Здоровий спосіб життя та профілактика захворювань значно менш затратні та ефективніші, ніж діагностика та лікування

17 січня 2014 о 11:57
3300

Сьогодні світ вражений епідемією неінфекційних захворювань, що загрожує крахом систем охорони здоров’я в усіх країнах. Неінфекційні захворювання стали для людства більшою загрозою, ніж інфекційні епідемії. Щорічно від цукрового діабету, злоякісних пухлин, серцево-судинних і хронічних респіраторних захворювань помирають 35 млн людей, і 80% цих летальних випадків припадають на країни з низьким і середнім рівнем доходу на душу населення.

В останні роки медична спільнота все частіше висловлює глибоке занепокоєння щодо масштабів поширеності неінфекційних захворювань. Згідно з опублікованою в 2010 р. Світовим банком доповіддю «Основні причини високого рівня смертності в Україні», у понад 25% дорослого населення України віком 18–65 років відзначають 1 та у понад 7% — ≥3 хронічних захворювань. Наразі хвороби та хронічні стани є основними причинами смертності в Україні, особливо серед осіб працездатного віку.

Доведено, що здоровий спосіб життя та профілактика неінфекційних захворювань значно менш затратні та набагато ефективніші, ніж діагностика та лікування хворих. Вчора в Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України пройшов брифінг, в ході якого обговорено стратегію покращання здоров’я населення України, нагальні проблеми у сфері формування здорового способу життя, питання протидії неінфекційним захворюванням та шляхи їх вирішення.

Алла Григоренко, начальник Управління громадського здоров’я МОЗ України, розповіла про важливість раціонального та збалансованого харчування у запобіганні серцево-судинним захворюванням, раку, цукровому діабету, остеопорозу, карієсу, ожирінню, виснаженню та іншим патологічним станам організму. Дисбаланс між корисними та шкідливими продуктами у раціоні харчування, надмірна кількість цукру, солі, насичених жирів і транс-жирів призводить до того, що більша частина дорослих в Україні мають зайву масу тіла. Надмірне споживання калорій, особливо тих, що походять із технологічно оброблених продуктів, сприяє підвищенню ризику розвитку раку, цукрового діабету, атеросклерозу, артеріальної гіпертензії тощо.

Наразі МОЗ України напрацьовано ряд законодавчих і нормативно-правових актів, спрямованих на профілактику пов’язаних із нераціональним харчуванням захворювань серед населення, а саме законопроекти «Про новітні харчові продукти» та «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», а також спільний із Всесвітньою організацією охорони здоров’я проект Національного плану дій щодо здорового харчування населення, який є складовою Загальнодержавної програми «Здоров’я-2020». Реалізація положень цих проектів дозволить забезпечити високий рівень захисту здоров’я населення.

Також фахівець підкреслила, що завдяки комплексу наполегливих заходів, вжитих протягом останніх років для подолання епідемії тютюнопаління — одного з провідних факторів ризику розвитку багатьох хронічних захворювань — вдалося досягти значного успіху в контролі цієї проблеми. Наразі кількість курців продовжує зменшуватись в усіх вікових і соціальних групах, почала знижуватися захворюваність і смертність від хвороб, для яких вживання тютюну є одним із ключових факторів ризику.

А. Григоренко також повідомила, що МОЗ України затверджено Методичні рекомендації для медичних працівників закладів охорони здоров’я з надання лікувально-профілактичної допомоги особам, які бажають позбутися залежності від тютюну, а також Стандарти первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів, розроблених на основі адаптованої клінічної настанови «Первинна медична допомога при припиненні вживання тютюнових виробів».

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua