Український Медичний Часопис
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Меню
  • Головна
  • Новини
  • Публікації
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Фахові заходи
  • БПР
  • Протоколи та настанови
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Автори
  • Організації
  • Рубрики
    Назад
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Без рубрики
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    Назад
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Викладачі
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • English
  • Рус/Укр
Український Медичний Часопис
Знайти...
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Без рубрики
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Викладачі
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 1-2 (147-148) – I/IV 2022
  • Всі новини
2014-12-17 :
  • Лікарю-практику

Кто чаще всего склонен к антисоциальному поведению?

Антонюк А.

  • Редакция «Украинского медицинского журнала»

Резюме. Ученые выявили особенности влияния окружающей среды и генотипа на предрасположенность человека к совершению правонарушения

Кто чаще всего склонен к антисоциальному поведению?Что заставляет людей совершать преступления, провоцировать конфликты, идти наперекор устоявшимся социальным традициям и законам? Ответить на этот вопрос попытались ученые из Монреальского университета (University of Montreal), Канада. Они выяснили, что в основе формирования антисоциального поведения лежит сочетание конкретных генетических аспектов и деструктивного влияния внешней среды. Результаты исследования опубликованы в «International Journal of Neuropsychopharmacology».

В своей работе специалисты рассматривают влияние разных генов, их комбинаций, а также внешних факторов, провоцирующих отрицательные переживания, на неправомерное поведение несовершеннолетних. Для получения нужной базы данных ученые провели анкетирование среди 1337 лиц в возрасте 17–18 лет. Участники анонимно отвечали на вопросы о семейных конфликтах, случаях сексуального насилия и правонарушениях. Анкета также содержала ряд вопросов, относящихся к общей картине отношений в семье. У подростков брали образцы слюны для изучения ДНК-материала.

После проведенного анализа, ученые выделили ряд основных генов, отвечающих за катаболизм веществ, влияющих на головной мозг, в частности гены MAOA-uVNTR, BDNF и 5-HTTLPR. Ген MAOA-uVNTR кодирует ключевой фермент в катаболизме нейротрансмиттеров мозга, в частности серотонина. Ученые отмечают, что около 25% кавказских мужчин имеют менее активный вариант этого фермента. Сочетание такого явления и фактора физического насилия в детском возрасте приводит к антиобщественному поведению. Ген BDNF кодирует нейротрофический фактор мозга, регулирующий пластичность нейронов. Под этим термином понимают способность клеток нашего мозга к реорганизации существующих путей и связей на протяжении всей жизни. Низкие уровни этого белка регистрируют у 30% людей. Согласно данным проведенных исследований, сочетание низких концентраций нейротрофического фактора мозга с интенсивной агрессией со стороны сверстников приводит к повышенной агрессии индивида. Третьим геном, влияющим на формирование антисоциального поведения, является 5-HTTLPR, отвечающий за перенос серотонина. Его низкий уровень отмечают у 20% населения.

Ученые установили, что наличие комбинации таких особенностей работы генов с неблагоприятными внешними воздействиями, в частности такими, как семейные конфликты, сексуальное насилие, повышают вероятность правонарушения субъектом. Исследователи также отмечают, что среди лиц, в семье которых преобладали теплые, положительные отношения, нарушения регистрировали значительно реже, либо их совсем не было.

    • Nilsson K.W., Comasco E., Hodgins S. et al. (2014) Genotypes do not confer risk for delinquency but rather alter susceptibility to positive and negative environmental factors: Gene-environment interactions of BDNF Val66Met, 5-HTTLPR, and MAOA-uVNTR. International Journal of Neuropsychopharmacology, December 2014 [Epub ahead of print].
    • Université de Montréal (2014) Are you genetically predisposed to antisocial behaviour? ScienceDaily, 12 December (http://www.sciencedaily.com/releases/2014/12/141212122428.htm).

Анна Антонюк

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Ключові слова:
агрессия, антисоциальное поведение, ген, правонарушение, сексуальное насилие, серотонін
Спеціальності:
Неврологія та психіатрія, Педіатрія, Терапія, загальна практика
Перегляди: 696
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua