Чи є зв’язок між старінням і віковою патологією?

25 липня 2012
572
Резюме

Звітує Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова

Під час чергового засідання президії Національної академії медичних наук (НАМН) України було заслухано звіт про науково-організаційну діяльність ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» (далі — Інститут) у 2007–2011 рр.

Директор Інституту, академік НАМН України Владислав Безруков, повідомив, що основними напрямками наукової діяльності Інституту були наступні:

  • фундаментальні дослід­ження механізмів старіння та вивчення чинників, які цей процес сповільнюють або прискорюють;
  • клініко-експериментальні дослідження взаємозв’язку процесу старіння та вікової патології, перебігу основних захворювань старечого віку, розробка та вдосконалення методів діагностики, лікування, профілактики, реабілітаційних заходів;
  • аналіз демографічної ситуації, умов життя, характеру харчування, трудової діяльності, їх впливу на стан здоров’я та тривалість життя населення України.

Загальна кількість штатних посад Інс­титуту станом на 31.12.2011 р. становила 614 штатних одиниць (за розділом «клініка» — 379; за розділом «наука» — 235). Фактично працюючих — 604 (за розділом «клініка» — 374; за розділом «наука» — 230). В Інституті працюють 34 доктори наук (2 — за сумісництвом), 62 кандидати наук (5 — за сумісництвом). З числа докторів наук: 3 академіки НАМН України; 1 член-кореспондент НАМН України; 12 професорів. Серед науковців Інституту — 14 лауреатів Державної премії, 13 Заслужених діячів науки і техніки України. Протягом звітного періоду до Інституту прийнято 14 молодих науковців. У клініці працюють 67 лікарів, із них 32 мають вищу категорію, 8 — 1-шу, 2 — 2-гу; 1 — доктор медичних наук, 11 — кандидати наук.

В Інституті є план підготовки наукових кадрів (докторів і кандидатів) за роками. Протягом 2007–2011 рр. навчання в аспірантурі з відривом від виробництва закінчили 17 осіб, із них у 3 термін навчання в аспірантурі закінчився без подання дисер­таційної роботи до спеціалізованої вченої ради.

В аспірантурі без відриву від виробництва закінчили навчання 16 осіб, без подання дисертаційної роботи до спеціалізованої вченої ради — 8.

Протягом 2007–2011 рр. у галузі фундаментальних досліджень найбільш значні результати отримано при вивченні мембранних, імунних, молекулярно-генетичних механізмів старіння. Розроблено принципово нові підходи до експериментального подовження життя.

Створено нові уявлення про взаємозв’ язок процесу старіння з розвитком вікової патології. Іде розробка та пошук нових геріатричних препаратів. Основні розробки, спрямовані на практичні аспекти охорони здоров’я, були здійснені при дослідженні механізмів розвитку ішемічної хвороби серця та мозку, артеріальної гіпертензії, їх лікування та оптимізації терапії цих захворювань, а також паркінсонізму, остеопорозу та остеохондрозу, та методів реабілітації хворих після інсульту. Визначені клініко-фізіологічні характеристики синдрому прискореного старіння.

З метою вивчення медико-соціального забезпечення населення похилого та старечого віку проведено докладний аналіз демографічної ситуації в Україні. Науково обґрунтовано розробки щодо покращення медико-соціального обслуговування людей похилого та старечого віку. Для геріатричних установ України проведено розрахунки потреб і нормативів. Впроваджуються у практику методи експертизи працездатності та трудової реабілітації робітників старшого віку. Постійно проводиться підготовка документів, що стосуються проблем людей літнього та старечого віку, для директивних органів України.

Усі розробки проводилися у межах бюд­жетного фінансування. За звітний період фундаментальні (КПКВ 6561020) та прикладні науково-дослідні роботи (НДР) (КПКВ 6561040) у 2007–2011 рр. виконано у повному обсязі. Із 65 НДР: фундаментальних — 28, прикладних — 35, за Державною цільовою програмою — 1, за рахунок Міністерства освіти і науки (МОН) України — 1.

Науково-методичний рівень виконуваних робіт відповідав або був наближеним до світового рівня.

За результатами досліджень опубліковано 924 статті (із них за кордоном — 113) та 1099 тез доповідей (із них за кордоном — 428). Подано 40 заявок на отримання охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності та отримано 35 патентів України на корисні моделі. Сплата зборів частково проводилася коштом авторів.

Видано 17 методичних рекомендацій, 28 інформаційних листів з основних питань діагностики та профілактики захворювань, лікування та реабілітації хворих похилого віку. Інформаційні та методичні матеріали надсилали, крім обласних медичних бібліо­тек, також в госпіталі для ветеранів війни, обласні управління охорони здоров’я.

Було опубліковано 19 монографій (із них 1 — за кордоном), 2 підручники, 5 навчальних посібників, 1 довідник для лікарів та 1 — для літніх людей, 7 медико-демографічних атласів, 20 збірників наукових праць, 1 бібліографічний покажчик.

Також видано журнали «Проблемы старения и долголетия», «Проблеми остеології», «Кровообіг та гемостаз» (по декілька номерів на рік).

За завершеними 48 темами вперше впроваджено в практику 106 наукових розробок, подано 52 пропозиції з медико-біологічних нововведень з питань геронтології та геріатрії для включення до щорічного «Інформаційного бюлетеня НАМН України», створено 46 технологій.

Підготовлено інформаційних матеріалів для Постанов Верховної Ради України — 3, Кабміну — 5, Наказів Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України — 27, Постанов Мінпраці і соцполітики — 3, в Міжнародні фонди — 4.

Протягом 2007–2011 рр. Інститут організував і провів 3 конгреси, 4 симпозіуми, 29 монотематичних науково-практичних конференцій (у тому числі з міжнародною участю), 20 науково-практичних конференцій в рамках проекту «Дні геронтології та геріатрії в різних регіонах України» (в 2010–2011 рр. — у 20 містах), 11 шкіл-семінарів (в тому числі виїзних) для лікарів, 2 школи-семінари без відриву від виробництва для медичних сестер лікувально-профілактичних закладів Києва (2007 р., 2009 р.).

Клініка Інституту має вищу атестаційну категорію від 13.06.2012 р., реєстраційний № 6805, серія МЗ, № 000738 (строк дії — до 30.05.2015 р.) та працює відповідно до Ліцензії Міністерства охорони здоров’я України на право проведення медичної практики від 21 січня 2010 р. № 1, серія АВ, № 511829 (строк дії — безстрокова). Усі діагностичні відділення клініки атестовані комісією НАМН та «Укрметртестстандарту» (14.06.2012 р.).

Клініка у своєму складі мала стаціонар на 245 ліжок, денний стаціонар — на 12, консультативну поліклініку на 50 відвідувань за зміну, а також відділення функціональної діагностики, клініко-діагностичну лабораторію, відділення променевої діагностики, фізіотерапевтичне, стоматологічне відділення, аптеку, харчовий блок, допоміжні господарчі служби. У звітний період дещо змінилася структура клініки: на базі ліжок загальноклінічного відділення, ліжок Національної медичної академії пі­слядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та денного стаціонару організовано терапевтичне відділення з денним стаціонаром. На базі рентгенологічних кабінетів створено відділення променевої діагностики.

Протягом 2007–2011 рр. у стаціонарних відділеннях клініки проліковано 19 365 пацієнтів (87,2% від загальної кількості пацієнтів були тематичними). Середня зайнятість ліжка становила 314,2 дня, середня тривалість лікування хворого — 19,9 дня, середній показник обігу ліжка — 15,8 дня. Середня летальність становила 0,16%. Протягом звітного періоду 98,7% пацієнтів були виписані зі стаціонару з загальним покращанням стану здоров’я.

За 2007–2011 рр. було складено та затверджено в МОЗ України 5 планів спільної лікувально-профілактичної та організаційної роботи Інституту і Департаменту лікувально-профілактичної допомоги МОЗ України, згідно з якими передбачалося надання Інститутом висококваліфікованої медичної допомоги хворим похилого віку як на базі Інституту, так і в різних регіонах під час проведення клініко-епідеміологічних обстежень; проведення в клініці Інституту апробації нових методів лікування та вивчення нових препаратів; підготовка медичних кадрів з питань геронтології та геріатрії на базі Інституту та місцевих базах.

На базі клініки Інституту функціонують 5 науково-практичних центрів: лікувально-консультативний центр «Геронтолог», Український геріатричний реабілітаційний центр, Український науково-медичний центр з проблем паркінсонізму, Український науково-медичний центр з проблем остеопорозу, Міжнародний остеоартрологічний центр.

Виконуючи функції перелічених вище центрів, Інститут надає лікувально-консультативну допомогу хворим похилого віку з різних регіонів України та м. Києва, проводить епідеміологічні дослідження стану здоров’я населення, розробляє програми медичної та соціальної реабілітації людей старшого віку, проводить підготовку лікарів різних спеціальностей з питань геріатрії на базі Інституту та на місцевих базах. Функціонування центрів дозволяє впроваджувати основні геріатричні принципи медичної допомоги та останні досягнення наукових розробок Інституту з геріатрії по всій території України.

Також на базі Інституту діє 5 асоціацій (Асоціація з проблем хвороби Альцгеймера, Українська асоціація остеопорозу, Українська асоціація менопаузи, андропаузи та захворювань кісток та суглобів, Асоціація «Мікроциркуляція, реологія, тромбоутворення» та Українська асоцiацiя хворих на паркінсонізм), які проводять консультації хворих, ведуть просвітницьку діяльність для членів сімей, опікунів та медичного персоналу, організовують і проводять конференції та школи-семінари, здійснюють міжнародну співпрацю.

За звітний період 2007–2011 рр. у поліклініці надано консультативну допомогу 79 997 хворим. У різні роки частка інвалідів Великої Вітчизняної війни та постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції становила від 2,7 до 7,6% від загальної кількості прийнятих хворих. Частка госпіталізованих хворих від тих, хто звернувся до поліклініки, у середньому становила 26,4%.

Більшість пацієнтів, пролікованих у стаціонарних відділеннях клініки (близько 70%) та обстежених при зверненні в поліклініку (близько 85%), були мешканцями Києва.

За період 2007–2011 рр. у роботу клініки та поліклініки запроваджено 122 нових методів діагностики (34), лікування (77) та профілактики (11).

За звітний період придбано нове обладнання та центрифуга для клініко-діагностичної лабораторії, щілинна лампа, проявна машина в рентгенологічний кабінет, 2 електрокардіографи, автоклав, морозильні камери на харчоблок, 2 велоергометри, дистилятор, комп’ютерна техніка в планово-економічний відділ та відділ кадрів. Тимчасово страховою компанією «Сатіс» у клініку переданий магнітно-резонансний томограф AIRIS Mate. У 2007, 2009, 2011 р. кошти на придбання обладнання і предметів довгострокового використання за загальним фондом не виділялися.

Зупинившись на проблемах Інституту, В. Безруков звернув увагу на застаріле обладнання, яке потребує заміни, або якого взагалі не вистачає: 1) спірограф (термін експлуатації 34 роки), 2) ультра­звуковий сканер, 3) рентгенапарат, 4) ехокардіограф, 5) гастроскоп, 6) електрокардіограф 1-, 3-, 12-канальний, 4 штуки, 7) апарат для моніторування електрокардіограми (ЕКГ) й артеріального тиску (АТ) (за Холтером), 8) біохімічний автоматичний аналізатор для клініко-діагностичної лабораторії, 9) фізіотерапевтичне відділення потребує капітального ремонту та повної заміни застарілого обладнання, 10) потребує оновлення автопарк, 11) центрифуга та пральна машина для пральні, 12) дезкамера.

У рамках обміну інформацією та творчих контактів у 2007–2011 рр. здійснювалося співробітництво підрозділів Інституту з низкою закордонних організацій, установ та асоціацій. Двосторонні довгострокові угоди про співробітництво в галузі медицини, підписані з окремими науковими установами країн — членів СНД. У 2007–2011 рр. співробітники Інституту виїздили на 129 міжнародних форумів. На довгостроковому стажуванні в провідних геронтологічних центрах за кордоном перебувають 2 співробітники Інституту.

Інститут є неприбутковою установою та фінансується за рахунок державного бюджету. Фінансування проводилося відповідно до затвердженого кошторису. Інститут отримує додаткові кошти за спеціальним фондом та за іншими джерелами власних надходжень. До спецфонду кошти надходять за клінічні дослідження та медичні випробування, за здавання в оренду нежитлових приміщень. Доходи з інших джерел власних надходжень становлять благодійні внески та гуманітарна допомога як від приватних підприємств, так і фізичних осіб згідно з накладними, актами передачі та заяв, оформленими належним чином. Кошти, отримані як плату за послуги, витрачено на першочергові потреби установи.

Оцінюючи в цілому діяльність Інституту позитивно, комісія виявила наступні недоліки:

1. Невиконання плану підготовки на­укових кадрів у аспірантурі з відривом від виробництва (у 2007 р. ефективність роботи аспірантури становила 50%, у 2011 р. — 60%) та у аспірантурі без відриву від виробництва (у 2010 р. — 50%, 2011 р. — 66 %, у 2007 р. 5 осіб закінчили навчання без подання дисертаційних робіт до спеціалізованих вчених рад).

2. Більшість пацієнтів, пролікованих у стаціонарних відділеннях клініки (близько 70%) та обстежених при зверненні в поліклініку (близько 85%), були мешканцями Києва.

3. Існує нагальна необхідність поповнен­ня кадрового складу молодими фахівцями, які мають наукові ступені, зважаючи на те, що середній вік докторів наук становить 63, кандидатів наук — 50 років.

4. Виявлено окремі недоліки оформлення документації на виконання науково-дослідних робіт.

5. Обсяги закупівель обладнання за державні кошти є вкрай малими, оскільки у 2007, 2009 та 2011 р. кошти на придбання обладнання і предметів довгострокового використання за загальним фондом не виділялися.

6. Частина робіт, що виконуються в межах наукового співробітництва, не оформлені відповідними договорами науково-технічного співробітництва.

7. Робота з пошуку замовників госпрозрахункової тематики, яка може стати джерелом додаткового фінансування, здійснюється недостатньо активно.

8. Сплата зборів за отримання охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності частково здійснюється коштом авторів.

9. Комісія звертає увагу на необхідність проведення капітального ремонту цокольного поверху геронтологічного корпусу та віварію, а також придбання нового обладнання, що матиме суттєвий вплив на поліпшення діяльності ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України».

Для усунення виявлених недоліків Президія НАМН України рекомендує:

1. Схвалити основні напрями наукової і науково-організаційної діяльності ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» у 2007–2011 рр.

2. Затвердити звіт комісії про результати перевірки діяльності ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» у 2007–2011 рр.

3. Керівництву Інституту:

  • при прийомі пацієнтів на консультування та лікування керуватися положеннями та квотами, які викладені у меморандумах НАМН та державних обласних адміністрацій щодо надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню;
  • посилити контроль за своєчасним виконанням аспірантами дисертаційних робіт;
  • вжити заходів щодо поповнення кадрового складу молодими фахівцями, які мають наукові ступені;
  • посилити контроль за належним оформленням документації з виконання науково-дослідних робіт;
  • оформити договори про науково-технічне співробітництво з науковими установами близького та далекого зарубіжжя;
  • при плануванні витрат у кошторисі враховувати витрати на діяльність з охорони інтелектуальної власності.

4. Фінансово-економічному управлінню НАМН вивчити можливість виділення коштів для проведення капітального ремонту цокольного поверху геронтологічного корпусу та віварію Інституту, а також на придбання для Інституту нового обладнання.

Олександр Устінов,
фото автора