Проект Концепції подальшого розвитку перинатальної допомоги

2 листопада 2010 о 10:29
798

Як вже писало наше видання, реформуванню надання медичної допомоги матерям та дітям особливу увагу приділяє Президент України Віктор Янукович. На актуальності вирішення цього питання під час наради міжрегіональної робочої групи з питань розвитку перинатальної медицини наголошувала і Ірина Акімова, перший заступник голови Адміністрації Президента України, секретар Комітету економічних реформ. Пропонуємо до уваги читачів проект Концепції, який винесено на громадське обговорення.


Повідомлення про оприлюднення

Проект Концепції подальшого розвитку перинатальної допомоги , підготовлений на виконання доручення Першого заступника голови Адміністрації Президента Акімової І.М. від 20.08.2010 року, стосовно реформування системи охорони здоров’я матерів та дітей, як частини реформи системи охорони здоров’я в цілому, шляхом створення мережі перинатальних центрів ІІ та ІІІ рівня, регіоналізації акушерської допомоги з дотриманням чіткої етапності надання перинатальної допомоги у відповідності до групи ризику з урахуванням рівня надання медичної допомоги, що дозволить знизити кількість ускладнень під час вагітності та пологів, зменшити інвалідизацію новонароджених та забезпечити дотримання основних принципів надання перинатальної допомоги, які покладені в основу стратегії ВООЗ для країн європейського регіону.

Запропоновані проектом Концепції заходи сприятимуть покращенню складної демографічної ситуації в країні за рахунок підвищення показника народжуваності через зменшення показників репродуктивних втрат, зниження рівня загальної смертності населення завдяки зниженню малюкової та материнської смертності.

Підставою для розроблення зазначеного проекту Концепції є необхідність поліпшення задоволення потреб населення в ефективній, доступній та якісній медико-санітарній допомозі; створення умов для безпечного материнства, формування та збереження репродуктивного здоров’я; запобігання материнських, малюкових втрат, а також попередження ранньої інвалідності новонароджених.

Пропозиції та зауваження надсилайте до Міністерства охорони здоров’я України за адресою: вул. Михайла Грушевського, 7, м. Київ, 01021, тел. (044) 253-34-87, E-mail: [email protected] Коломейчук Валентина Миколаївна 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва e-mail: [email protected]

Аналіз регуляторного впливу

1. Аналіз проблеми, яку пропонується розв’язати

Проект Концепції подальшого розвитку перинатальної допомоги , підготовлений на виконання доручення Першого заступника голови Адміністрації Президента Акімової І.М. від 20.08.2010 року, стосовно реформування системи охорони здоров’я матерів та дітей, як частини реформи системи охорони здоров’я в цілому, шляхом створення мережі перинатальних центрів ІІ та ІІІ рівнів, регіоналізації акушерської допомоги з дотриманням чіткої етапності надання перинатальної допомоги у відповідності до групи ризику з урахуванням рівня надання медичної допомоги.

Запропоновані проектом Концепції заходи сприятимуть покращенню складної демографічної ситуації в країні за рахунок підвищення показника народжуваності через зменшення показників репродуктивних втрат, зниження рівня загальної смертності населення завдяки зниженню малюкової та материнської смертності.

Підставою для розроблення зазначеного проекту Концепції є необхідність поліпшення задоволення потреб населення в ефективній, доступній та якісній медико-санітарній допомозі; створення умов для безпечного материнства, формування та збереження репродуктивного здоров’я; запобігання материнських, малюкових втрат, а також попередження ранньої інвалідності новонароджених.

2. Цілі державного регулювання

Проектом зазначеного акту передбачено подальший розвиток перинатальної допомоги, що включає:

  • закриття малопотужних пологових відділень, організацію на І рівні міжрайонних акушерських відділень РЛ та ЦРЛ, які мають 400 і більше пологів на рік та радіус обслуговування не більше 60 км) з відділенням реанімації та інтенсивної терапії, а також лікаря- акушера- гінеколога та неонатолога цілодобово,
  • організацію надання допомоги на ІІ рівні в міських пологових будинках та створених міжрайонних перинатальних центрах на базі потужних міських пологових будинків з кількістю пологів 1500 і більше на рік, які мають у своєму складі відділення акушерської реанімації та інтенсивної терапії новонароджених.
  • організація закладів ІІІ рівня медичної допомоги , до яких відносяться неонатологічне відділення дитячой обласної лікарні, акушерське відділення обласної лікарні, обласний перинатальний центр або структурно- функціональна його модель.

У АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі обов’язково створюється принаймі один перинатальний центр.

Функції Державного перинатального центру покладаються на ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України».

Основним принципом реформування є зниження материнської, перинатальної захворюваності, інвалідності та смертності в Україні шляхом структурної реорганізації системи надання медичної допомоги жінкам під час вагітності та пологів, а також їх новонародженим дітям. Підвищення рівня доступності рододопомоги, її безпечності та економічної ефективності.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення зазначених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу

Існує 2 альтернативних способи:

1. Залишити без змін існуюче нормативно- правове поле з питань, які стосуються надання допомоги вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим.

2. Реформувати систему охорони здоров’я матерів та дітей, як частину реформи системи охорони здоров’я в цілому, шляхом створення мережі перинатальних центрів ІІ та ІІІ рівня, регіоналізації акушерської допомоги з дотриманням чіткої етапності надання перинатальної допомоги у відповідності до групи ризику з урахуванням рівня надання медичної допомоги.

4. Описання механізму, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми, і відповідні заходи

Вказаним актом передбачено реформувати систему охорони здоров’я матерів та дітей, як частину реформи системи охорони здоров’я в цілому, шляхом створення мережі перинатальних центрів ІІ та ІІІ рівня, регіоналізації акушерської допомоги з дотриманням чіткої етапності надання перинатальної допомоги у відповідності до групи ризику з урахуванням рівня надання медичної допомоги, що дозволить знизити кількість ускладнень під час вагітності та пологів, зменшити інвалідизацію новонароджених та забезпечити дотримання основних принципів надання перинатальної допомоги, які покладені в основу стратегії ВООЗ для країн європейського регіону.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта та оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Визначені цілі буде досягнуто за рахунок створення мережі перинатальних центрів ІІ та ІІІ рівня, дотримання чіткої етапності надання перинатальної допомоги у відповідності до групи ризику з урахуванням рівня надання медичної допомоги

Виконання регуляторного акта передбачає фінансування в межах видатків, що передбачаються у державному бюджеті МОЗ, у бюджеті Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, а також за рахунок інших джерел, не заборонених Законом.

Ризик впливу зовнішніх чинників на дію регуляторного акта відсутній.

6. Очікувані результати прийняття регуляторного акта

Вигоди та витрати від даного регуляторного акту наведені у таблиці.

Сфери впливу Вигоди Втрати
Держава запобігання материнських, малюкових втрат, а також попередження ранньої інвалідності новонароджених відсутні
Суб’єкти
Громадяни Поліпшення здоров’я матерів та дітей, задоволення потреб населення в ефективній, доступній та якісній медико-санітарній допомозі відсутні

7. Обґрунтування терміну дії регуляторного акта

Проект запроваджує норми, які діятимуть протягом дії цього акту.

8. Показники результативності регуляторного акта

1. Розмір надходжень до державного і місцевих бюджетів — додатково коштів не передбачається.

2. Кількість суб’єктів господарювання на яких поширюється дія регуляторного акта — не поширюється.

3. Розмір коштів, що витратять суб’єкти господарювання під час реалізації вимог регуляторного акта — не передбачено.

4. Рівень поінформованості середній, так як проект розміщено на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я.

9. Відстеження результативності регуляторного акта

Відстеження показників результативності проводиться:

  • базове — після набрання чинності, але не пізніше дня початку проведення повторного відстеження шляхом аналізу статистичних даних;
  • повторне — через рік після набрання чинності шляхом аналізу статистичних даних.

Заступник Міністра Р.В.Мостовенко

Пояснювальна записка до проекту Концепції подальшого розвитку перинатальної допомоги

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Концепції подальшого розвитку перинатальної допомоги , підготовлений на виконання доручення Першого заступника голови Адміністрації Президента Акімової І.М. від 20.08.2010 року, стосовно реформування системи охорони здоров’я матерів та дітей, як частини реформи системи охорони здоров’я в цілому, шляхом створення мережі перинатальних центрів ІІ та ІІІ рівня, регіоналізації акушерської допомоги з дотриманням чіткої етапності надання перинатальної допомоги у відповідності до групи ризику з урахуванням рівня надання медичної допомоги.

Запропоновані проектом Концепції заходи сприятимуть покращенню складної демографічної ситуації в країні за рахунок підвищення показника народжуваності через зменшення показників репродуктивних втрат, зниження рівня загальної смертності населення завдяки зниженню малюкової та материнської смертності.

Підставою для розроблення зазначеного проекту Концепції є необхідність поліпшення задоволення потреб населення в ефективній, доступній та якісній медико-санітарній допомозі; створення умов для безпечного материнства, формування та збереження репродуктивного здоров’я; запобігання материнських, малюкових втрат, а також попередження ранньої інвалідності новонароджених.

2. Цілі і завдання прийняття акта.
Проект Концепції передбачає зниження материнської, перинатальної захворюваності, інвалідності та смертність в Україні шляхом структурної реорганізації системи надання медичної допомоги жінкам під час вагітності та пологів, а також їх новонародженим дітям. Підвищення рівня доступності рододопомоги її безпечності та економічної ефективності, що відповідатиме рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я і має на меті поліпшення здоров’я матерів та дітей/

3. Правові аспекти

Проект Концепції розроблено згідно з Основами законодавства про охорону здоров’я.

Регулювання спільних відносин у даній сфері здійснюється відповідно до законодавства України.

Інші нормативно-правові акти внесення змін не потребують.

4. Фінансово-економічне обґрунтування.

Обсяг фінансування Програми, зокрема з державного бюджету необхідним медичним обладнанням 100% потреби регіонів становить 2 184 158,7 тис. грн.

Вартість медичного обладнання, яке нагально необхідне таким закладам становить 1 938 375,2 тис. грн.

Середня вартість оснащення необхідним медичним обладнанням одного пологового будинку становить 14 532,43 тис. грн., а середня вартість оснащення пологових будинків 27 регіонів становить 362 725,75 тис. грн.

5. Позиція заінтересованих органів.

Проект акта потребує узгодження із зацікавленими міністерствами.

6. Регіональний аспект

Проект постанови не потребує узгодження з регіонами. Питання не стосується розвитку адміністративно- територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

Проект акта не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект постанови розміщено на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України (розділ «Законодавство», підрозділ «Громадські обговорення»).

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта надсилається на розгляд соціальним партнерам.

10. Прогноз соціально-економічних і інших наслідків прийняття акта

Виконання зазначених заходів сприятиме покращанню здоров’я населення на основі «здорового старту життя». Це сприятиме покращенню складної демографічної ситуації в країні за рахунок підвищення показника народжуваності через зменшення показників репродуктивних втрат, зниження рівня загальної смертності населення завдяки зниженню малюкової та материнської смертності.

ПРОЕКТ
Міністерство охорони здоров’я України
Наказ
м. Київ

Концепція подальшого розвитку перинатальної допомоги

Визначення проблеми.

Охорона материнства і дитинства є основною складовою державної політики, зважаючи на значимість питання народження здорових дітей — майбутнього потенціалу будь-якої держави.

Найважливішими показниками цієї складової є репродуктивне здоров’я населення, народжуваність, безпечність пологів, низький рівень материнської перинатальної, малюкової захворюваності, інвалідності та смертності.

Важливим для формування цих показників є соціально-економічна складова,

У системі медичного забезпечення матерів так і їх новонароджених дітей, як і в цілому у галузі, відбуваються структурні зміни, зумовлені демографічними процесами, економічною ситуацією в країні, а також змінами підходів до надання медичної допомоги населенню, зокрема переорієнтацією первинної медико- соціальної допомоги на засади загальної практики-сімейної медицини та впровадження сучасних перинатальних технологій.

Сучасна ситуація в сфері відтворення населення України характеризується тривалою депопуляцією з суттєвим погіршенням якісних характеристик здоров’я населення, передусім репродуктивного.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання

Починаючи з 2001 року народжуваність почала зростати, частота пологів перевищує частоту абортів, що безперечно впливає позитивно на вирішення демографічних проблем. Ця позитивна тенденція збереглася і у 2009 році.

У 2009 році народжуваність продовжувала зростати і складала 11,1 на 1000 народжених живими, за останній рік призупинено показник від’ємного приросту населення, але порівняно з країнами Євросоюзу, де приріст населення складає + 4,1 на 1000 населення, в Україні він становить — – 4,2 відповідного показника.

Завдяки поступовому впровадженню системи сучасних перинатальних технологій вдалося:

  • по-перше : збільшити частка фізіологічних пологів з 32,4% у 2002 році до 63,3% у 2009 році;
  • по-друге:збільшити показник партнерських пологів практично з 0 до 52%, а в окремих регіонах до 79%;
  • по-третє: знижено рівень перинатальної та малюкової смертності, у тому числі за рахунок вроджених вад розвитку з 2002 року.

Показник материнської та малюкової смертності є індикаторами соціально-економічного благополуччя країни та входить до основних Цілей розвитку Тисячоліття, визначених ООН.

Основними причинамиматеринських та плодових втрат є серйозні захворювання жінок, що напряму не пов’язані з вагітністю, а серед акушерських причин провідне місце посідають кровотечі та інші патологічні стани, що потребують невідкладного кваліфікованого медичного втручання, що може бути здійснено при достатньому кадровому та матеріально-технічному забезпеченні.

Більшу половини причин в структурі перинатальної смертності складають причини, що виникли під час вагітності та пологів, друге місце (22,42%) складають уроджені вади розвитку; третє місце зумовлюють зовнішні причини смерті — 5,47%.

П’ята частина всіх померлих на першому році втрачаються на рівні пологового будинку, 16% дітей — в умовах центральних районних та міських лікарень.

Медична допомога вагітним та роділлям надається:

  • 87 пологовими будинками, пологовими відділеннями: в 8 обласних лікарнях (на 320 ліжок), в 99 міських багатопрофільних лікарнях (на 2561 ліжку), в 470 центральних районних та районних лікарнях (на 6369 ліжках), в 8 дільничних лікарнях (на 40 ліжках, в основному в гірських районах), а також в 494 жіночих консультаціях, в 1223 акушерсько- гінекологічних відділеннях (кабінетах) амбулаторно- поліклінічних закладів, в 107 центрах (кабінетах) планування сім’ї та в 92 кабінетах медичної генетики.

Залишається гострою кадрова ситуація, яка складається в неонатологічній та акушерсько-гінекологічній службах.

Кількість неонатологів недостатня, після підвищення рівня забезпеченості цими фахівцями у 2005 році до 0,26 на 1000, протягом останніх років кількість їх не перевищує 0,21 відповідного показника через надтяжку працю та низьку заробітну платню.

Забезпеченість акушерами- гінекологами у 2009 році на рівні 4,94 на 10 тисяч населення, кількість їх достатня, проте розподіл на території незадовільний, особливо в сільській місцевості так в Кіровоградській області, де самий високий показник материнської смертності, вакантними є 85 посад акушерів-гінекологів.

Сьогодні загострюється ситуація по забезпеченню акушерами-гінекологами центральних районних лікарень, що потребує вирішення питання поліпшення матеріальних умов їх життєзабезпечення.

Зменшення кількості пологових стаціонарів та відділень в ЦРЛ, МЛ відбувається за рахунок їх укрупнення.

Ця проблема є надзвичайно важливою з огляду розпорошеності надання допомоги вагітним, я як наслідок від 30 до 60% пологових відділень в областях мають менше 300 пологів на рік (як, наприклад, Кіровоградська область нараховує 52% малопотужних пологодопомічних закладів, Закарпатська — 45%, Київська — 25%), що збільшує рівень економічних витрат на одні пологи мінімум втричі порівняно з потужними пологовими будинками на 1000 пологів у рік і більше. Крім цього, ці заклади стають небезпечними для матерів та дітей внаслідок недостатньої підготовки фахівців до невідкладних втручань в акушерстві та неонатології через відсутність достатньої кількості навичок та самих фахівців, а також через відсутність обладнання та інших ресурсів.

Особливо важка ця проблема у гірській місцевості та віддалених сільських районах, що потребує як концентрації пологових ліжок на базі потужних багатопрофільних стаціонарів або перинатальних центрів, а також вирішення питань транспортування вагітних, роділль, породілль та немовлят. Це обумовлено низкою об’єктивних та організаційних труднощів, в тому числі, територіальною віддаленістю населених пунктів від родопомічних закладів, недостатньою оснащеністю лікувальних закладів санітарним транспортом, засобами зв’язку, іншого матеріально-технічного забезпечення. І як наслідок — запізніла госпіталізація, несвоєчасна діагностика і лікування патологічного стану, відсутність можливості одержати консультативну допомогу висококваліфікованих спеціалістів.

Мета

Метою концепції є зниження материнської, перинатальної захворюваності, інвалідності та смертність в Україні шляхом структурної реорганізації системи надання медичної допомоги жінкам під час вагітності та пологів, а також їх новонародженим дітям. Підвищення рівня доступності рододопомоги її безпечності та економічної ефективності.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми

Важливим заходом для вирішення питань охорони матері та дитини є реорганізація родопомічної допомоги, як амбулаторно- поліклінічної, так і стаціонарної.

Амбулаторно-поліклінічна акушерсько-гінекологічна допомога надається на сьогодні виключно акушерами-гінеколагами жіночих консультацій. Реорганізація частини акушерсько-гінекологічна медичної допомоги жінкам, у тому числі під час нормального перебігу вагітності передається лікарю загальної практики/сімейної медицини. Жіночі консультації продовжуватимуть надавати консультативну допомогу вагітним та організаційну підтримку сімейним лікарям ПМСД.

Стаціонарна медична акушерсько-гінекологічна допомога організовується за рівнями у відповідності до структурної потужності лікувального закладу щодо надання медичної допомоги, в т.ч. невідкладної.

На І рівні допомогу надають міжрайонні акушерські відділення РЛ або ЦРЛ з кількістю пологів не менше 400 на рік та радіусом обслуговування не більше 60 км., у складі яких є відділення анестезіології й інтенсивної терапії, а також акушер- гінеколог та неонатолог цілодобово.

Для гірських та віддалених сільських районів питання щодо кількості пологів вирішуватиметься в індивідуальному порядку з урахуванням можливостей регіону за погодженням з територіальним органом охорони здоров’я.

До закладів ІІ рівня відносяться міські пологові будинки та міжрайонні перинатальні центри. Головною стратегією перинатальної допомоги є створення міжрайонних перинатальних центрів на базі потужних міських пологових будинків з кількістю пологів 1500 і більше, які мають у своєму складі відділення акушерської реанімації та інтенсивної терапії новонароджених.

До закладів ІІІ рівня надання медичної допомоги відносяться: обласний перинатальний центр або структурно- функціональна його модель, акушерське відділення обласної лікарні та неонатологічне відділення дитячої обласної лікарні.

У АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі обов’язково створюється принаймі один перинатальний центр.

Лікувальні заклади цього рівня забезпечують розродження вагітних вкрай високого та високого ступеня акушерського та перинатального ризику, з важкою екстрагенітальною патологією, надання спеціалізованої допомоги гінекологічним хворим.

Функції Державного перинатального центру покладаються на ДУ «ІПАГ НАМН України».

Шляхи та способи розв’язання проблеми

Для розв’язання проблем у Програмі необхідно передбачити заходи щодо:

  • реформування системи охорони здоров’я матерів та дітей, як частини реформи системи охорони здоров’я в цілому;
  • удосконалення нормативно-правової бази у сфері охорони здоров’я матерів та дітей;
  • продовження роботи з розробки та впровадження новітніх технологій, клінічних протоколів та стандартів в ЛПЗ на основі науково-доказової медицини;
  • створити управлінську вертикаль районних, обласних, Кримського республіканського та загальноукраїнського перинатальних центрів;
  • оснащення лікувально- профілактичних закладів сучасною медичною апаратурою з метою впровадження прогресивних медичних технологій;
  • запровадження системи надання послуг акушерсько-гінекологічного профілю лікарями загальної практики/сімейної медицини ПМСД;
  • удосконалення системи підготовки спеціалістів з метою поліпшення якості надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги, у тому числі реанімаційної;
  • регіоналізації акушерської допомоги: дотримання чіткої етапності надання перинатальної допомоги у відповідності до групи ризику з урахуванням рівня надання медичної допомоги, що дозволить знизити кількість ускладнень, зменшити інвалідизацію новонароджених;
  • створення мережі перинатальних центрів ІІ та ІІІ рівня, впровадження ефективних перинатальних технологій, визначених ВООЗ;
  • забезпечення якості лабораторного супроводу інтенсивної терапії вагітних, роділь, породіль та новонароджених;
  • організації роботи перинатальних консиліумів, створення загрозометричного реєстру вагітних, передусім високої групи ризику.

Виконання зазначених заходів сприятиме покращанню здоров’я населення на основі «здорового старту життя». Це сприятиме покращенню складної демографічної ситуації в країні за рахунок підвищення показника народжуваності через зменшення показників репродуктивних втрат, зниження рівня загальної смертності населення завдяки зниженню малюкової та материнської смертності.

Ризики

1. Опір реформам населення та в першу чергу медичного персоналу закладів, що реформуються через не сприйняття та острахи щодо можливих наслідків реформаторських дій.

2. Можливість на перших етапах реформування через певне розбалансування системи збільшення показника малюкової та материнської смертності з подальшим його стабільним зниженням.

3. Недостатність інформаційної підтримки реорганізації, обмеженість фахівців, що можуть доносити інформацію до населення щодо цих питань.

4. Можливі перебої та недоліки щодо стабільного між бюджетного фінансування через неврегульованість законодавчих актів.

5. Недостатня якість до- та післядипломної підготовки лікарів загальної практики/сімейної медицини з питань акушерства та гінекології.

6. Низький рівень зарплатні медперсоналу, їх соціальної захищеності, передусім на селі.

7. Проблеми транспортного забезпечення (автошляхи та транспортні засоби).

8. Знаний рівень бідності серед населення, особливо серед багатодітних сімей, що зумовлює підвищення перинатального ризику.