Піст в Україні: яке його духовне значення та які ризики для здоров’я він несе?

З 27 лютого 2012 р. починається Великий піст — один із найважливіших духовних періодів у житті християн. Цей піст є приготуванням до зустрічі з Великоднем, який нинішнього року відзначатиметься 15 квітня 2012 р. та становить 40 днів, тому ще має назву чотиридесятниця. До цього терміну додається ще страсний тиждень, який не враховується до цих 40 днів. Найбільше важливими і суворими у постуванні є перший та останній тижні посту. Великий піст також тлумачиться як своєрідна десятина, яку людина приносить Богу від свого життя.

24 лютого 2012 р. у Києві відбулася прес-конференція на тему: «Піст в Україні: духовне значення та ризики для здоров’я», під час якої розглянуто питання духовного значення посту, його тривалості та правил постування, а саме: що можна і не можна робити та споживати у період посту, яке ставлення сімейного лікаря щодо постування людей із хронічними захворюваннями, яка фізична підготовка потрібна для постування і, нарешті, як запобігти пере­їданню по завершенні посту?

За словами Архієпископа Євстратія (Зоря), речника Київської патріархії УПЦ КП, суть посту полягає в обмеженні прийняття їжі для того, щоб людина могла ви­явити свою волю. Людина складається з душі й тіла, тому піст має духовну і тілесну складові. Те, що відбувається з тілом, впливає на душу і навпаки. Причина відмови від певної їжі (а саме — їжі тваринного походження) під час посту полягає не в тому, що вона шкодить здоров’ю, а в тому, що м’ясні та молочні продукті є більш смачними та поживними для організму людини, тому відмова саме від цих продуктів допомагає стримувати тіло, і відповідно це стримування допомагає вихованню сили волі та інших властивостей людини. Також піст — це час не лише тілесного утримання від їжі, але й час, коли є можливість духовно віддалитися від суєтних справ та більше уваги приділяти своїй душі. Тілесна частина посту допомагає зосередитися на частині духовній.

Існують певні обставини, коли для людини послаблюються правила посту. Безперечно, для маленьких дітей не може бути такого уставу посту, який є для дорослої людини. Але в останні роки Архієпископ Євстратій дає мудрі рекомендації щодо того, як маленькі діти можуть бути долучені до посту без шкоди для здоров’я. Для них виявом посту може бути обмеження у перегляді мультфільмів та вживанні солодощів, тобто в тому, що є приємним, але що може бути обмежено чи відкладено у часі без будь-якої шкоди для здоров’я дитини, а навпаки — бути для неї корисним.

Дотримуватися обмежень у їжі під час посту також не повинні вагітні, жінки та матері, які годують грудьми. Послаблюється устав посту і для осіб, які тяжко працюють фізично, а також людей із хронічними захворюваннями, особливо органів системи травлення.

Також звільняються від посту ті, хто не може сам забезпечувати своє харчування, тобто, або люди в далекій дорозі, де вони змушені їсти те, що є, або ті, які перебувають на повному утриманні інших людей (наприклад в інтернаті, закладі для ув’язнених або іншому місці, де харчування залежить від інших людей).

Також Архієпископ Євстратій порадив тим, хто має бажання поститися, але за причинами, не пов’язаними зі здоров’ям не мають змоги, дотримуватися посту протягом 2 днів на тиждень, що матиме позитивний вплив на здоров’я. Адже на сьогодні приблизна частка тих, хто повністю дотримується посту, становить не більше 10%, тому дехто дотримується посту частково чи за полегшеним уставом.

Незважаючи на дотримування чи недотримування тілесного посту, духовно поститися може кожний. Тому під час посту рекомендується зменшити вплив розважальних програм, а саме — відмовитися від телебачення, соціальних мереж та споживання алкогольних напоїв.

Архієпископ наголосив, що сенс посту полягає не лише в тому, щоб не їсти окремих продуктів. Говорячи про тяжкі та хронічні хвороби, слід розуміти, що вже сама їх наявність природою обтяжує людину та її тіло і додавати до цього повне постове обмеження в їжі церква не рекомендує. Призначення посту — духовне очищення людини, а не доведення її організму до критичного стану. Тому до постування потрібно підходити з мудрістю і визначати, що буде корисним для організму, а що — ні. А у разі, коли самостійно це зробити немає можливості, слід обов’язково звертатися до спеціалістів.

Лариса Куц, головний лікар Поліклініки сімейних лікарів «Корчувате», відзначила, що з точки зору медицини і піклування щодо здоров’я громадян лікарі виділяють певні категорії людей, яким суворі пости протипоказані. Передусім, дотримуватися суворого посту не бажано дітям та людям, які мають хронічні захворювання. Тому кожній людині важливо розуміти, що, якщо в неї є бажання поститись, але вона не впевнена у своєму здоров’ї, необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем щодо того, що можна обмежити в харчуванні, а що — ні. Але, на жаль, в Україні поки що немає такої культури і дуже часто люди самі вирішують питання щодо ведення посту. І лише отримавши негативний досвід, звертаються з наслідками до лікарів.

Також Л. Куц відзначила, що взагалі не рекомендується дотримуватися посту людям з онкологічними захворюваннями, оскільки обмеження в їжі призводить до зменшення надходжень поживних речовин, і це може спричинити загострення тих захворювань, про які людина навіть не знає. Будь-яке захворювання, яке має приховану хронічну форму, може загостритися за відсутності повноцінного харчування. Якщо людина починає різко постувати, організм отримує потрібні вітаміни та мікроелементи в меншій мірі, тому слабкі ланки загострюються, що може призвести до несподіваних неприємностей.

Величезне значення має так званий вихід із посту. Якщо людина буде обмежу­вати себе протягом 40 днів, а по його закінченні під час Великодню почне різко, у великій кількості вживати алкогольні напої та жирні страви, це може призвести до виникнення чи загострення шлунково-кишкових захворювань, розладів інших систем та негативно вплинути на здоров’я в цілому.

Л. Куц рекомендує у будь-якому разі звернутися за консультацією до лікаря щодо можливого постування, входження в нього та виходу.

Тетяна Харченко,
фото Сергія Бека