Перша допомога при відмороженні та переохолодженні

ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України» розроблено спеціальні Методичні рекомендації «Алгоритми лікувальної тактики хворих з холодовою травмою, відмороженням окремих ділянок та сегментів тіла».

Методичні рекомендації призначені для лікарів швидкої медичної допомоги, інших спеціальностей, які надають екстрену медичну допомогу постраждалим внаслідок переохолодження та відображають основний перелік дій на догоспітальному і ранньому госпітальному етапі, а також надають рекомендації щодо профілактики переохолоджень та відморожень.

Перша допомога передбачає насамперед припинення дії холоду на постраждалого шляхом направлення (перенесення) його в тепле приміщення. Це може бути медпункт, один із кабінетів поліклініки, приміщення школи, житло, дача, салон автомобіля тощо. У крайньому разі постраждалого потрібно захистити від пронизливого вітру, розвести багаття. Зігрівання ні в якому разі не має бути швидким. По можливості потрібно зняти з пацієнта вологий промерзлий одяг, роззути його. Серветками або шматками нижньої білизни обережно протерти вологі уражені холодом ділянки, найчастіше це руки, чи ноги, негайно захистити від теп­лової дії оточуючого середовища ізолюючими ватно-марлевими, вовняними пов’язками. Пов’язка має ізолювати лише ділянки з вираженою блідістю шкіри, не захоплюючи незмінену поверхню її. Якщо цієї вимоги не дотримуватися, то тепло з ділянок із непорушеним кровообігом проникатиме під пов’язку, зігріваючи поверхневі уражені холодом тканини, чого не слід у жодному разі допускати.

Пов’язки не слід знімати, поки не з’явиться відчуття тепла і не відновиться чутливість у пальцях рук чи ніг. За таких умов зігрівання тканин відбувається теплом, що поступає з потоком крові, й життєздатність тканин відновлюється одночасно з відновленням кровообігу.

Важливим є забезпечення нерухомості переохолоджених пальців кистей і ступні, оскільки судини їх значною мірою стають крихкими, і після відновлення кровотоку можливі крововиливи. Для іммобілізації можна використовувати куски картону, пластикових пляшок тощо, які накладають поверх теплоізолюючих пов’язок.

Для ізолюючих пов’язок можна також використовувати елементи одягу — шарфи, светри, хустки тощо. Якщо є така можливість, хворого укладають у теплу постіль або у спальний мішок чи закутують у ковдру, і для відновлення тепла в організмі та кровообігу необхідно давати гарячі напої (чай, кава, какао), мед, варення тощо.

При ознаках загального переохолодження, окрім накладання теплоізолюючих пов’язок на руки і ноги, допустимим є обережне розтирання сухими руками тулуба, грудної клітки, зокрема ділянки серця, укладання грілок чи пластикових пляшок з гарячою водою (36–40°) на праве підребер’я (ділянка печінки), пахвинні, пахові ділянки.

Якщо у постраждалого порушена свідомість, він сонливий, апатичний з уповільненим, слабким або зовсім відсутнім диханням, необхідно негайно застосувати штучне дихання і проводити його до приїзду ШМД.

Першу допомогу у вищенаведеному обсязі можуть надавати ще до приїзду ШМД працівники рятувальних служб, МНС, ДАІ, пожежники, міліцейський патруль, родичі, близькі постраждалого, випадкові перехожі, водії міського транспорту і особистих авто.

Методичні рекомендації видаються в Україні вперше. Переглянути їх повністю можна на сайті http://www.moz.gov.ua

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua