Український Медичний Часопис
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Меню
  • Головна
  • Новини
  • Публікації
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Фахові заходи
  • БПР
  • Протоколи та настанови
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Автори
  • Організації
  • Рубрики
    Назад
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Без рубрики
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    Назад
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Викладачі
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • English
  • Рус/Укр
Український Медичний Часопис
Знайти...
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Без рубрики
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Викладачі
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 1-2 (147-148) – I/IV 2022
  • Всі новини
2015-03-20 :
  • Лікарю-практику

Можно ли бороться с болью: ученые смогли подтвердить теорию воротного контроля

Антонюк А.

  • Редакция «Украинского медицинского журнала»

Резюме. Выявлены нейроны спинного мозга, отвечающие за блокировку передачи болевого сигнала

Можно ли бороться с болью: ученые смогли подтвердить теорию воротного контроляБоль — защитное свойство организма, механизмы формирования которого на сегодня изучены недостаточно. Так, ученым известно, что болевые сигналы передаются с места раздражения рецептора соответственным индуктором в головной мозг по нервным трактам спинного мозга, таким образом провоцируя необходимые ответные реакции. Но не все импульсы доходят к месту назначения: существует ряд нейронов, действующих как контрольно-пропускные пункты и регулирующих передачу болевых сигналов. К такому выводу пришли исследователи из Цюрихского университета (University of Zurich), Швейцария, идентифицировав эти нейроны и связи между ними. Кроме того, они смогли разработать фармакологические средства, способные не только активизировать нейроны, уменьшающие выраженность боли, но и облегчать зуд.

В 1965 г. нейробиолог Р. Мелзек (R. Melzak) и психолог П.Д. Вол (P.D. Wall) сформулировали так называемую теорию воротного контроля боли. Они предположили наличие в задних рогах спинного мозга антиноцицептивных нейронов, которые способны ингибировать болевые потоки, идущие от периферических органов к головному мозгу. Команда ученых из Цюрихского университета во главе с Г. Ульрихом (H. Ulrich) смогла продемонстрировать, какие именно нейроны отвечают за эту функцию, а также они определили роль глицина как ингибирующего месенджера. Полученные исследователями данные опубликованы на страницах журнала «Neuron».

Одним из ключевых аспектов теории воротного контроля боли является способность модулировать активность нейронов при воздействии на них различными видами раздражителей: легкое растирание или поглаживание конечности может уменьшить болевые ощущения, предположительно вследствие активации нейронов-выключателей.

В текущем исследовании специалисты использовали генетически модифицированные вирусы в качестве «выключателей» антиноцицептивных нейронов: мыши, нейроны которых подвергались воздействию веществ с указанным вирусом, были более чувствительными к боли, нежели особи из группы контроля. Активация же этих нейронов приводила к облегчению хронической боли и зуда.

Можно ли использовать эти результаты для лечения боли? По мнению ученых, сегодня тяжело говорить о разработке средств для непосредственной блокировки нейронов болевого тракта — на это могут уйти десятки лет. Тем не менее они считают возможным достижение таковой цели путем фармакологической активации пропускных нейронов боли.

    • Foster E., Wildner H., Tudeau L. et al. (2015) Targeted ablation, silencing, and activation establish glycinergic dorsal horn neurons as key components of a spinal gate for pain and itch. Neuron, 85(6): 1289–1304.
    • University of Zurich (2015) Spinal cord neurons that control pain and itch. ScienceDaily, 19 March (http://www.sciencedaily.com/releases/2015/03/150319075826.htm).

Анна Антонюк

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Повний текст статті у форматі pdf
Ключові слова:
боль, нейроны, теория воротного контроля боли, уменьшение выраженности боли
Спеціальності:
Анестезіологія та інтенсивна терапія, Терапія, загальна практика, Хірургія
Перегляди: 1549
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua