Особливо небезпечні інфекції. Поточна епідситуація у світі

За інформацією ДУ «Український науково-дослідний протичумний інститут ім. І.І. Мечникова» МОЗ України станом на 18.07.2010 р. загальна кількість летальних випадків від пандемічного грипу у світі становить 18 366, з них у регіоні Африканського регіонального бюро ВООЗ (AFRO) — 168, Панамериканського регіонального бюро ВООЗ (АMRO) — 8525, Східно-середземноморського регіонального бюро ВООЗ (EMRO) — 1019, Європейського регіонального бюро ВООЗ (EURO) — 4879, Регіонального бюро ВООЗ по Південно-Східній Азії (SEARO) — 1923, Західно-тихоокеанського регіонального бюро ВООЗ (WPRO) — 1852. На сьогодні загальна активність пандемічного грипу в світі залиша­ється низькою. Найбільш активний прояв епідемічного процесу грипу зберігається в деяких регіонах Південної Азії, Західної Африки та Центральної Америки.

У помірному поясі Південної півкулі активність пандемічного та сезонного грипу залишається на низькому рівні, за винят­ком Південної Африки, де збільшення кількості лабораторно підтверджених випад­ків реєструється (наприкінці червня та на початку липня) за рахунок головним чином сезонного грипу типів В і A (H3N2).

Вірус сезонного грипу А (H3N2) продов­жує поширюватись у різних частинах Північної та Південної Америки, Африки та в Південно-Східній Азії. Підвищення активності сезонного грипу продовжує спостерігатися у ряді країн Центральної Америки.

Жовта гарячка

Організація «Лікарі без кордонів» 25 червня 2010 р. сповістила про виникнення підоз­рілого випадку жовтої гарячки в Тітулє, східна провінція північної частини Демократичної Республіки Конго. За період з березня по червень поточного року зареєстровано 11 інших підозрілих випадків, 2 з яких закінчилися летально.

Випадок захворювання було виявлено у 43-річного фермера, в якого з’явилися такі клінічні симптоми, як лихоманка, жовтяниця та гематурія. Захворювання розпочалося 15 березня поточного року, через кілька днів хворий помер. Він не був щеплений проти жовтої гарячки. Результати лабо­раторного тестування методом твердофазного імуноферментного аналізу (Enzyme-linked immunosorbent assay, ELISA), яке проводилося в Національному інституті медичних досліджень у Кіншасі, були пози­тивними на IgM. Ці результати підтверджені­ регіональною референс-лабораторією щодо жовтої гарячки в Інституті Пастера в Дакарі, Сенегал, шляхом проведення більш специфічних тестів — реакції нейтралізації редукції бляшок (Plaque Reduction Neutralization Test — PRNT).

Після визначення першого випадку захворювання в місті, де мешкають близько­ 17 тис. людей, проводиться епідеміологічне обстеження з метою визначення відповідних заходів на спалах хвороби та підготовки до проведення екстреної вакцинації.

Демократична Республіка Конго входить до переліку африканських країн, які є ендемічними за жовтою гарячкою. У 2003 р. у країні до розширеної Програми імунізації введено щеплення проти жовтої гарячки дітей віком 9 міс. Превентивні щеплення до цього часу у Демократичній Республіці Конго не проводилися.

Невизначена геморагічна гарячка

29 червня 2010 р. у ВООЗ надійшли попередні повідомлення про 5 підозрілих випадків захворювання на геморагічну гаряч­ку, 3 з яких завершилися летальним кінцем, в окремому лісовому селищі, в якому мешка­ють близько 100 жителів, в районі Мококе­, область Санга на півночі Республіки Конго (Браззавіль).

Три смертельних випадки сталися з мисливцями, в яких після 1–2 тиж полювання у Національному парку Одзала спостерігались однакові симптоми — носова кровотеча, кривава діарея, кашель та лихоманка.

2 липня 2010 р. були протестовані на геморагічні гарячки зразки крові, які брались у одного з пацієнтів з підозрою на це захво­рювання з області Санга. Результати дос­ліджень виявилися негативними на декілька­ вірусних геморагічних гарячок (Ебола, Марбург, Конго-Крим тощо). Додаткові лабораторні дослідження проводились у Міжнародному центрі медичних досліджень у Франсвілє (CIRMF), Габон. В інших трьох летальних випадках зразки для досліджень неможливо було одержати.

Негативні результати лабораторних досліджень на геморагічні гарячки у разі підозри захворювання не виключають можли­вість виникнення або продовження спалаху цього небезпечного захворювання. Міністер­ство охорони здоров’я Республіки Конго, ВООЗ та інші партнери продовжують поси­лювати епіднагляд серед людей та диких тварин.

Поліомієліт в Анголі

Станом на 19 липня поточного року Міністерство охорони здоров’я Анголи повідомило про 15 випадків інфікування диким поліовірусом типу 1 (ДПВ1) з початку 2010 р., що сигналізує про подальше поши­рення спалаху хвороби. Всі ці випадки були визначені,починаючи з лютого,у столиці Луанді та провінціях,які раніше були вільними від поліомієліту (Біє, Бєнго, Уамбо, Північна Луанда та Південна Луанда).
Із 2007 р. у країні триває стійкий спалах поліовірусу типу 1. У 2010 р. зареєстровано­ 8 випадків захворювань.Протягом 2008–2009 рр. зареєстровано по 29 випадків щорічно. Враховуючи стійку тенденцію до поширення ДПВ, недоліки у поточному епіднагляді на регіональному рівні та нещо­давнє подальше розповсюдження ДПВ1 у міжнародному масштабі, ВООЗ вважає, що ризик подальшого міжнародного поширення у сусідні країни залишається високим. Особам, які планують поїздку до Анголи та з неї, необхідно провести щеплення проти поліовірусу.

Грип А (H5N1) у людей

За даними ВООЗ, загальна кількість підтверджених випадків захворювання людей, викликаних вірусом пташиного грипу, станом на 22.07.2010 р., становить — 501, з яких 297 (59,3%) закінчилися летально.

У 2010 р. випадки захворювання на грип птахів у людини зареєстровані у В’єтнамі, Єгипті, Індонезії, Камбоджі та Китаї.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
© Minaevsergej | Dreamstime.com \ Dreamstock.ru