ОПИТУВАННЯ ЛІКАРІВ ПРО ЧИННИКИ ПОСТІЙНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ КЛІНІЧНОЇ ПРАКТИКИ

30 квітня 2007
2671
Резюме

МЕТА РОБОТИ. Вивчення чинників постійного професійного розвитку на робочих місцях в реальних умовах медичної практики в Україні за оцінками лікарів-практиків. ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ. Дослідження проведено в 2006 р. методом анонімного письмового опитування лікарів 43 спеціальностей у різних регіонах України за спеціально розробленою анкетою. При сегментації респондентів на однорідні сегменти використовували наступні критерії: місце роботи, стать, вік лікаря, стаж роботи, користування Інтернетом. Вплив кожного чинника було проаналізовано як у загальній виборці, так і для кожного сегмента респондентів. Для проведення статистичного аналізу використано програмний пакет SPSS. РЕЗУЛЬТАТИ. Найбільш важливими для професійного розвитку були названі чинники, що відображають ресурси та процеси досліджених лікувально-профілактичних закладів. Серед ресурсних чинників, що впливали на можливості навчання в медичних закладах, найважливішими були названі запланований бюджет на освітні витрати, наявність локальної та доступ до глобальної комп’ютерної мережі, клінічна бібліотека на електронних і паперових носіях. Знайдено певні відмінності між поглядами лікарів залежно від їх віку, стажу та місця роботи.

ВСТУП

Медичні кадри — головний ресурс системи охорони здоров’я, здатний суттєво підвищити ефективність роботи галузі та досягти найкращих клінічних результатів. Якість роботи медичного персоналу визначається, насамперед, якістю професійної освіти. Безперервність освіти є однією з концептуальних основ освіти в XXI ст. і обов’язковою умовою розвитку суспільства (Денисов И.Н., 2005). Питання підвищення ефективності післядипломного навчання лікарів активно обговорюється в сучасній науковій літературі (Davis D. et al, 1999; 2003; Peck C. et al., 2000; Brown C.A. et al., 2002; de V. van Niekerk J.P. et al., 2003; Collins J., 2004; Coomarasamy A., Khan K.S., 2004; Поляченко Ю.В. та співавт., 2005), проте питання, наскільки певні освітні заходи впливають на прийняття рішень та поведінку практичних лікарів, часто залишається відкритим. Необхідність інноваційних технологій медичної освіти продиктована винятковим збільшенням обсягів медичних знань і швидкою зміною самого розуміння фактів і явищ, високою вартістю навчання традиційними способами. У зв’язку з розвитком глобальних інформаційних мереж і можливістю одержувати практично будь-яку інформацію триває процес інформаційної децентралізації освіти (Вороненко Ю.В., Мінцер О.П., 2006). У зв’язку зі швидким розвитком медичної науки провідним фактором підтримки високо­го рівня стандартів будь-якого медичного закладу є підвищення кваліфікації медичного персоналу без відриву від роботи (Тульчинский Т.Г., Варавикова Е.А., 1999).

Поняття професійного розвитку є ширшим, аніж просто професійне навчання, і орієнтоване, на­самперед, на розвиток і майбутні потреби медичного закладу. Такий розвиток триває протягом усього періоду професійної діяльності лікаря, передбачає самовдосконалення фахівця через його участь у формалізованому навчальному процесі та неформальній освітній діяльності, має за мету досягнення рівня знань, досвіду і навичок відпо­відно до запитів пацієнтів і вимог системи охорони здоров’я, які зростають (Пальцев М.А. и соавт., 2005; Поляченко Ю.В. та співавт., 2005). В зв’язку з тим, що збільшується залежність якості надання медичної допомоги від співпраці колек­тиву фахівців-медиків, зростає важливість медичної освіти на стику різних спеціальностей (Тульчинский Т.Г., Варавикова Е.А., 1999).

Безперервність та практична цілеспрямованість як основні завдання післядипломної освіти за певних обставин можуть бути адекватно реалізовані при систематичній освітній діяльності безпосередньо на базі медичних закладів, хоча чинники безперервного професійного розвитку лікарів в умовах сучасної медичної практики наразі не досліджені. Без урахування думки та участі лікарської корпорації неможливі будь-які реальні зміни в медичній галузі. Створення, публікація та оформлення у вигляді наказів різних варіантів медичних стандартів і рекомендацій зовсім не означає, що вони адекватно реалізуються і впливають на результати медичної допомоги. Згідно з результатами анкетування серед 514 терапевтів і кардіологів, виконаного Інститутом кардіології ім. М.Д. Стражеска, лікарі-практики не в повній мірі (з окремих питань до 25–30%) знайомі і недостатньо використовують сучасні принципи діагностики серцевої недостатності, зазначені в рекомендаціях Європейського товариства кардіологів (Лось К., 2006). Серед причин невиконання медико-організаційних технологій суб’єктивна думка лікаря займає перше рангове місце у двох із трьох пілотних регіонів, що, на думку авторів звіту, вимагає додаткової підготовки спеціалістів із питань науково обґрунтованої практики (Росс Г. та співавт., 2006). Освітні можливості і по­треби лікарів-практиків вивчені мало. Наразі відображенням обмеженості ресурсів для освітньої діяльності, формального відношення до впровадження інновацій та питань постійного професійного розвитку є недостатні результати ефективності лікування і зростаючий ступінь незадоволення роботою системи охорони здоров’я в суспільстві.

З попередніх досліджень відомо, що істотними перевагами навчання на базі медичних закладів є більша увага до персональних потреб лікарів (Davies H.T., Nutley S.M., 2000), врахування індиві­дуального стилю та здібностей конкретних медичних працівників (Lockwood D.N. et al., 2004). За ре­зультатами інтерв’ю з фокус-групою попередньо визначено й оцінено групи чинників, що впливали на можливості постійного професійного розвитку: чинники зовнішнього впливу, ресурсні характеристики лікувального закладу та організацію процесів в ньому, індивідуальні лікарські характеристики (Свінціцький А.С., Богомаз В.М., 2006).

Метою роботи є вивчення думки лікарів-практиків про чинники постійного професійного розвитку на робочих місцях у реальних умовах медичної практики різних регіонів України.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження проведене в 2006 р. методом анонімного письмового опитування практичних лікарів різних регіонів України за анкетою, розробленою за результатами інтерв’ю з фокус-групою на першому етапі роботи. Анкета містила 5 запитань щодо характеристики респондента, 5 закритих і 3 відкритих запитання з різних аспектів забезпечення якості медичної допомоги. В окремому блоці запитань лікарям було запропоновано оцінити можливі чинники професійного розвитку за шестибальною шкалою від 0 до 5: 0 — чинник значення не має, 1 — значення мінімальне, 2 — незначне, 3 — має помірне значення, 4 — чинник важливий, 5 — надзвичайно важливий. Для забезпечення рівномірного представництва лікарів різних регіонів і рівнів надання медичної допомоги анкети розповсюджували переважно під час проведення загальноукраїнських освітніх та науково-практичних заходів та серед курсантів академії післядипломної освіти. Лікарі-волонтери сприяли також розповсюдженню анкет у медичних закладах Харківської, Житомирської, Полтавської областей, міст Києва, Чернігова, Ялти. Всього було розповсюджено 900 анкет, повернено заповненими 279 анкет. Анкети, що були заповнені менше ніж на 25%, виключалися із подальшої обробки (виключено 47 анкет, або 16,8% кількості повернених анкет). Таким чином, для аналізу було відібрано 232 анкети. Чинники, що можуть впливати на можливість процесу післядипломної освіти та професійного розвитку на робочих місцях, які були визначені на першому етапі дослідження, було класифіковано на 4 групи. При аналізі кожна група чинників та кожен чинник отримав скорочену назву, яку використовували під час аналізу й надалі в тексті статті (табл. 1).

Таблиця 1. Чинники та групи чинників професійного розвитку на робочих місцях
Група чинників Повна назва чинника Скорочена
назва чинника
Повна назва: Чинники зовнішнього впливу на можливість навчання на робочому місці

Скорочена назва: Зовнішні чинники

Загальнодержавні нормативні документи, правила ліцензування та атестації Нормативні документи
Погляди визнаних в суспільстві наукових авторитетів Думка авторитетів
Рівень вимог до якості медичних послуг з боку населення і реальні потреби хворих Вимоги пацієнтів до якості послуг
Сформовані в суспільстві взаємовідносини в системі лікар — пацієнт Відносини лікар — пацієнт
Повна назва: Найважливіші ресурси медичного закладу, що впливають на організацію навчання на робочому місці

Скорочена назва: Наявність ресурсів

Наявність персоналу з навиками роботи щодо пошуку, аналізу і надання інформації Персонал з інформаційними навичками
Менеджери, локальні лідери, спроможні спланувати, реалізувати і контролювати освітні заходи Наявність лідера
Запланований бюджет на освітні витрати Наявність бюджету
Наявність локальної та доступ до глобальної комп’ютерної мережі Наявність комп’ютерної мережі
Клінічна бібліотека на електронних і паперових носіях Наявність медичної бібліотеки
Наявність групи якості або групи внутрішніх експертів Наявність експертів з якості
Приміщення та техніка для створення навчального середовища Умови для навчання
Повна назва: Організація процесів в медичному закладі, що впливають на організацію навчання на робочому місці

Скорочена назва: Організація процесів

Рівень корпоративної культури, командної взаємодії та реальної керованості персоналу Корпоративна культура
Способи і швидкість передачі інформації в межах організації Обмін інформацією
Взаємодія з профільними університетськими та академічними кафедрами Співпраця з навчальними закладами
Реально діючий в закладі механізм оцінки якості медичної допомоги Діюча система оцінки якості
Система матеріальної і моральної мотивації безперервного підвищення кваліфікації Система мотивації
Повна назва: Індивідуальні фактори, що впливають на організацію навчання на робочому місці

Скорочена назва: Індивідуальні фактори

Мовний бар’єр (англійська мова) Мовний бар’єр
Брак часу через сімейні обставини Брак часу через сім’ю
Вік лікаря Вікові обмеження

Використовуючи статистичний та абстрактно-логічний методи, проведено аналіз отриманих результатів медико-соціологічного дослідження. Для кожного чинника було розраховано середнє арифметичне значення балів, виставлених респондентами із загальної вибірки. При сегментації респондентів на однорідні сегменти використовували наступні критерії: місце роботи (поліклініка, стаціонар, змішаний прийом), стать, вік лікаря (число повних років), стаж роботи (число повних років), користування Інтернетом (так/ні). Вплив кожного чинника було проаналізовано як у загальній вибірці, так і для кожного сегмента і субсегмента респондентів. При виконанні статистичного аналізу використано програмний пакет SPSS.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Розподіл респондентів за місцем роботи був наступним: працювали в поліклініці — 30,6%, в стаціонарі — 37,5%, мали змішаний прийом — 27,6% лікарів, без відповіді — 4,3% анкет. Чоловіки склали 32,8% респондентів, жінки — 63,4%, не вказано стать у 3,9% анкет. Середній вік лікаря в цьому дослідженні становив 41,3 роки (95% довірчий інтервал — від 39,9 до 42,7 років). У зв’язку із ненормальним розподілом та для полегшення подальшого статистичного аналізу всіх респондентів було розподілено на 3 вікові групи з приблизно однаковою кількістю респондентів у кожній віковій групі: група до 35 років — 32,3%, група 36–45 років — 32,3%, група 46 років і старші — 33,1% респондентів. Середній стаж роботи лікаря в цьому дослідженні становив 15,8 років (95% довірчий інтервал — від 14,4 до 17,3 років). У зв’язку із ненормальним розподілом та для полегшення подальшого статистичного аналізу всіх респондентів було розподілено на 5 груп із приблизно однаковою кількістю респондентів у кожній групі. На рисунку подано інформацію про середнє значення кожного чинника в балах в загальній вибірці.

Рисунок. Середнє значення кожного чинника в загальній вибірці

На думку опитаних лікарів визначені чинники зовнішнього впливу та індивідуальні чинники мають помірне значення для навчання на робочих місцях. В цій публікації буде детальніше розглянуто оцінку лікарями найважливіших ресурсів медичного закладу, що можуть впливати на організацію навчання на робочих місцях. Ресурсне забезпечення медичної галузі є визначальним в забезпеченні якості медичної допомоги та медичної освіти. Згідно з даними аналітичного звіту неповне виконання медичних стандартів зумов­лене в основному недостатнім забезпеченням лікувально-профілактичних закладів лікувально-діагностичним обладнанням та медикаментами, про що засвідчила відсутність необхідних медичних послуг у лікарні в 48% випадків (Росс Г. та співавт., 2006). Відповідно до рекомендацій Всесвітньої федерації медичної освіти роботодавці відповідальні за створення необхідних умов і виділення коштів на навчання та формування сприя­тливого для навчання середовища (de V. van Niekerk J.P. et al., 2003; Пальцев М.А. и соавт., 2005; Поляченко Ю.В. та співавт., 2005). Результати аналізу чинника «Наявність бюджету» подано в табл. 2. Середнє значення важливості чинника «Наявність бюджету» статистично вірогідно відрізняється для субсегментів «Поліклініка» (оцінка 4,29) і «Ста­ціонар» (оцінка 3,93) сегменту «Місце роботи» (р=0,042). Середнє значення важливості чинника «Наявність бюджету» статистично вірогідно відрізняється для субсегментів «До 35 років включно» (оцінка 4,13) і «46+ років» (оцінка 3,75) сегменту «Вікова група» (р=0,052). Середнє значення важливості чинника «Наявність бюджету» статистично вірогідно відрізняється для субсегментів «36–45 років» (оцінка 4,33) і «46+ років» (оцінка 3,75) сегменту «Вікова група» (р=0,002). Середнє значення важливості чинника «Наявність бюджету» статистично вірогідно відрізняється для субсегментів «6–10 років» (оцінка 4,21) і «26+ років» (оцінка 3,57) сегменту «Стаж» (р=0,009). Середнє значення важливості чинника «Наявність бюджету» статистично вірогідно відрізняється для субсегментів «11–15 років» (оцінка 4,21) і «26+ років» (оцінка 3,57) сегменту «Стаж» (р=0,012). Середнє значення важливості чинника «Наявність бюджету» статистично вірогідно відрізняється для субсегментів «16–25 років» (оцінка 4,33) і «26+ років» (оцінка 3,57) сегменту «Стаж» (р=0,003). Таким чином, для лікарів старшого віку і відповідно з найбільшим стажем роботи чинник офіційного бюджету на освітні витрати має менше значення, ніж для молодших колег. Можливо, це є відображенням меншої освітньої активності або наявності інших джерел фінансування таких витрат лікарів старших вікових груп. Середні значення важливості чинника «Наявність бюджету» статистично вірогідно не відрізняються всередині інших субсегментів для кожного іншого сегмента респондентів.

Таблиця 2. Результати аналізу чинника «Наявність бюджету»
Сегмент Субсегмент Середнє значення Середнє
квадратичне відхилення
95% довірчий інтервал
Загальна вибірка 4,07 0,074 3,93–4,22
Місце роботи Поліклініка 4,29 0,095 4,10–4,48
Стаціонар 3,93 0,148 3,64–4,22
Змішано 4,06 0,111 3,84–4,28
Стать Чоловіча 4,04 0,132 3,78–4,30
Жіноча 4,08 0,089 3,90–4,25
Вікова група До 35 років 4,13 0,124 3,89–4,38
36–45 років 4,33 0,094 4,14–4,52
46+ років 3,75 0,154 3,44–4,05
Стаж роботи До 5 років 4,00 0,198 3,60–4,40
6–10 років 4,21 0,121 3,97–4,46
11–15 років 4,21 0,139 3,93–4,49
16–25 років 4,33 0,132 4,06–4,59
26+ років 3,57 0,210 3,14–3,99
Користувач Інтернету Так 3,96 0,118 3,72–4,19
Ні 4,13 0,095 3,95–4,32

Чинник наявності керівників, локальних лідерів, спроможних спланувати, реалізувати та контролювати освітні заходи, посів перше рейтингове місце серед всіх чинників, визначених експертами з фокус-групи (Свінціцький А.С., Богомаз В.М., 2006). Лікарі-практики надають цьому чиннику меншого значення (табл. 3). Середнє значення важливості чинника «Наявність лідера» статистично вірогідно відрізняється для субсегментів «36–45 років» (оцінка 3,68) і «46+ років» (оцінка 3,31) сегменту «Вікова група» (р=0,029). Середнє значення важливості чинника «Наявність лідера» статистично вірогідно відрізняється для субсегментів «6–10 років» (оцінка 3,80) і «26+ років» (оцінка 3,38) сегменту «Стаж» (р=0,054). Середні значення важливості чинника «Наявність лідера» статистично вірогідно не відрізняються всередині інших субсегментів для кожного іншого сегмента респондентів. Термінологія сучасного управління якістю (ризик-менеджмент, побудова команди, лідерство і т.д.) є поки що незвичною для вітчизняної галузі охорони здоров’я. З закордонних публікацій відомо, що саме від лідерів залежить перетворення лікарень в «організації, що навчаються», як того вимагають очікування пацієнтів, впровадження нових технологій, науково-обгрунтовані принципи покращення якості і безпеки медичних послуг (Davies H.T., Nutley S.M., 2000; Carroll J.S., Edmondson A.C., 2002; Braido F. et al., 2005; Xirasagar S. et al., 2006).

Таблиця 3. Результати аналізу чинника «Наявність лідера»
Сегмент Субсегмент Середнє значення Середнє
квадратичне відхилення
95% довірчий інтервал
Загальна вибірка 3,54 0,072 3,40–3,68
Місце роботи Поліклініка 3,59 0,121 3,35–3,83
Стаціонар 3,48 0,120 3,24–3,72
Змішано 3,61 0,127 3,36–3,86
Стать Чоловіча 3,41 0,138 3,14–3,69
Жіноча 3,62 0,082 3,46–3,78
Вікова група До 35 років 3,64 0,132 3,38–3,90
36–45 років 3,68 0,109 3,46–3,90
46+ років 3,31 0,128 3,06–3,56
Стаж роботи До 5 років 3,48 0,174 3,13–3,83
6–10 років 3,80 0,148 3,51–4,10
11–15 років 3,49 0,164 3,16–3,82
16–25 років 3,51 0,168 3,17–3,85
26+ років 3,38 0,157 3,07–3,70
Користувач Інтернету Так 3,62 0,120 3,38–3,86
Ні 3,47 0,091 3,29–3,65

Середнє значення ступеня важливості чинника «Персонал з інформаційними навичками» в за­гальній виборці становило 4,02±0,06. Згідно з розрахунками середні значення важливості цього чин­ника статистично вірогідно не відрізняються все­редині субсегментів для кожного сегмента респондентів. Швидкий розвиток медичної науки поставив лікарів перед необхідністю щоденного свідомого вибору серед різноманіття діагностичних і лікувальних технологій, які пропонує медична і фармацевтична індустрія. Такий вибір в інтересах пацієнта повинен орієнтуватися насамперед на пріоритети ефективності та безпеки медичних технологій. Об’єктивний вибір можливий лише тоді, коли лікарі володітимуть науковою інформацією про клінічну ефективність і безпеку різноманітних медичних втручань і ма­тимуть навики відбору достовірної інформа­ції з ве­личезного інфор­маційного потоку сьогодення (Davis D. et al, 2003; Гринхальх Т., 2004; Новичкова Е.Н., 2006). Виходячи з цього, важливим напрямом професійного розвитку лікарів повинно стати оволодіння методологією доказової медицини і реальне впровадження кращих стандартів медичної практики, заснованих на її принципах.

Самоосвіта — важливий елемент професійного розвитку лікаря. Використання різних джерел інформації та самостійний пошук вирішення клінічної проб­леми з їх допомогою розвиває ініціативність, автономність і відповідальність лікаря. Основним джерелом нової інформації для більшості лікарів залишаються друковані спеціалізовані видання. Згідно з результатами медико-соціологічного дослідження позитивну оцінку можливостей підвищення професійного рівня дали 52,7% серед 537 опитаних лікарів стаціонарів в Донецьку. Лише 32,8% лікарів мали власний абонемент у медичній бібліотеці, 76,4% відвідували бібліотеку для ознайомлення з новою медичною літературою. Самостійно передплачували спеціалізовані медичні видання лише 17,4% лікарів (Подоляка В.Л., Слабкий Г.А., 2003). За результатами аналізу (табл. 4) середнє значення важливості чинника «Наявність медичної бібліотеки» статистично вірогідно відрізняється для субсегментів «6–10 років» (оцінка 4,43) і «26+ років» (оцінка 3,96) сегменту «Стаж» (р=0,020). На нашу думку, це може бути відображенням явно або приховано нижчої освітньої активності лікарів передпенсійного та пенсійного віку. Старіння популяції взагалі, і членів лікарської професійної групи зокрема, ускладню­ватиме процес оволодіння новими знаннями і технологіями в силу природних причин. Середні значення важливості чинника «Наявність медичної бібліотеки» статистично вірогідно не відрізняються всередині інших субсегментів для кожного іншого сегмента респондентів.

Таблиця 4. Результати аналізу чинника «Наявність медичної бібліотеки»
Сегмент Субсегмент Середнє значення Середнє
квадратичне відхилення
95% довірчий інтервал
Загальна вибірка 4,15 0,066 4,02–4,28
Місце роботи Поліклініка 4,26 0,116 4,03–4,49
Стаціонар 4,09 0,114 3,87–4,32
Змішано 4,25 0,094 4,06–4,44
Стать Чоловіча 4,16 0,122 3,92–4,40
Жіноча 4,14 0,082 3,97–4,30
Вікова група До 35 років 4,30 0,096 4,11–4,49
36–45 років 4,20 0,107 3,99–4,41
46+ років 3,99 0,132 3,72–4,25
Стаж роботи До 5 років 4,16 0,133 3,89–4,43
6–10 років 4,43 0,109 4,21–4,64
11–15 років 4,09 0,165 3,76–4,42
16–25 років 4,09 0,172 3,75–4,44
26+ років 3,96 0,164 3,63–4,29
Користувач Інтернету Так 4,29 0,092 4,11–4,48
Ні 4,07 0,092 3,89–4,25

Інтернет є потужним джерелом нової медичної інформації. У зв’язку з розвитком глобальних інформаційних мереж і можливістю одержувати практично будь-яку інформацію фахівці не завжди потребують «прив’язки» до потужних університетських центрів. Дистанційне навчання розглядається як одна з важливих освітніх технологій майбутнього, що забезпечить соціальну рівність, а саме створить рівні можливості для отримання медичної освіти незалежно від місця проживання, а також стану здоров’я та соціального статусу (Вороненко Ю.В., Мінцер О.П., 2006). Згідно з результатами цього опитування користувачами Інтернету були лише 40,1% респондентів. Лікарі віднесли наявність доступу до глобальної комп’ютерної мережі до найважливіших чинників власного професійного розвитку. Середні значення важливості чинника «Наявність комп’ютерної мережі» статистично вірогідно не відрізнялись всередині субсегментів для кожного сегмента респондентів (табл. 5).

Таблиця 5. Результати аналізу чинника «Наявність комп’ютерної мережі»
Сегмент Субсегмент Середнє значення Середнє
квадратичне відхилення
95% довірчий інтервал
Загальна вибірка 4,09 0,066 3,96–4,22
Місце роботи Поліклініка 4,24 0,111 4,02–4,46
Стаціонар 3,98 0,117 3,74–4,21
Змішано 4,17 0,097 3,98–4,37
Стать Чоловіча 4,00 0,123 3,75–4,25
Жіноча 4,12 0,081 3,96–4,28
Вікова група До 35 років 3,96 0,114 3,73–4,19
36–45 років 4,18 0,113 3,95–4,40
46+ років 4,11 0,121 3,87–4,35
Стаж роботи До 5 років 4,07 0,150 3,77–4,37
6–10 років 4,27 0,121 4,02–4,51
11–15 років 4,00 0,169 3,66–4,34
16–25 років 4,07 0,146 3,78–4,37
26+ років 4,02 0,162 3,69–4,35
Користувач Інтернету Так 4,18 0,108 3,96–4,39
Ні 4,03 0,085 3,86–4,20

Серед усіх ресурсних чинників чинник «Наявність експертів з якості» посів останнє рейтингове місце. На нашу думку, це є відображенням досить формального існування внутрішньогалузевої системи оцінки якості роботи лікарів. Середні значення важливості чинника «Наявність експертів з якості» статистично вірогідно не відрізняються всередині субсегментів для кожного сегмента респондентів (табл. 6).

Таблиця 6. Результати аналізу чинника «Наявність експертів з якості»
Сегмент Субсегмент Середнє значення Середнє
квадратичне відхилення
95% довірчий інтервал
Загальна вибірка 3,38 0,072 3,24–3,52
Місце роботи Поліклініка 3,36 0,132 3,10–3,63
Стаціонар 3,28 0,121 3,04–3,52
Змішано 3,56 0,123 3,31–3,80
Стать Чоловіча 3,48 0,122 3,24–3,72
Жіноча 3,36 0,088 3,19–3,54
Вікова група До 35 років 3,45 0,129 3,19–3,70
36–45 років 3,39 0,130 3,13–3,65
46+ років 3,32 0,119 3,08–3,56
Стаж роботи До 5 років 3,23 0,179 2,87–3,59
6–10 років 3,60 0,135 3,32–3,87
11–15 років 3,33 0,181 2,96–3,69
16–25 років 3,26 0,183 2,89–3,62
26+ років 3,41 0,148 3,12–3,71
Користувач Інтернету Так 3,50 0,108 3,29–3,71
Ні 3,28 0,099 3,09–3,48

Створення навчального середовища вимагає певних матеріальних витрат і організаційних зусиль. Персональний комп’ютер та проекційне обладнання, розтиражовані матеріали для обговорення, приміщення з адекватними побутовими умовами — мінімальний набір ресурсів для навчальної роботи. Згідно з результатами аналізу середні значення важливості чинника «Умови для навчання» статистично вірогідно не відрізняються всередині субсегментів для кожного сегмента респондентів. Для сегменту «Стаж» виявлено кореляцію між стажем роботи, вираженим у роках, та кількістю балів для чинника «Умови для навчання». Коефіцієнт кореляції є негативним (–0,131), р=0,051 у тесті непараметричної кореляції за Спірменом (табл. 7).

Таблиця 7. Результати аналізу чинника «Умови для навчання»
Сегмент Субсегмент Середнє значення Середнє
квадратичне відхилення
95% довірчий інтервал
Загальна вибірка 3,80 0,071 3,67–3,94
Місце роботи Поліклініка 4,01 0,096 3,82–4,21
Стаціонар 3,72 0,124 3,48–3,97
Змішано 3,78 0,134 3,51–4,05
Стать Чоловіча 3,75 0,137 3,47–4,02
Жіноча 3,86 0,081 3,70–4,02
Вікова група До 35 років 3,93 0,134 3,67–4,20
36–45 років 3,76 0,117 3,53–3,99
46+ років 3,72 0,124 3,48–3,97
Стаж роботи До 5 років 3,93 0,177 3,57–4,29
6–10 років 4,02 0,165 3,69–4,35
11–15 років 3,73 0,157 3,41–4,04
16–25 років 3,67 0,140 3,39–3,96
26+ років 3,64 0,165 3,31–3,97
Користувач Інтернету Так 3,84 0,118 3,60–4,07
Ні 3,79 0,090 3,61–3,97

Професійна освіта, яку здобувають на робочих місцях, ближча до реальних потреб лікарів і пацієнтів, більш оперативно реагує на нові запити (Smits P.B. et al., 2002; Spencer J., 2003). Для адміністрації медичного закладу організація такого навчання є елементом управління кадровим потенціалом і ознакою зрілості корпоративної культури. Основною метою лікаря в такому навчанні є насамперед оволодіння цілісною професійною діяльністю, розвиток або підвищення рівня своєї загальної та фахової культури. Знання необхідні, але не як самоціль (вивчити, «щоб знати і здати іспит»), а як засіб здійснення компетентних професійних дій і вчинків, узгодженої діяльності в колективі. В наступних публікаціях результатів дослідження планується більш детально висвітлити оцінку лікарями організації окремих процесів у медичному закладі та персоніфікованих чинників, що впливали на можливості навчання на робочих місцях.

ВИСНОВКИ

1. За оцінками лікарів найбільш важливими для їх професійного розвитку були чинники, що відображають ресурси та процеси досліджених лікувально-профілактичних закладів.

2. Серед ресурсних чинників, що впливали на можливості навчання в медичних закладах, найважливішими були запланований бюджет на освітні витрати, наявність локальної та доступ до глобальної комп’ютерної мережі, клінічна бібліотека на електронних і паперових носіях.

3. Погляди лікарів на деякі чинники професійного розвитку достовірно залежать від віку, стажу та місця роботи лікаря.

Отримана актуальна інформація про об’єктивні явища та процеси, що відбуваються в медичних закладах, може бути використана для розробки адекватних управлінських рішень. Аналіз практичного використання нових моделей і педагогічних технологій у навчанні дорослих людей стає дедалі актуальнішою темою наукових досліджень. Продовженням наукової розробки теми цієї публікації може стати вивчення впливу різних форм освітньої активності на якість медичної допомоги (насамперед медичну результативність). Існує потреба в науковому аналізі способів колегіальної зовнішньої оцінки та самооцінки лікарів і визначення на підставі цього напрямів професійного розвитку та запровадження ефективної системи мотивації в медичних закладах.

ПОДЯКА

Автор висловлює щиру вдячність доктору медичних наук, професору І.П. Катеринчуку, доктору медичних наук, професору Г.В. Бекетовій, доктору медичних наук, професору О.Й. Жарінову, кандидату медичних наук О.І. Могилі, кандидату медичних наук О.Б. Диннику, магістру медицини А.В. Гурі за допомогу в проведенні дослідження та всім колегам, які брали в ньому участь.

ЛІТЕРАТУРА

  • Вороненко Ю.В., Мінцер О.П. (2006) Реформування системи медичної освіти в світлі концепції «суспільство знань». Укр. мед. часопис, 51: 6–13 (http://www.umj.com.ua/pdf/51/1888.pdf).
  • Гринхальх Т. (2004) Основы доказательной медицины: Пер. с англ. ГЕОТАР-МЕД, Москва, 240 с.
  • Денисов И.Н. (2005) Медицинское образование: пути совершенствования подготовки врачей. Вестник Санкт-Петербургской государственной медицинской академии им. И.И. Мечникова, 1: 158–164.
  • Лось К. (2006) Как мы диагностируем и лечим хроническую сердечную недостаточность: есть ли основания для оптимизма? Здоров’я України, 8(141): 21.
  • Поляченко Ю.В., Передерій В.Г., Волосовець О.П., Москаленко В.Ф., Булах Є.І., Аврамова Л.Я., Артемчук Л.М., Бєлан С.М., Гулько С.М., Зеленіна Н.М., Мруга М.Р., Остапюк Л.І. (2005) Медична освіта у світі та в Україні. Київ, 221 с.
  • Новичкова Е.Н. (2006) Преподавание основ доказа­тельной медицины (додипломное и послевузовское обра­зование и непрерывное профессиональное развитие). В кн.: Высшая медицинская школа России и Болонский процесс (доказательная медицина). Вып. 7. Издательский дом «Русский врач», Москва, с. 111–126.
  • Пальцев М.А., Денисов И.Н., Чекнев Б.М. (2005) Высшая медицинская школа России и Болонский процесс. Вып. 2. Издательский дом «Русский врач», Москва, 332 с.
  • Подоляка В.Л., Слабкий Г.А. (2003) Отношение врачей крупного промышленного города, работающих в стационарных учреждениях, к повышению качества и эффективности медицинской помощи (по данным медико-социологического исследования). Укр. мед. альманах, 6(4): 110–112.
  • Росс Г., Степаненко А.В., Новічкова О.М (ред.) (2006) Аналітичний звіт із тестування медичних стандартів в пілотних регіонах України. Проект «Підтримка розвитку системи медичних стандартів в Україні», Київ, 61 с.
  • Свінціцький А.С., Богомаз В.М. (2006) Постійний професійний розвиток лікарів в умовах клінічної практики. Галицький лікарський вісник, 13(3): 89–93.
  • Тульчинский Т.Г., Варавикова Е.А. (1999) Новое общественное здравоохранение: введение в современную науку. Amutah for education and Health, Иерусалим, 1049 с.
  • Braido F., Popov T., Ansotegui I.J., Gayraud J., Nekam K.L., Delgado J.L., Malling H.J., Olson S., Larche M., Negri A., Canonica G.W.; EAACI CME Accreditation Committee (2005) Continuing Medical Education: an international reality. Allergy, 60(6): 739–742.
  • Brown C.A., Belfield C.R., Field S.J. (2002) Cost effectiveness of continuing professional development in health care: a critical review of the evidence. BMJ, 324(7338): 652–655.
  • Carroll J.S., Edmondson A.C. (2002) Leading organisational learning in health care. Qual. Saf. Health Care, 11(1): 51–56.
  • Collins J. (2004) Education techniques for lifelong learning: principles of adult learning. Radiographics, 24(5): 1483–1489.
  • Coomarasamy A., Khan K.S. (2004) What is the evidence that postgraduate teaching in evidence based medicine changes anything? A systematic review. BMJ, 329(7473): 1017–1021.
  • Davis D., Evans M., Jadad A., Perrier L., Rath D., Ryan D., Sibbald G., Straus S., Rappolt S., Wowk M., Zwarenstein M. (2003) The case for knowledge translation: shortening the journey from evidence to effect. BMJ, 327(7405): 33–35.
  • Davies H.T., Nutley S.M. (2000) Developing learning organizations in the new NHS. BMJ, 320(7240): 998–1001.
  • Davis D., O’Brien M.A., Freemantle N., Wolf F.M., Mazmanian P., Taylor-Vaisey A. (1999) Impact of formal continuing medical education: do conferences, workshops, rounds, and other traditional continuing education activities change physician behavior or health care outcomes? JAMA, 282(9): 867–874.
  • Lockwood D.N., Armstrong M., Grant A.D. (2004) Integrating evidence based medicine into routine clinical practice: seven years’ experience at the Hospital for Tropical Diseases, London. BMJ, 329(7473): 1020–1023.
  • de V. van Niekerk J.P., Christensen L., Karle H., Lindgren S., Nystrup J. (2003) WFME Global Standards in Medical Education: Status and Perspectives following the 2003 WFME World Conference. Med. Educ., 37(11): 1050–1054.
  • Peck C., McCall M., McLaren B., Rotem T. (2000) Continuing medical education and continuing professional development: international comparisons. BMJ, 320(7232): 432–435.
  • Smits P.B., Verbeek J.H., de Buisonje C.D. (2002) Problem based learning in continuing medical education: a review of controlled evaluation studies. BMJ, 324(7330): 153–156.
  • Spencer J. (2003) Learning and teaching in the clinical environment. BMJ, 326(7389): 591–594.
  • Xirasagar S., Samuels M.E., Curtin T.F. (2006) Management training of physician executives, their leadership style, and care management performance: an empirical study. Am. J. Manag. Care, 12(2): 101–108.

ОПРОС ВРАЧЕЙ О ФАКТОРАХ НЕПРЕРЫВНОГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ В УСЛОВИЯХ КЛИНИЧЕСКОЙ ПРАКТИКИ

Богомаз Владимир Михайлович

Резюме. ЦЕЛЬ РАБОТЫ. Изучение факторов непрерывного профессионального развития на рабочих местах в реальных условиях медицинской практики в Украине по оценкам врачей-практиков. ОБЪЕКТ И МЕТОДЫ. Исследование выполнено в 2006 г. методом анонимного письменного опроса врачей 43 специальностей разных регионов Украины по специально разработанной анкете. При сегментации респондентов на однородные сегменты использовались следующие критерии: место работы, пол, возраст врача, стаж работы, использование Интернета. Влияние каждого фактора было проанализировано как в общей выборке, так и для каждого сегмента респондентов. Для проведения статистического анализа использован программный пакет SPSS. РЕЗУЛЬТАТЫ. Наиболее важными для профессионального развития были названы факторы, характеризующие ресурсы и процессы исследованных лечебно-профилактических заведений. Среди ресурсных факторов, оказавших влияние на возможности обучения в медицинских заведениях, наиболее важными были названы запланированный бюджет на образовательные расходы, наличие локальной и доступ к глобальной компьютерной сети, клиническая библиотека на электронных и бумажных носителях. Найдены определенные отличия во взглядах врачей в зависимости от их возраста, стажа и места работы.

Ключевые слова: непрерывное профессиональное развитие, обучение на рабочих местах, опрос врачей

INQUIRY OF DOCTORS ABOUT FACTORS OF CONTINUING PROFESSIONAL DEVELOPMENT UNDER CONDITIONS OF CLINICAL PRACTICE

Bogomaz V M

Summary. The AIM of the research was studying of factors contributing to continuing professional development at workplaces under real conditions of medical practice in Ukraine according to appraisals of medical doctors. OBJECTS AND METHODS. The research was fulfilled in 2006 using the method of anonymous written inquiry of medical doctors of 43 specialties from different regions of Ukraine by a specially developed form. During segmentation of respondents into homogeneous segments the following criteria were used: place of work, sex, age, length of work, Internet usage. The influence of each factor was analyzed in the total sample and for each segment of respondents. The SPSS software package was used for carrying out of statistical analysis. RESULTS. Doctors think that the most important factors for professional development are factors characterizing resources and processes of investigated medical institutions. Among the resource factors affecting the possibility of education in medical institutions the most important are the planned budget for educational costs, the availability of local computer network and the access to global computer network, the clinical library in electronic and paper form. Some differences in opinions of doctors were fixed depending on their age, length of work and place of work.

Key words: continuing professional development, education at work places, inquiry of doctors

Адреса для листування:
Богомаз Володимир Михайлович
01004, Київ, бульв. Т. Шевченка, 13
Національний медичний університет
ім О.О. Богомольця,
кафедра госпітальної терапії № 2
E-mail: [email protected]