Головний спеціаліст МОЗ та НАМН України: хто з них головніший?

З метою розширення співпраці Національної академії медичних наук (НАМН) України з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України та іншими відомствами щодо забезпечення спадкоємності наукової, лікувально-діагностичної, організаційно-методичної роботи, підготовки високоспеціалізованих кадрів, розробки заходів, спрямованих на профілактику хвороб та збереження здоров’я нації відповідно до Програми реформ Президента Украї­ни в галузі охорони здоров’я відповідно до наказу НАМН України від 05.12.2011 р. № 111 на інститути, підпорядковані НАМН Украї­ни, покладено функцію організаційно-методичних центрів у питаннях координації наукової, лікувально-діагностичної роботи та підготовки високоспеціалізованих фахівців разом з установами МОЗ України, Державного управління справами Президента України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та іншими відомствами (за погодженням). Також сформовано та затверджено структуру головних спеціалістів-координаторів НАМН України за напрямами та головних спеціалістів НАМН України за медичним фахом.

Відповідно до положення, затвердженого цим самим наказом, головний спеціаліст НАМН України у своїй діяльності безпосередньо підпорядковується керівництву НАМН та МОЗ України (за погодженням) та має забезпечувати:

• координацію роботи у відповідній медичній галузі шляхом уніфікації та інтеграції фахівців відповідних медичних субспеціальностей з питань профілактики, діагностики і лікування хвороб;
• швидку і невідкладну допомогу, реабілітацію хворих на основі загальнодержавних стандартів та протоколів лікування, нормативних актів, наказів чинного законодавства України в межах єдиного державного медичного простору;
• розробку Державних програм та їх виконання, спільно з відповідними спеціалістами;
• розробку інноваційних наукових проектів;
• підготовку високоспеціалізованих спеціалістів відповідно до потреб сучасних медичних технологій;
• формування разом зі спеціалістами за медичним фахом стратегічних напрямів розвитку медичної галузі й готує пропозиції для НАМН України.

Наразі залишається незрозумілим, яким чином головні спеціалісти-координатори і головні спеціалісти за медичним фахом будуть взаємодіяти із головними позаштатними спеціалістами МОЗ України, перелік яких затверджено наказом МОЗ України від 04.07.2011 р. № 135-О, які повноваження матимуть фахівці, підпорядковані різним відомствам, які це матиме юридичні наслідки для медичної спільноти і, нарешті, як це вплине на якість надання медичної допомоги.

На ці питання ми спробуємо дати відповідь на шпальтах нашого видання найближчим часом.

Олександр Устінов