктури та поліпшення якості медичних послуг у 8 відібраних областях України із особливим акцентом на первинній та вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань та раку, а також підвищення ефективності системи охорони здоров’я

Як відомо, Світовий банк надав Україні 215 млн дол. США на розвиток медицини. Пропонуємо увазі читачів аналіз офіційного документу «Поліпшення охорони здоров’я на службі людей» (Serving People, Improving Health Project) (далі — Проект), затвердженого Радою директорів Міжнародного банку реконструкції та розвитку, в рамках якого українська медицина отримає фінансову допомогу. Мета Проекту — розбудова медичної інфраструктури та поліпшення якості медичних послуг у 8 відібраних областях України з особливим акцентом на первинній та вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань та раку, а також підвищення ефективності системи охорони здоров’я. Зокрема, йдеться про інвестиції, спрямовані на впровадження нового фінансового механізму в медичній сфері, профілактику, раннє виявлення та лікування серцево-судинних та онкологічних захворювань, удосконалення первинної медико-санітарної допомоги, приведення нормативно-правових актів до кращих світових стандартів, проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії тощо. Залучена позика дозволить пришвидшити процес реформування української медицини.

Реалізація Проекту розрахована на 5 років. Старт Проекту — 01.06.2015 р.

Передумовою до ідеї реалізації Проекту стали такі факти з аналізу існуючої системи охорони здоров’я:

  • низький рівень здоров’я населення, низька очікувана тривалість життя;
  • провідною причиною захворюваності та смертності населення є неінфекційні хвороби, зокрема серцево-судинні (ССЗ) та онкологічні захворювання, які уражають осіб відносно молодого віку;
  • недостатнє реформування системи охорони здоров’я (застаріла система Семашка; неефективний лікарняний сектор, надмірний з погляду ліжко-місць та кількості лікарень; відсутність належного децентралізованого управління та фінансування з боку Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України);
  • низький рівень економічної спроможності країни, а отже, фінансування медичної галузі загалом.

Проект складається з трьох компонентів.

Компонент 1. Удосконалення надання послуг на місцевому рівні (фінансування обласних субпроектів)

Фінансування: 235 832 820,0 дол., з них за кошти Світового банку — 189 530 000,0 дол.

Виконавець: обласна державна адміністрація та департамент охорони здоров’я. Технічні аспекти будівельних робіт в областях забезпечуватимуться управліннями капітального будівництва обладміністрацій.

Компонент 1 складається з 8 субпроектів у 8 відібраних областях: Дніпропетровській, Полтавській, Рівненській, Він­ницькій, Волинській, Львівській, Закарпатській і Запорізькій. Він включатиме заходи, спрямовані на поліпшення первинної медико-­санітарної допомоги (ПМСД); боротьбу із ССЗ на рівні первинної, вторинної та третинної ланки; ранню діагностику онкологічних захворювань; покращення та раціоналізацію системи надання послуг. У рамках компонента є 4 підпроекти, які передбачають реконструкцію об’єктів ПМСД (Дніпропетровська, Волинська та Рівненська області) та будівництво нової клініки (Вінницька область).

Як результат, відібрані області збільшать масштаби та удосконалять програми з профілактики, раннього виявлення та лікування ССЗ та раку, а також модернізують окремі лікарняні послуги. На додаток до інвестицій в обладнання ці області створять системи забезпечення якості у рамках лікарень та центрів ПМСД, а також стандартизують маршрути пацієнтів і протоколи лікування ССЗ та раку. Будуть поліпшені знання та навички медичного персоналу, а також проведені пілотування інноваційних моделей надання ПМСД із виходом на цільові групи населення поза межами медичних закладів. Зрештою, буде розширена поінформованість громадськості стосовно головних факторів ризику та способів профілактики ССЗ і раку.

Одна з цілей Дніпропетровської області полягає у тому, щоб забезпечити належну та рівну фізичну доступність ПМСД через розширення мережі закладів ПМСД, укомплектування амбулаторій, забезпечення належної кваліфікації медичного персоналу, зміцнення взаємозв’язків між різними рівнями надання допомоги (система направлень) та удосконалення управління.

У центрі уваги пропозиції Полтавської області — контроль артеріального тиску у віковій групі 40–60 років серед міського та сільського населення. Стратегія зосереджується на ефективному виявленні осіб з високим артеріальним тиском у цій цільовій групі та подальшому немедикаментозному та медикаментозному лікуванні осіб з виявленою артеріальною гіпертензією.

Запорізька, Волинська, Рівненська області мають на меті удосконалити доступ до послуг з якісної профілактики та раннього виявлення для пацієнтів із ССЗ на рівні ПМСД. Буде зміцнено мережу ПМСД, закуплено нове обладнання для амбулаторій, а також запроваджено чіткі стимули для поліпшення виявлення і ведення пацієнтів із ССЗ. У цих областях інвестуватимуть у підвищення кваліфікації медичного персоналу через навчальні курси з профілактики, виявлення та лікування пацієнтів із ССЗ.

Вінницька область пропонує знизити смертність від гострих станів при ССЗ через підвищення доступності якісної медичної допомоги, що надають на вторинній та третинній ланці. Замість розпорошення ресурсів область погодилася сконцентруватися на оновленні існуючого кардіологічного центру в Вінниці шляхом будівництва і повноцінного введення в експлуатацію нового приміщення, де розміщуватиметься новий міський кардіологічний центр. Надаватимуться інвестиції в інфраструктуру й обладнання з хірургічної та невідкладної допомоги у цьому центрі, тоді як на первинному рівні будуть посилені послуги з профілактики.

Львівська область націлена на розширення доступу населення до послуг ранньої діагностики раку через введення до медичної практики регіону скринінгу раку шийки матки та молочної залози. Додатковими цілями є удосконалення лікування хворих на рак та підвищення поінформованості населення і медичної спільноти щодо профілактики онкологічних хвороб.

Закарпатська область має на меті зміцнення зв’язків між різними рівнями надання допомоги, а також створення економічно більш ефективної моделі, інтегрованої та побудованої довкола ПМСД.

Фінансування субпроектів з урахуванням завдань представлено в таблиці.

Таблиця Обсяги фінансування обласних субпроектів, дол. США
Області Фінансування коштом Світового банку Бюджет областей Загалом
Вінницька 32 850 400,0 6 861 350,0 39 711 750,0
Волинська 30 000 000,0 3 310 000,0 33 310 000,0
Дніпропетровська 40 000 000,0 27 314 370,0 65 314 370,0
Закарпатська 6 529 600,0 523 500,0 7 053 100,0
Запорізька 4 000 000,0 400 000,0 4 400 000,0
Львівська 10 150 000,0 1 293 600,0 11 443 600,0
Полтавська 41 000 000,0 4 100 000,0 45 100 000,0
Рівненська 25 000 000,0 2 500 000,0 27 500 000,0
Загалом 189 530 000,0 46 302 820,0 235 832 820,0

Компонент 2. Зміцнення урядування МОЗ України

Фінансування: оціночний обсяг фінансування — 20,2 млн дол.

Виконавець: МОЗ України, яке стоятиме на чолі критично важливих реформ загальнодержавного рівня, які неможливо реалізувати на місцевому рівні, а також здійснюватиме координацію, стимулювання та моніторинг ініціатив, що виконуються на місцях.

Компонент складається з 5 тематичних субкомпонетів.

1. Реформа системи фінансування (початковий бюджет — 9 436 835,0 дол.)

Буде проведено пілотування нової системи фінансування лікарень на основі діагностично-споріднених груп (ДСГ). ДСГ — це система фінансування на конкретний випадок, яка групує пацієнтів за подібними середніми показниками вартості відповідно до діагнозів та процедур, зроблених у лікарні. ДСГ покликані мотивувати заклади охорони здоров’я надавати пацієнтам медичну допомогу у результативний та економічно ефективний спосіб, а також без надмірного використання ресурсів.

2. Розвиток електронної системи охорони здоров’я (початковий бюджет — 2 953 165,0 дол.)

Сприятиме зміцненню наявності надійної та точної медичної інформації на всіх рівнях, а також ролі МОЗ України щодо курирування розвитку електронної системи охорони здоров’я. У рамках Проекту буде впроваджено стратегію електронної системи охорони здоров’я та план заходів.

3. Громадське здоров’я (початковий бюджет — 2 080 000,0 дол.)

Буде підготовлено нову стратегію та план дій щодо розвитку послуг громадського здоров’я, включно зі стимулюванням заходів первинної профілактики. Також буде надано підтримку пілотуванню конкретних ініціатив з первинної профілактики через зміцнення груп пацієнтів та фінансування соціальних кампаній та інших ініціатив проти паління та надмірного споживання алкоголю. Крім того, інвестиції у рамках реалізації заходів з громадського здоров’я розбудують систему епідеміологічного нагляду за неінфекційними захворюваннями. Як очікується, ці заходи також допоможуть підвищити рівень поінформованості щодо способів профілактики серед відповідних груп населення.

4. Інформація і комунікація (початковий бюджет — 1 940 000,0 дол.)

Сприятиме проведенню інформаційних кампаній на підтримку динаміки реформ, отриманню зворотного зв’язку від користувачів Проекту, а також робитимуться інвестиції у конкретні комунікаційні інструменти.

Мета субкомпонента — підвищення впевненості українських громадян у державній системі медичних послуг через надання повної, об’єктивної і вчасної інформації про хід та результати реформи галузі охорони здоров’я, на вістрі яких базується Проект. Окрім цього, субкомпонент має на меті надати громадянам майданчики для висловлення критики та долучення до поліпшення наявних послуг.

5. Розбудова спроможностей (початковий бюджет — 3 790 000,0 дол.)

У рамках субкомпонента буде організовано і проведено навчальні заняття та заходи з удосконалення управління медичними послугами. Це сприятиме безперервному навчанню у відібраних областях через міжрегіональні освітні заходи та відкритість до міжнародного досвіду у відповідних сферах. Передбачається підтримка областей у виконанні Проекту через поїздки на місця та відвідування семінарів для оцінки поступу в реалізації Проекту.

Компонент 3. Управління Проектом, моніторинг і оцінювання

Оціночний обсяг фінансування: 4,73 млн дол.

Виконавець: Група консультаційної підтримки Проекту (ГКПП).

У рамках цього компонента фінансуватиметься ГКПП національного рівня, яка відповідатиме за нагляд та моніторинг у рамках Проекту. Крім того, будуть фінансуватися заходи з моніторингу, які проводитимуть за допомогою збору та аналізу додаткових даних.

У рамках цього компонента реалізуються субкомпоненти із таким змістом:

1. Управління Проектом

У цьому субкомпоненті будуть підтримані консультанти та покриватимуться операційні витрати ГКПП. Один раз на рік силами залученого підрядника, який обиратиметься за процедурою конкурсних торгів, проводитимуть фінансовий та економічний аудит Проекту, а саме виявлення:

  • відхилень від бюджету закупівель;
  • порушень бюджетного законодавства;
  • порушень у бухгалтерському обліку;
  • порушень у фінансовій звітності тощо.

2. Моніторинг і оцінювання

Заходи, що реалізуються за цим субкомпонентом, будуть:

  • доповнювати офіційні статистичні дані даними спеціальних досліджень з метою визначення базових значень, відстеження поступу в реалізації Проекту та досягненні результатів;
  • проводити валідацію наявних офіційних статистичних даних шляхом проведення спеціальних вибіркових перевірок медичних карток;
  • оцінювати інституційну спроможність здійснювати моніторинг діяльності системи та посилювати потенціал у сфері використання даних з метою прийняття рішень на різних рівнях державного управління (національному, обласному, муніципальному) та серед неурядових зацікавлених сторін.

Олександр Устінов,
за матеріалами http://www.worldbank.org/