Вірусні гепатити: актуальність проблеми та шляхи вирішення

Вірусні гепатити в Украї­ні за ступенем негативного впливу на здоров’я населення займають домінуюче місце у структурі інфекційної патології. Така ситуація підштовх­нула профільних спеціалістів вперше створити робочу групу щодо цієї проблеми, яка розробила і ухвалила проект Концепції Державної цільової соціальної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року .

У нашій країні рівень захворюваності на гепатит В, що реєструвався (до червня 2009 р. реєструвалися лише гострі форми гепатиту В і С), залишається дуже високим. За підрахунками науковців, дійсна кількість захворювань на гострий гепатит В в Украї­ні у 5–6 разів перевищує дані офіційної статистики: на 1 зареєстровану форму гепатиту В припадає 5–6 безжовтяничних, а кількість носіїв вірусу гепатиту В в Україні перевищує 1 млн осіб (масовий скринінг не проводився).

Одним із найважливіших завдань (і з цим погодилися всі члени робочої групи) залишається проведення вакцинопрофілактики гепатиту В серед дитячого і дорослого населення у вогнищах цієї інфекції, медичних працівників як групи професійного ризику, студентів середніх і вищих медичних навчальних закладів, працівників служб спеціального призначення, хворих гастроентерологічного профілю, перед плановими оперативними втручаннями та інших груп ризику.

Набагато складніша ситуація виникає при захворюванні на гепатит С, для якого притаманний безсимптомний (безжовтяничний) перебіг із подальшим розвитком хронічного процесу у 80% пацієнтів.

Україна належить до країн із середньою поширеністю гепатиту С — інфіковано приблизно 3%. Однак, за результатами вибіркового моніторингу груп ризику, інфікованість вірусом гепатиту С серед деяких із них значно перевищує середньосвітові показники і досягає 40–60%. В Україні офіційна реєстрація хронічного гепатиту В і С розпочалася лише з червня 2009 р. Гостра форма вірусного гепатиту С реєструється з 2003 р. і частота її залишається стабільною: 1115 випадків у 2004 р., 1212 — у 2005 р., 907 — у 2007 р., 873— у 2008 р. і 954 випадки — у 2009 р.

Тому актуальність розроблення Загальнодержавної цільової програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року зумовлена необхідністю створення ефективної системи дієвих заходів щодо запобігання подальшому поширенню вірусних гепатитів .

Досвід європейських держав свідчить, що для усунення проблем, пов’язаних із гепатитом В і С, необхідно забезпечити реалізацію політики у сфері боротьби щодо своєчасної профілактики, діагностики, реєстрації та лікування хворих шляхом об’єднання зусиль усіх органів державної влади та громадськості.

Тому в Концепції зазначається доцільність вирішення проблеми гепатиту В шляхом вакцинопрофілактики, а проблеми гепатиту С — своєчасною діагностикою та противірусним лікуванням.

Профілактичні заходи

• забезпечення масштабної первинної профілактики поширення вірусних гепатитів серед населення, передусім серед молоді, через проведення роз’яснювальної роботи щодо пропаганди здорового способу життя із залученням засобів масової інформації;
• посилення профілактичних заходів серед представників груп ризику;
• залучення до реалізації програм профілактики вірусних гепатитів медичних і соціальних працівників, працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, професійних спілок, представників бізнесу;
• дотримання вимог щодо безпеки лікувально-діагностичного процесу в лікувально-профілактичних закладах;
• посилення безпеки донорства щодо запобігання випадкам передачі вірусних гепатитів через кров;
• удосконалення епідеміологічного нагляду та реєстрації хворих на хронічні гепатити В і С, створення реєстрів хворих у кожному регіоні України.

Лікувально-діагностичні заходи

• організаційне забезпечення діагностики, лікування та профілактики вірусних гепатитів;
• удосконалення діагностики вірусних гепатитів;
• забезпечення противірусного лікування хворих із гепатитами;
• зниження захворюваності на гострий вірусний гепатит В шляхом вакцинопрофілактики.
• раннє виявлення та лікування хворих на гострі та хронічні гепатити В і С (за рахунок покращання та удосконалення діагностики);
• медичне обстеження контактних осіб в осередках та родинах, де є хворі на гепатит В і С, цироз або рак печінки;
• лабораторне обстеження груп ризику на наявність маркерів інфікування вірусами гепатитів В і С;
• удосконалення тестування донорської крові та донорів органів на гепатити В і С з вибірковим застосуванням методу полімеразної ланцюгової реакції;
• більш широке впровадження неінвазивних методів діагностики та лікування;
• забезпечення сучасним обладнанням для гарантованої стерилізації всіх державних та приватних лікувально- профілактичних закладів;
• розроблення системи моніторингу немедичних закладів (перукарень, косметичних, манікюрних, педикюрних кабінетів, салонів тату, татуажу та пірсингу тощо) за надійними стерилізаційними заходами з використанням виключно одноразового або стерильного інструментарію.

Додатково доцільно запровадити

• забезпечення вільного доступу до консультування та без­оплатного тестування на вірусні гепатити населення, зокрема серед молоді та груп ризику;
• розширення доступу споживачів ін’єкційних наркотиків до реа­білітаційних програм;
• удосконалення системи епідеміологічного нагляду за поширенням гепатиту В і С з метою підвищення ефективності профілактичних заходів;
• створення єдиної системи моніторингу та оцінки ефективності заходів, що проводяться на національному та регіональному рівні.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
© Kgtoh/Dreamstime.com/Dreamstock.ru