Твоя крапля крові — початок моря життя

12 червня 2013
1461
Спеціальності :
Резюме

Сьогодні все більше громадських організацій та донорів виступають саме за безоплатне донорство. Фінансова винагорода може послужити стимулом приховати певні захворювання чи факти із власної біографії, які можуть завадити здати кров. Безоплатне ж донорство виключає вигоду від процедури. Така практика широко розповсюджена у більшості цивілізованих країн, і саме безоплатне донорство є основою функціонування більшості служб крові

11 червня 2013 р. до Всесвітнього дня донора у Києві стартував проект «Твоя крапля крові — початок моря життя». З цієї нагоди у Національній дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ» відбулася прес-конференція «Донорство в Україні: реалії та перспективи», у якій взяли участь представники МОЗ України, практичні лікарі, представників вітчизняного шоу-бізнесу.

Відкриваючи прес-конференцію, Євген Мороз, начальник Управління спеціалізованої медичної допомоги Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України, від імені міністра охорони здоров’я України Раїси Богатирьової, усіх представників міністерства поздоровив усіх донорів України із наступаючим святом. Він нагадав, що Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вибрала 14 червня днем вияву вдячності до мільйонів людей, які рятують життя і зберігають здоров’я інших, здаючи свою кров. Цього року відзначається 10-та річниця святкування Всесвітнього дня донора крові, що проходить під гаслом «Подаруйте життя — станьте донором крові». У цей день особлива увага приділяється необхідності регулярно здавати кров, аби запобігти та уникнути її нестачі в лікарнях та клініках, особ­ливо в країнах, де кількість донорської крові вкрай обмежена.

Щомиті в усьому світі у людей будь-якого віку виникає потреба в переливанні крові за життєвими показниками. Особливо це відчувається зараз, коли кількість хірургічних операцій, травм, агресивної хіміотерапії потребує переливання компонентів крові. Раніше ці люди навіть при успішному лікуванні, без тромбоцитів, без компонентів крові мали дуже мало шансів на життя. Зараз набагато більше шансів на життя залежить від усіх нас. Кожен донор, який здає кров, робить свій безцінний внесок в добру справу — порятунок людського життя. Кров — це така людська субстанція, яку не можна купити в аптеці, не можна зробити на фармацевтичних заводах. Усі спроби багатьох країн зробити кровозамінники, які б взяли на себе функцію еритроцита, не увінчалися успіхом. Так що врятувати людей, які потребують переливання крові, її компонентів чи препаратів, може лише донорство.

Є. Мороз повідомив, що загальна кількість донорів у 2012 р. становила 605 798 осіб, що менше на 54 466 осіб, ніж 5 років тому. Але я хочу сказати, що держава дбає про наших донорів, як донори дбають про хворих. На сьогодні серед усіх них 75 754 мають статус почесного донора України, 84 — заслуженого донора України, 13 осіб нагороджені урядовими відзнаками. Серед них і Герой України Володимир Ніколаєв із Дніпропетровщини, його внесок — 663 донації крові та 203 л плазми крові, він досі є активним донором.

У 2012 р. обсяг заготівлі крові становив 386456,2 л донорської крові. Це на 1173,8 л більше ніж у 2007 р. (385282,4). Але загальна кількість донорів зменшилася на 8,25%: у 2012 р. — 605 798 осіб, що на 54 466 менше ніж у 2007 р. Варто відзначити, що на фоні незначного зменшення кількості донорів заготівлі крові зросли. Це свідчить про підвищення якості донорів, що дозволяє взяти повну чи майже повну разову дозу крові (450 мл).

Кількість первинних донорів (осіб, які вперше здають кров) залишається стабільною упродовж 5 років. Це близько 40% (234 192) загальної кількості донорів крові. Кількість донорів, які здають плазму крові, зросла майже на 13% і у 2012 р. становила 69 516 осіб.

За життя кожна четверта людина потребує переливання крові. Загалом по Україні гострого дефіциту донорської крові немає. Загалом в Україні достатньо донорської крові. Проте дещо гірша ситуація у Києві. Це пов’язано з тим, що у столиці частіше проводять високотехнологічні операції, під час яких необхідна донорська кров. Тому це навантаження лягає на жителів Києва.

Тетяна Іванова, заступник головного лікаря з медичної частини НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України, висловила щиру вдячність від адміністрації та всьо­го багатотисячного колективу лікарні усім тим людям, які здають свою кров задля порятунку маленьких пацієнтів. Вона нагадала, що лікарня «ОХМАТДИТ» — це сучасний багатопрофільний спеціалізований лікувальний заклад, який надає високо­спеціалізовану медичну допомогу дітям з усіх регіонів України. Щорічно у ньому проходять лікування понад 18 тис. пацієнтів. Це і новонароджені, і глибоко недоношені діти. Це більше 700 дітей з онкогематологічними захворюваннями. У лікарні щорічно проводиться більше 8 тис. оперативних втручань і зазвичай це оперативні втручання високої категорії складності. Тому потреба у донорській крові та її компонентах є постійною. Т. Іванова закликала усіх свідомих громадян долучатися до донорства, адже саме вияв доброї волі кожного дасть можливість лікувальним закладам уникнути дефіциту донорської крові та її препаратів.

Дмитро Перетятко, завідувач відділення трансфузіології НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України, розповів про умови донорства. Він повідомив, що донором крові може стати кожен охочий віком від 18 до 60 років, з масою тіла не менше 50 кг. За один раз донор, зазвичай, може здати 450 мл. Осіб, маса тіла яких менше 50 кг або зріст яких нижче 150 см, в індивідуальному порядку до здачі крові може допустити лікар-трансфузіолог.

Донорами не можуть бути особи — носії ВІЛ-інфекції, сифілісу, вірусного гепатиту, туберкульозу, особи із гіпертонічною хворобою II—IIІ ступеня, ішемічною хворобою серця, атеросклерозом. Детальну інформацію щодо переліку протипоказань до донорства крові надають у медичних закладах.

Кров рекомендують здавати не частіше 5 разів на рік. Повністю склад крові відновлюється через 30–40 днів. Щоб відновлення відбулося швидше, радять пити багато рідини — соки, чай. Раціон донора повинен містити білок, від якого залежить рівень гемоглобіну в крові.

Регулярне донорство сприяє профілактиці серцево-судинних захворювань, атеросклерозу, подагри та навіть ожиріння. Адже регулярна здача крові омолоджує організм та покращує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози та інших органів травлення. До того ж кров беруть лише у здорових людей, відтак, донорство — нагода перевірити власний стан здоров’я. Щоб стати донором, важливо вести здоровий спосіб життя: правильно харчуватися, відмовитися від надмірного вживання алкоголю та від куріння.

Перед здачею крові:

  • напередодні необхідно повечеряти, але відмовитися від жирної їжі, молочних продуктів;
  • можна вживати солодкий чай, узвар, хліб, сухарі, крупи, макарони на воді без масла, соки, морси, компоти, мінеральну вода, овочі, фрукти (крім бананів);
  • не вживати алкоголь за 48 год до процедури;
  • пити побільше рідини;
  • не вживати лікарських засобів, особливо зі вмістом анальгіну, ацетилсаліцилової кислоти, за 72 год до процедури;
  • добре відпочити, виспатися;
  • легко поснідати в день процедури.

Після процедури:

  • відпочити 10 хв;
  • випити солодкий чай, з’їсти щось легке;
  • у цей день краще уникати надмірних фізичних навантажень;
  • алкоголь краще не вживати щонайменше протягом 8 год;
  • протягом наступних 2 діб бажано регулярно і добре харчуватися та вживати багато рідини.

Для заохочення здачі крові держава передбачає пільги донорам: з метою адаптації організму до крововтрати законодавством передбачено звільнення донора від роботи в день кровоздачі і на наступний день після неї зі збереженням середньої місячної заробітної плати. Якщо, за домовленістю із роботодавцем, донор у день здачі крові виходить на роботу, вихідний переноситься на іншу дату. У разі, коли доброволець здійснює процедуру під час відпустки, то відпустка продовжується на відповідну кількість днів.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1821 встановлено розмір виплати донорам. Здавання крові оплачується з розрахунку 160 грн.за 1 л крові.

Більш детально про умови здачі крові та її компонентів, а також про пільги та права донорів див. у публікації «Донорство крові: легко, почесно і корисно».

Нагадаємо також, що з метою підвищення рівня інфекційної безпеки донорської крові та її компонентів у березні 2013 р. набрав чинності Наказ МОЗ України від 19.02.2013 р. № 134 «Про затвердження Порядку скринінгу донорської крові та її компонентів на гемотрансмісивні інфекції».

Слід зазначити, що сьогодні все більше громадських організацій та донорів виступають саме за безоплатне донорство. Фінансова винагорода може послужити стимулом приховати певні захворювання чи факти з власної біографії, які можуть завадити здати кров. Безоплатне ж донорство виключає вигоду від процедури. Така практика широко розповсюджена у більшості цивілізованих країн, і саме безоплатне донорство є основою функціонування більшості служб крові.

До більш актив­ного залучення до безоплатного донорства усіх свідомих членів суспільства закликали також і відомі зірки шоу-бізнесу, телеведучі. Так, Валерія Черненко, ведуча каналу ICTV, зазначила, що вирішила підтримати цю акцію після народження 6 міс тому маленької доньки. Цей факт привів її до усвідомлення того, що життя кожної людини є непередбачуваним, і донорська кров може знадобитися у будь-яку хвилину кожному з нас, а також нашим рідним. «Можна опинитися у реанімації, і просто стороння людина врятує нам життя. Це не залежить від публічності, успішності, матеріального становища, — зазначила В. Черненко та закликала максимально звернути увагу на проблему нестачі крові і максимальну кількість людей попросила взяти участь у донорстві. — Бути донором почесно, велика кількість публічних людей в усьому світі самі здають кров і закликають до цього інших».

На тому, що найголовнішим пріоритетом у донорстві є можливість віддати частинку себе іншій людині, а можливо, і стати учасником порятунку чийогось життя, наголошували і шоумен Артур Боссо, фронтмен групи С.К.А.Й. Олег Собчук, музиканти гурту «Авіатор».

На завершення наводимо адреси закладів, де в рамках проекту «Твоя крапля крові — початок моря життя» можна здати кров з 14 червня по 14 липня 2013 р.

1. Національний інститут хірургії та транс­плантології ім. О.О. Шалімова НАМН України. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30, тел.: (044) 497-30-01.

2. Інститут ортопедії та травматології НАМН України. Київ, вул. Воровського, 27, тел.: (044) 486-83-80.

3. Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова НАМН України. Київ, вул. Платона Майбороди, 32, тел.: (044) 483-82-01.

4. Національний інститут раку. Київ, вул. Ломоносова, 33/43, тел.: (044) 259-01-34.

5. Національний інститут серцево-­судинної хірургії НАМН України ім. М.М. Амосова. Київ, вул. Миколи Амосова, 6, тел.: (044) 275-40-44.

6. Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги. Київ, вул. Братиславська, 3, тел.: (044) 518-04-79.

7. Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1. Київ, вул. Богатирська, 30, тел.: (044) 412-02-06.

8. Київська міська дитяча клінічна лі­карня № 2. Київ, вул. Алішера Навої, 3, тел.: (044) 540-96-80.

9. Київська міська клінічна лікарня № 1. Київ, Харківське шосе, 121, тел.: (044) 564-66-11.

10. Київська міська клінічна лікарня № З. Київ, вул. Петра Запорожця, 26, тел.: (044) 540-96-65.

11. Київська міська клінічна лікарня № 9. Київ, вул. Ризька, 1, тел.: (044) 440-10-88.

12. Київська міська клінічна лікарня № 12. Київ, вул. Підвисоцького, 4 А, тел.: (044) 529-38-14.

13. Київська міська клінічна лікарня № 18. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 17, тел.: (044) 234-71-85.

14. Київський міський пологовий бу­динок № 2. Київ, вул. Мостицька, 11, тел.: (044) 432-47-76.

15. Київський міський пологовий будинок № 3. Київ, вул. Василя Кучера, 7, тел.: (044) 276-58-55.

16. Київський міський центр крові. Київ, вул. Максима Берлінського, 12, тел.: (044) 440-54-88.

Олександр Устінов,
фото Сергія Бека