Між Україною та Республікою Корея налагоджено співпрацю в галузі радіологічної науки, радіаційної медицини та безпеки

17 лютого 2012
1052
Резюме

Південнокорейська медична спільнота зацікавлена у стажуванні своїх спеціалістів у галузі радіаційної медицини на базі установ НАМН України

Як вже повідомляло наше видання, 10 лютого 2012 р. відбулося чергове засідання Президії Національної академії медичних наук (НАМН) Украї­ни, одним із питань порядку денного якого була доповідь Андрія Сердюка, академіка, президента НАМН України, про візит делегації НАМН України до Республіки Корея, який відбувся 8–9 лютого 2012 р. Делегація у складі президента НАМН України та генерального директора ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», члена-кореспондента НАМН України Дмитра Базики провела переговори з керівництвом Корейського інституту радіологічних та медичних наук (Korea institute of radiological and medical sciences — KIRAMS) щодо розвитку співробітництва в галузі радіаційної безпеки. KIRAMS у переговорах представляли президент KIRAMS Жонг-Інн Лі, генеральний директор Національного медичного центру радіаційних невідкладних ситуацій Сонг-Сук Лі, директор відділу міжнародних зв’язків Ма-Кум Хан та ін.

Між Україною та Республікою Корея налагоджено співпрацю в галузі радіологічної науки, радіаційної медицини та безпекиKIRAMS був заснований у 1963 р. як один із найпотужніших корейських державних науково-дослідних центрів.

KIRAMS підпорядковується Міністерству освіти, науки та технологій Республіки Корея та контролюється Національною радою з ядерної безпеки. Установа має сучасну матеріально-технічну базу та висококваліфіковані наукові кадри, що дозволяє брати участь у багатьох наукових проектах у рамках МАГАТЕ та інших міжнародних організацій.

На базі KIRAMS щорічно проходять стажування з ядерної безпеки близько 600 лікарів із корейських клінік. Загальний бюджет KIRAMS у 2012 р. становив 210 млн дол. США, кількість співробітників — 992.

До складу KIRAMS входить 5 науково-дослідних інститутів та лабораторій різного профілю, які спеціалізуються на розробці технологій медичного застосування радіоізотопів, діагностики та лікування онкологічних захворювань, створенні методик та підготовці кадрів для оперативного реагування на наслідки можливих ядерних катастроф. Серед них — Інститут радіо­логічних та медичних наук, Дослідний інститут з радіології та медицини, Корейський центр раку (госпіталь), Національний радіаційний центр медицини катастроф (NREMC), Центр розвитку прискорювачів іонів.

Особливу увагу слід приділити NREMC — єдиному у Південній Кореї центру, що має оперативно реагувати та лікувати потерпілих у разі ядерної катастрофи. Фінансування NREMC здійснюється на 70% із держбюджету Республіки Корея та на 30% — із приватних фондів. Загальний щорічний бюджет становить 25 млн дол., що дозволило забезпечити технічне обладнання центру на найсучаснішому світовому рівні. Він здійснює розробку національної мережі підготовки до можливих надзвичайних ситуацій, пов’язаних із радіаційним випромінюванням. З метою оперативного й організованого медичного обслуговування опромінених пацієнтів, NREMC організовує національну мережу з підготовки до надання екстреної медичної допомоги у разі радіаційних аварій, здійснює підготовку лікарів щодо дій у разі радіаційних аварій, розроб­ляє протоколи лікування жертв радіа­ційного опромінення тощо. Основним напрямком науково-дослідної діяльності NREMC є розробка методів для покращання лікування гострої променевої хвороби.

Слід зазначити, що медичне управління процесом лікування гострої променевої хвороби дуже відрізняється від терапевтичного підходу стосовно інших захворювань, які не зумовлені дією радіації. Для його успішного проведення необхідні більш повні поліорганні підходи, які мають застосовуватися ще до появи перших симптомів захворювання. Питання ускладнюється також неможливістю проведення клінічних досліджень, оцінка ефективності методів лікування проводиться за результатами, отриманими на лабораторних тваринах. Для отримання сучасних навичок лікування гострої променевої хвороби випадково опромінених осіб проводяться дослідження механізму розвитку гострої променевої хвороби:

  • Клініко-патологічні дослідження гострої променевої хвороби G1 шляхом послідовної ендоскопічної оцінки, біопсії та симптоматичної оцінки ілеостомічної моделі міні-свині.
  • Створення сцинтиграфічної моделі оцінки порушень моторики шлунково-кишкового тракту як перевірка біомаркерів рухливості дослідження моделі міні-свині.
  • Розвиток локалізованого пошкодження шкіри моделей, що використовують високі дози гамма-випромінювання та бета-опромінення шкіри Holmium 166 ділянки у міні-свиней.
  • Механізм дослідження оцінки клінічних проявів та мікроскопічні кореляції залежно від часу та послідовності різних доз опромінення шкіри міні-свині.
  • Розробка технологій оцінки дози як зовнішнього, так і внутрішнього радіаційного опромінення.

Наявність у KIRAMS циклотрону дозволяє виготовляти ізотопи йоду, телуру, які відразу передаються до Корейського центру раку індивідуально для кожного хворого.

Президентом НАМН України академіком Андрієм Сердюком та президентом KIRAMS Жонг-Інн Лі підписано Меморандум про взаєморозуміння. Передбачено розвиток співробітництва в галузі радіаційної безпеки та медицини, а саме медичної готовності до радіаційних невідкладних ситуацій, досліджень радіаційних ефектів, радіаційного захисту населення. Планується обмін науковою інформацією, подання спільних наукових пропозицій, а також інші форми співробітництва за згодою сторін.

З боку KIRAMS внесено пропозицію про підготовку корейських спеціалістів у галузі радіаційного захисту на базі інститутів НАМН України, що є визнанням 25-річного досвіду України в ліквідації медичних наслідків Чорнобильської катастрофи та значного внеску у світову медичну науку в цій царині. Інститути НАМН України мають необхідний досвід та фахівців для виконання такого завдання.

Ділячись враженнями від візиту, Анд­рій Сердюк висловив впевненість, що започаткування діалогу з корейською стороною за зазначеним напрямком посилить позиції України на Сеульському Саміті з ядерної безпеки, що відбудеться 26–28 березня 2012 р. і в якому будуть брати участь глави усіх держав, в тому числі Президент України Віктор Янукович, а також сприятиме розвитку українсько-корейської спів­праці та світовій міжнародній безпеці.

Олександр Устінов,
фото автора