Держкомпідприємництво погодило проект наказу МОЗ України «Про диспансеризацію населення»

3 грудня 2010 о 14:23
896

Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва погоджено проект наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про диспансеризацію населення». Проект наказу спрямований на виконання положень Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року» та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я».

Основною передумовою для розробки та прийняття наказу є незадовільний стан здоров’я громадян України. І як повідомив під час урядової «гарячої лінії», яка відбулася 14 вересня, Зіновій Митник, міністр охорони здоров’я України, диспансеризація на сьогодні є конче необхідною в Україні, і вітчизняна медична галузь готова до її проведення.

Проект наказу розроблено з метою правового врегулювання питання проведення диспансеризації та профілактичних оглядів населення. Метою диспансеризації населення є здійснення комплексу заходів, спрямованих на формування, збереження та укріплення здоров’я населення, запобігання розвитку захворювань та зниження захворюваності, інвалідності та смертності, подовження активного довголіття.

Диспансеризація включає щорічний медичний огляд з проведенням певного обсягу лабораторних та інструментальних обстежень; додаткове обстеження осіб, які цього потребують; виявлення осіб із факторами ризику, що спричиняють виникнення та розвиток захворювань; своєчасне виявлення захворювань; розробку та проведення комплексу необхідних медичних та соціальних заходів, динамічного спостереження за станом здоров’я населення.

Диспансеризація буде проводитися закладами охорони здоров’я за участю вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, наукових установ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, відомств, установ та організацій.

Територіальні органи охорони здоров’я або визначені ними заклади організовують бригади спеціалістів із закладів охорони здоров’я обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим, міського — у містах Києві та Севастополі) підпорядкування, вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, наукових установ для диспансерного огляду дорослого та дитячого населення у районах та містах відповідної адміністративної території, насамперед у сільських населених пунктах, які мають проблеми кадрового та матеріально-технічного забезпечення диспансеризації. Зазначені бригади спеціалістів забезпечуються необхідним медичним обладнанням і транспортними засобами.

Під час проведення диспансеризації населення необхідно передбачити:

  • постійне підвищення рівня та якості щорічних медичних оглядів та диспансерного спостереження за станом здоров’я населення з проведенням необхідного обсягу обстежень;
  • удосконалення технічного забезпечення щорічних медичних оглядів та диспансерного спостереження;
  • забезпечення обліку проведених обстежень та оздоровчих заходів на кожного пацієнта.

Планування заходів з організації диспансеризації здійснюється дільничними лікарями (лікарями загальної практики — сімейної медицини, далі — ЗПСМ).

З цієї метою здійснюється персоніфікований облік усього населення, яке проживає на території обслуговування дільничного лікаря (лікаря ЗПСМ) або яке приписалося до нього.

Після проведення персоніфікованого обліку населення, яке підлягає диспансеризації, здійснюється розподіл контингентів по групах:

  • діти 1-го та 2-го року життя;
  • діти дошкільного віку від 3 до 6–7 років (в організованих колективах) та діти, які не відвідують дошкільних закладів;
  • школярі віком до 15 років;
  • підлітки 15–17 років;
  • дорослі.

Дільничний педіатр (лікар ЗПСМ) оглядає дітей щорічно. Діти перших 3 років життя оглядаються дільничним педіатром (лікарем ЗПСМ) диференційовано, частота оглядів залежить від віку та стану здоров’я дитини при народженні.

Дільничний педіатр (лікар ЗПСМ) та молодший спеціаліст із вищою медичною освітою при проведенні профілактичних оглядів використовують скринінг-програми для визначення контингентів дітей, які підлягають оглядам лікарями- спеціалістами.

У разі відсутності у закладах охорони здоров’я відповідної адміністративної території лікарів-спеціалістів із патології дитячого віку огляди дітей у декретовані строки здійснюють лікарі-спеціалісти, які надають медичну допомогу дорослому населенню (у разі наявності відповідних документів).

Лікар-стоматолог щорічно здійснює дітям санацію після попереднього огляду зубів та ротової порожнини.

Профілактичні огляди дітей, які не відвідують дитячих дошкільних закладів, здійснюються в умовах дитячих закладів охорони здоров’я.

Профілактичний огляд дітей, які відвіду­ють дошкільні заклади, а також школярів, здійснюється лікарями-спеціалістами дитячих закладів охорони здоров’я по місцю виховання (навчання) дитини або в умовах дитячого закладу охорони здоров’я.

Плановий огляд дітей дільничним педіатром (лікарем ЗПСМ) або лікарями інших спеціальностей включає:

  • дослідження стану здоров’я дитини;
  • комплексну оцінку стану здоров’я з визначенням групи здоров’я;
  • призначення профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів.

Дані огляду дитини заносяться до історії розвитку дитини (форма 112/о) та медичної карти дитини (форма 026/о).

При виявленні відхилень з боку окремих органів і тканин та при невизначеному діагнозі призначаються додаткові консультації лікарів-спеціалістів і додаткові лабораторні та функціонально-діагностичні обстеження.

Після визначення групи здоров’я залежно від захворювання або відхилення у стані здоров’я призначаються лікувально-оздоровчі заходи, включаючи, у разі потреби, стаціонарне, санаторне лікування та відновну терапію в амбулаторних умовах.

При проведенні диспансеризації дорослого населення у першу чергу планується проведення профілактичних оглядів таких категорій населення:

  • ветеранів Великої Вітчизняної війни та прирівняних до них категорій;
  • осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
  • працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі;
  • студентів вищих навчальних закладів та інших категорій населення, що не ввійшли до цього переліку.

При диспансеризації населення зберігаються періодичні профілактичні огляди (проводяться в установленому порядку) окремих груп населення (працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі; працівників харчових, лікувально-профілактичних, дитячих дошкільних та інших закладів) з одночасним обов’язковим проведенням обсягу обстежень, передбаченим цим наказом.

Під час проведення щорічної диспансеризації осіб, які підлягають періодичним оглядам, необхідно сумістити строки їх проведення та розширити програму обстежень, обов’язкову для всього населення, за рахунок спеціальних обстежень та за участі лікарів-спеціалістів.

Графіки оглядів складаються з урахуванням запланованих контингентів населення, які підлягають диспансеризації у поточному році.

За результатами диспансеризації, додаткового обстеження та консультацій визначають такі контингенти:

1) здорові (Д I) — особи, які не пред’являють жодних скарг, в анамнезі та огляді яких не виявлено хронічних захворювань або порушень функції окремих органів та тканин. Серед них виділяють категорію осіб з «граничними станами», які потребують спостереження (виявлені незначні відхилення від визначених меж норми у величинах артеріального тиску та інших фізіологічних характеристик, які не впливають на функціональну діяльність організму);

2) практично здорові (Д II) — особи, які мають в анамнезі гостре або хронічне захворювання, але не мають загострень протягом декількох років;

3) хворі, які потребують лікування (Д III):

  • особи з компенсованим перебігом захворювання, рідкими загостреннями, нетривалою втратою працездатності;
  • особи із субкомпенсованим перебігом захворювання, частою і тривалою втратою працездатності;
  • особи з декомпенсованим перебігом захворювання, стійкими патологічними порушеннями, що призводять до стійкої втрати працездатності.

У кожній групі слід враховувати осіб із факторами ризику виникнення захворювань (виробничого, побутового, генетичного характеру).

Здорові та практично здорові особи передаються для обліку та спостереження до закладів (підрозділів закладів) первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) (1 раз на рік). Хворі підлягають спільному динамічному спостереженню у дільничних лікарів, спеціалістів відповідного профілю (спостереження за схемою відповідного захворювання).

Важливим є взаємозв’язок між закладами охорони здоров’я при проведенні диспансеризації.

Жіночі консультації (центри), стоматологічні заклади та інші спеціалізовані заклади (центри, диспансери) беруть участь в обстеженні населення, здійснюють диспансерне спостереження за виявленими хворими відповідно до профілю, здійснюють необхідні лікувально-оздоровчі заходи, проводять санітарно-просвітницьку та виховну роботу серед населення, дотримуються послідовності з територіальними закладами охорони здоров’я шляхом направлення відповідної інформації.

Вищі медичні навчальні заклади усіх рівнів акредитації, заклади післядипломної освіти, наукові установи здійснюють організаційно- методичну допомогу на рівні області (республіки в Автономній Республіці Крим, місті — у містах Києві та Севастополі), а також проводять диспансерне спостереження хворих лікарями вузько-профільних спеціальностей. У разі потреби беруть участь у проведенні щорічних оглядів населення шляхом формування лікарських бригад із виїздом на місця.

Стаціонарні заклади охорони здоров’я проводять диспансеризацію госпіталізованих хворих під час перебування їх у стаціонарі відповідно до визначеного обсягу, якщо вона не була проведена до госпіталізації у цьому календарному році.

Проведені пацієнту лабораторно-діагностичні, функціональні та інші обстеження під час перебування у стаціонарі заносяться до виписки з історії хвороби, передаються до закладу (підрозділу закладу) ПМСД та враховуються при диспансеризації населення.

Основним критерієм ефективності диспансеризації є рівень здоров’я населення, який має вимірюватися методом експертної оцінки щодо зменшення інтенсивності факторів ризику, зниження захворюваності, зміни груп диспансерного спостереження.

Ознайомитись з повним текстом наказу можна на нашому сайті.

За матеріалами www.moz.gov.ua,
www.dkrp.gov.ua