Про реорганізацію та нововведення в екстреній медичній допомозі

З 1 січня 2013 р. набрав чинності Закон України «Про екстрену медичну допомогу», який визначає організаційно-правові засади забезпечення населення екстреною медичною допомогою (ЕМД).

Нагадаємо, від впровадження Закону та реформування служби ЕМД очікують таких результатів:

• підвищення оперативності при управлінні службою ЕМД як у звичайному режимі, так і в умовах надзвичайних ситуацій;
• підвищення ефективності використання фінансових і матеріальних ресурсів;
• забезпечення своєчасності прибуття бригади ЕМД до 90% (у містах — 10 хв, у сільській місцевості — 20 хв);
• зниження смертності на догоспітальному етапі у 2 рази.

11 січня 2013 р. у Кабінеті Міністрів України відбулася відео-конференція, на якій обговорювалися перші результати реформування служби ЕМД. Захід пройшов під головуванням директора Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України Миколи Хобзея і директора Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України Володимира Юрченка за участю представників 4 областей: Львівської, Харківської, Дніпропетровської та Одеської.

За словами М. Хобзея, головним завданням нововведень є створення єдиної потужної служби, яка забезпечить максимально оперативний та ефективний порятунок життів і збереження здоров’я українців. При цьому питання реалізації Закону перебуває під особистим контролем міністра охорони здоров’я Украї­ни Раїси Богатирьової та віце-прем’єр-міністра України із соціальних питань Костянтина Грищенка.

У рамках цієї системи шляхом реорганізації та об’єднання всіх існуючих підрозділів служб швидкої медичної допомоги (ШМД), медицини катастроф і санітарної авіації створюється єдина потужна оперативно-диспетчерська служба. Уся інформація із території надходитиме в один центр, а не в декілька, як раніше. Єдина диспетчерська служба, оснащена сучасною технікою, зокрема GPS-навігаторами, контролюватиме пересування бригад, їхнє місцеперебування для оперативного забезпечення і чіткого контролю вчасного приїзду швидкої. За словами М. Хобзея, часові норми прибуття бригади медиків до пацієнта, визначені Законом, є загальновизнаними у світі, зокрема у більшості країн Європи.

Оскільки виконання жорстких норм документа передбачає суттєві інфраструктурні перетворення, це сприятиме розвитку в державі таких галузей, як транспорт, зв’язок, зайнятість населення. Зокрема, Законом визначено, що за якість надання ЕМД в кожному з регіонів особисто відповідає керівник території — голова обласної державної адміністрації. Медики впевнені, що це спонукатиме профільні управління в регіонах швидше вирішувати питання якості доріг, забезпечення бригад медикаментами та пальним, прискорить розвиток телекомунікацій тощо.

За словами В. Юрченка, не менш важливим у реформуванні всієї системи є також правильне розуміння принципу розподілу викликів ШМД на екстрені та неекстрені. Так, за інформацією посадовця, у 2011 р. до служби ШМД надійшло близько 13 млн викликів, з них у понад 11 млн випадків до пацієнтів були направлені карети з фахівцями. При цьому майже 2 млн 300 тис. громадян потребували госпіталізації, з яких у 444 тис. були офіційні направлення від лікарів. Тобто майже 9 млн громадян було фактично надано амбулаторну допомогу вдома, ще понад 1 млн 700 тис. викликів «відсіялися» на етапі консультації диспетчера по телефону та не потребували виїзду бригади. Розмежування викликів на екстрені та неекстрені, на переконання В. Юрченка, сприяє ефективнішому використанню ресурсів служби ЕМД та порятункові більшої кількості громадян. При цьому в жодному разі не йдеться про відмову пацієнтові у допомозі.

У свою чергу, керівники регіональних управлінь охорони здоров’я, очільники центрів екстреної допомоги та провідні фахівці галузі поділилися досягненнями в реформуванні служби. Так, щодоби у кожному з 4 регіонів приймається від 1,5 тис. до 2,5 тис. викликів. При цьому час прибуття бригади ШМД до пацієнта вдається пришвидшити до 8–10 хв у місті та до 20 хв — поза містом. Крім того, регіональні фахівці продовжують працювати над створенням потужних диспетчерських пунктів, налагодженням системи єдиного оперативного зв’язку та осучасненням парку карет швидкої допомоги, у тому числі за рахунок обладнання авто GPS-навігаторами.

З метою оперативного вирішення нагальних питань реформування служби ЕМД планується систематичне проведення подібних онлайн заходів.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua