Украв, випив — в лікарню! Романтика…

Законопроектом № 7278, автором якого є народний депутат Сергій Гусаров (Партія регіонів), зокрема, передбачено внесення змін до законів України «Про міліцію» та «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Мета законопроекту — створення умов для запобігання нещасним випадкам, смерті осіб, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння чи в іншому небезпечному для життя і здоров’я стані, надання їм медичної допомоги і профілактики протиправних дій, як з їхнього боку, так і щодо них.

На думку автора законопроекту, на сьогодні ситуація щодо надання невідкладної допомоги особам, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, є критичною. Відсутність законодавчих підстав щодо надання обов’язкової медичної допомоги зазначеній категорії осіб призводить до фактів відмови закладами охорони здоров’я надавати необхідну людям допомогу, що є грубим порушенням прав людини. Така ситуація надзвичайно поширена по всій країні, і як наслідок, особи, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, стають жертвами нещасних випадків, їх здоров’я зазнає непоправних втрат.

Тому до основних обов’язків міліції пропонується додати надання медичної допомоги особам, що знаходяться у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, та доставку цих осіб до найближчого лікувально-профілактичного закладу. Медичних працівників пропонується зобов’язати надавати першу невідкладну допомогу особам, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння (вочевидь, народний депутат, який, до речі, має звання генерал-полковника міліції, не знає про існування клятви Гіппократа). Для цього у закладах охорони здоров’я пропонується облаштовувати діагностично-детоксикаційні та реабілітаційні палати чи відділення.

Законопроект, який, на перший погляд, передбачає дуже гуманні цілі, водночас викликає багато запитань.

• Не визначений ступінь сп’яніння, при якому співробітники міліції мають доставляти людину до лікувально-профілактичного закладу. Отже, це може бути як коматозний стан, так і стан після випитої пляшки пива чи келиха вина.
• Не визначено, чи розповсюджується дія цього закону на наркозалежних осіб, які отримують замісну терапію метадоном або бупренорфіном.
• У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що його реалізація не потребує додаткових видатків із державного і місцевих бюджетів. Тоді не зрозуміло, за які кошти будуть облаштовуватися діагностично-детоксикаційні та реабілітаційні палати чи відділення і виплачуватися заробітна плата медичному персоналу.
• Проведення дезінтоксикаційної та реабілітаційної терапії потребує наявності відповідної ліцензії, і далеко не всі лікувально-профілактичні заклади її мають.
• Чи розповсюджується дія законопроекту на лікувально-профілактичні заклади приватної форми власності?

Перелік питань, безумовно, можна продовжити, але й без цього ясно, що прийняття такого закону значно ускладнить роботу лікарів, заробітна плата яких є однією з найнижчих у країні.

Олександр Устінов