Про розбудову медичної галузі вскладчину

Після зустрічі 3 січня 2012 р. представників УТОГ і УТОС Рівненської області з головою Обласної державної адміністрації Василем Берташем прийнято рішення вести чіткий облік краян із вадами зору. Це допоможе запровадити адресну допомогу жителям області з обмеженими можливостями, наприклад, при надходженні засобів реабілітації. Водночас медичним працівникам регіону доручено розробити кожному слабозорому індивідуальну програму реабілітації, а також визначити ступінь його працездатності з метою організації відповідного працевлаштування.

Окрім працевлаштування інвалідів, владу Рівненщини турбує підвищення рівня медичного обслуговування краян.

Новий рік в області розпочався із придбання 4 карет швидкої медичної допомоги. Один такий автомобіль обійшовся майже в 140 тис. грн. Серед медичних закладів, які отримали нові швидкі — районна лікарня в с. Олександрія. На сьогодні цей заклад обслуговує мешканців 16 сіл. За рік швидка допомога виїжджала на 11 тис. викликів. Тим часом автомобілі застарілі. Загалом за минулий рік в області вдалося придбати 5 автомобілів швидкої допомоги — 4 у Рівненському та 1 — у Володимирецькому районі. «Цьогоріч обласна влада приділить особливу увагу створенню пунктів швидкої допомоги в області. Плануємо у медичні заклади Рівненщини закупити не менше 32 нових автомобілів. На часі також створення єдиної диспетчерської служби», — запевнив голова обладміністрації.

Загалом автопарк медичних закладів Рівненщини потребує оновлення на 75%. Тож необхідно придбати 80–85 машин.

Цільові субвенції в 2011 р. обласна адміністрація спрямувала на придбання медобладнання, що дозволить значно скоротити час на діагностику, відтак оперативніше визначатися з курсом лікування та пришвидшити одужання. Так, із 18 млн грн. 920 тис. грн. витрачено на дооснащення лабораторій Обласної дитячої та Обласної клінічної лікарень, Перинатального центру, Онкодиспансеру, а також Рівненської міської лікарні. Ще майже 17 млн грн. субвенції витратили на закупівлю рентгенобладнання та ультразвукових діагностичних апаратів останнього покоління. Відтак травматологічне відділення Обласної лікарні обладнали пересувною рентгенапаратурою, а Гощанська, Демидівська, Дубенська, Здолбунівська, Рівненська та Сарненська центральні районні лікарні, а також Рівненська міська лікарня отримали рентгенівські діагностичні системи на 2 робочі місця. Водночас в обласні заклади, де обслуговують жителів усіх районів і міст, придбали найсучасніші ультразвукові діагностичні системи.

Відкритий в Острозі туберкульозний кабінет також облаштовано відповідно до вимог Всесвітньої організації охорони здоров’я. На це виділили понад 240 тис. грн. Це кошти з районного бюджету, а також дотація з Державного бюджету за сусідство з атомною електростанцією. Також закладу передадуть сучасний цифровий рентгенапарат. Загалом у районі за статистикою на 100 тис. населення налічується 52 хворих на туберкульоз.

Невідкладна допомога у 2011 р. фінансувалася здебільшого за рахунок благодійних внесків. Згідно з розпорядженням В. Берташа кошти, які надійшли в медичні заклади від громадян, а це понад 5 млн грн., — були спрямовані на надання безоплатної для громадян ургентної допомоги. За ці гроші в лікарнях закуповували медикаменти та витратні матеріали, акумулюючи добовий, а в реанімації — триденний запас препаратів. Так, в області безкоштовно провели кожну другу операцію, а кожен третій хворий, якого госпіталізували у стаціонар, отримав безоплатну невідкладну допомогу. Загалом в 2011 р. ургентну допомогу отримали майже 80 тис. краян.

Обласна влада продовжуватиме контролювати використання благодійних внесків. Практикуватимуть надалі й громадський моніторинг. Так, у всіх приймальних відділеннях має постійно оновлюватися інформація про надходження та використання таких внесків.

Крім того, на Рівненщині в 2011 р. близько 1 млн грн. було спрямовано на розвиток мережі закладів загальної практики — сімейної медицини (ЗПСМ). Тож в області вже функціонує 120 підрозділів сімейної медицини: 93 сільські лікарські амбулаторії ЗПСМ та 27 підрозділів при міських і районних поліклініках. Нині сімейні лікарі обслуговують майже 500 тис. краян, а це понад 40% жителів області.

Лідером за впровадженням практики сімейної медицини є Володимирецький район, де сімейні лікарі обслуговують 98% населення. У перспективі на Рівненщині на десяток побільшає сільських лікарських амбулаторій ЗПСМ, а кількість центрів первинної медико-санітарної допомоги до кінця року зросте майже в 10 разів. На контролі й оснащення цих закладів.

Наприклад, дотримуючись стратегії розвитку медичної галузі, в Зарічненському районі відшукали резерви і готують до відкриття два заклади. В с. Зелена Діброва будують новий медичний заклад, а в с. Кухче замість старого фельдшерсько-акушерського пункту буде створена сучасна амбулаторія ЗПСМ.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.rv.gov.ua