Інструментальні методи діагностики раку. Досвід данських лікарів

Актуальність

Актуальність ранньої діагностики захворювань онкологічного профілю покращує прогноз, якість життя пацієнтів та зменшує вартість медичної допомоги. Одним із методів підтвердження діагнозу є проведення комп’ютерної томографії (КТ). З метою поліпшення виявлення онкозахворювань на ранній стадії в Данії впроваджено програму «Дорожня карта обстеження пацієнта з неспецифічними симптомами раку», яка стала основою національних стандартів обстеження пацієнтів із неспецифічними симптомами при підозрі на рак [2]. Група данських дослідників аналізувала ефективність направлення на КТ-дослідження сімейними лікарями [1]. Результати порівнювали з ефективністю інструментального дослідження, проведеного в лікарні. Результати дослідження опубліковано в журналі «Дослідження ефективності організації охорони здоров’я» (BMC Health Service Research).

Результати

У проспективне когортне дослідження включили 228 552 тис. КТ-сканів, зроблених за направленням сімейного лікаря, та 284 640 КТ-сканів, проведених пацієнтам, що перебували в стаціонарі, за 2013–2016 рр.  Досліджували частоту виявлення онкологічних та неонкологічних захворювань. Після аналізу даних отримано наступні результати.

1. Не виявлено статистично значущих розбіжностей в кількості направлень на КТ-дослідження сімейними лікарями та лікарями стаціонарів. Однак направлення пацієнта на КТ сімейним лікарем виявилося в 4 рази ефективнішим у разі виявлення неспецифічних симптомів раку та вдвічі ефективнішим за умови виявлення органспецифічних симптомів онкологічного процесу (відношення ризиків (OR) = 4,06, 95% довірчий інтервал (ДІ) 3,9–4,22 і OR=2,27, 95% ДІ 2,23–2,3 відповідно).
2. Загалом 35% результатів КТ-дослідження завершуються виявленням патоморфологічних змін, пов’язаних з онкопатологією. Ефективність КТ-дослідження за рекомендаціями сімейних лікарів виявилася на 12% ефективнішою порівняно з КТ-дослідженням у госпіталізовних з будь-яких причин пацієнтів (OR=1,12, 95% ДІ 1,09–1,14).
3. Найбільшу розбіжність на користь сімейних лікарів виявлено під час дослідження легень (OR=1,62, 95% ДІ 1,55–1,69), сечового міхура (OR=1,8, 95% ДІ 1,22–1,6), підшлункової залози (OR=1,5, 95% ДІ 1,36–1,65), нирок (OR=1,37, 95% ДІ 1,26–1,49), головного мозку/центральної нервової системи (OR=1,37, 95% ДІ 1,26–1,49).
4. Серед неонкологічних діагнозів частота виявлення інсульту (OR=1,3, 95% ДІ 1,27–1,33), розсіяного склерозу (OR=1,43, 95% ДІ 1,19–1,72) та деменції (OR=2,23, 95% ДІ 2,15–2,32) завдяки КТ-дослідженню за рекомендаціями сімейних лікарів виявилася вищою порівняно з дослідженнями під час госпіталізації.
5. Аналіз рівня смертності свідчить, що рівень смертності з будь-яких причин в осіб, яким було виконано КТ-дослідження за рекомендацією сімейного лікаря, був нижчим на 12% порівняно з особами, які пройшли КТ-дослідження в стаціонарі (OR=0,88, 95% ДІ 0,86–0,9). Проте рівень летальності від онкопатології виявися нижчим у пацієнтів, які пройшли КТ-дослідження під час госпіталізації з будь-яких причин, та становив 2% проти 3% рівня летальності у пацієнтів, яких на КТ-дослідження направлено сімейними лікарями (OR=1,26, 95% ДІ 1,21–1,3).

Висновки

Таким чином, дослідники дійшли висновку, що більша результативність КТ-дослідження з виявлення онкопатології за рекомендаціями лікарів загальної практики, ймовірно, пов’язана з наданням медичної допомоги більш численним групам населення. Тому легкий доступ сімейних лікарів до методів візуалізації є важливим інструментом для зниження рівня смертності та покращання якості життя населення.

Список використаної літератури

1. Damhus C.S., Siersma V., Birkmose A.R. et al. (2022) Use and diagnostic outcomes of cancer patient pathways in Denmark — is the place of initial diagnostic work-up an important factor? BMC Health Services Research, 22: 130. doi.org/10.1186/s12913-022-07545-x.
2. Stenman E., Palmér K., Rydén S. et al. (2021) Diagnostic center for primary care patients with nonspecific symptoms and suspected cancer: compliance to workflow and accuracy of tests and examinations. Scand. J. Prim. Health Care, 39 (2): 148–56. doi.org/10.1080/02813432.2021.1913892.

Ю.В. Жарікова

Редакція журналу «Український медичний часопис»