Йододефіцит в Україні формує відстале суспільство

22 травня 2012 о 10:39
1204

Президія Національної академії медичних наук (НАМН) України постановила створити робочу групу на чолі з директором Державної установи «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» академіком М.Д. Троньком для розробки пропозицій Верхов­ній Раді України для включення до проекту Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо забезпечення оптимального йодного харчування».

Проблема йододефіциту, яка має глобальний характер в усьому світі, завдяки впровадженню заходів масової та групової профілактики майже вирішена в 130 країнах світу. Серед країн Європи лише в Україні та Росії проблема профілактики йододефіциту залишається на низькому рівні. І це в той час, як в Україні нараховується майже 1,5 млн хворих на зоб та іншу тиреоїдну патологію (серед них 500 тис. дітей) та ще більше — на вторинну патологію, зумовлену тиреоїдною недостатністю.

Проведені у 1997–1999 рр. з ініціативи Державної установи «Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» при підтримці Всесвітньої організації охорони здоров’я масові дослідження йододефіциту у Північних регіонах України, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, засвідчили актуальність проблеми для всієї території України: зафіксована йодна недостатність легкого середнього і тяжкого ступеня. Рівень споживання йодованої солі населенням становив <5%, тобто йодна профілактика була відсутня.

Головним заходом йодної профілактики у світі є йодована харчова сіль. Використання продуктів із застосуванням цієї солі повністю забезпечує необхідне надходження йоду в організм (100–200 мкг йоду на добу). Перевагою солі перед іншими продуктами є приблизно однакове споживання її всім населенням упродовж року, незалежно від виду харчування. Йодування солі з успіхом використовують у ряді країн понад 60 років. Сіль є стабільним та дешевим продуктом харчування, на відміну від продуктів моря, та служить ідеальним засобом постачання фізіологічних доз йоду в організм практично усього населення країни. Вартість йодованої солі майже не відрізняється від нейодованої. Після впровадження універсального йодування солі втрати від йодного дефіциту зменшаться на 80% вже через 2 роки.

Відзначено, що, у деяких населених пунктах Західної України, де проводилася профілактична робота щодо запобігання йододефіциту, медіана йодурії у дітей досягла нормальних значень (перевищувала 100 мкг/л, тобто була достатньою). Тим не менше, йододефіцит та проблеми, що його супроводжують, як в цілому по Україні, так і по областях залишаються, а питання профілактики йодозалежних захворювань в Україні досі не вирішене. Більша частина населення та понад 70% вагітних та жінок, які годують грудьми, в Україні знаходяться в стані йододефіциту легкого та середнього ступеня, що, безумовно, негативно позначається на розвитку дітей, адже йододефіцит, який спричинює погіршення розумового розвитку, формує відстале суспільство: країна втрачає освітній, професійний та науковий потенціал.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.amnu.gov.ua
© Viktorfischer/Dreamstime.com/Dreamstock.ru