Нейротоксичність препаратів платини як побічний ефект хіміотерапії

Актуальність

Розвиток сенсомоторної недостатності для людини з досвідом онкологічного захворювання є одним з найбільш дезадаптуючих тривалих наслідків перенесеної хіміотерапії. Біль, зміни чутливості, втома, порушення рухливості та пізнавальних функцій, які поєднує в собі явище нейротоксичності, спричиненої хіміотерапією, значно погіршує якість життя, обмежуючи функціональні можливості майже у всіх пацієнтів [1]. З цього погляду, нейротоксичні ефекти беззаперечно переважають позитивні результати від застосування хіміотерапії. Найчастіше вказані явища відмічають при застосуванні препаратів платини, включаючи оксаліплатин, що становить близько 50% призначень хіміотерапії у всьому світі. Виснажливі побічні ефекти лікування засобами на основі платини залишаються предметом активних клінічних досліджень в багатьох напрямах, включаючи біологію раку, сенсомоторну та когнітивну нейробіологію, реабілітацію, онкологію та неврологію. Але поки що лише окремі підходи в лікуванні дозволяють досягти обмеженої ефективності бажаного результату [3].

У дослідженні, проведеному співробітниками Технологічного інституту Джорджії (Georgia Institute of Technology), США, окреслено новий погляд на причини розвитку тяжких сенсомоторних порушень при застосуванні препаратів платини. Запропоновано підхід, відповідно до якого ефективність моніторингу небажаних нейротоксичних явищ має ґрунтуватися на системній оцінці всіх можливих проявів нейрональної дезорганізації, а не лише явищ периферичної дегенерації сенсорних нейронів. За сподіваннями дослідників, представлені висновки можуть стати основою для розробки методів, спрямованих на відновлення сенсорної чутливості в межах комплексної реабілітації, передбаченої для пацієнтів з онкологічними захворюваннями [2]. Роботу опубліковано у виданні «Proceedings of the National Academy of Sciences» 21 грудня 2021 р.

Патофізіологічне підґрунтя нейропатії внаслідок хіміотерапії

Серед основних проявів нейротоксичності, пов’язаної з терапією препаратами платини, відмічають порушення ходи, рівноваги, узгоджених рухів та інших дій, пов’язаних зі змінами чутливості. Периферична сенсорна нейропатія донині залишалася найбільш доступним, однак не вичерпним поясненням сенсомоторної недостатності при нейропатії, спричиненої хіміотерапією. Предметом нового дослідження стала оцінка вад ключових нейронних функцій, включаючи пропріосенсорне кодування на периферії та інтеграцію в центральну нервову систему (ЦНС). У доклінічних спостереженнях на лабораторних тваринах з модельованою хронічною нейропатією, спричиненою оксаліплатином, встановлено, що пропріосенсорне кодування біомеханічних реакцій м’язів на розтягнення на тлі часткового збереження відрізняється розвитком стереотипних вад із залученням кількох типів м’язових пропріосенсорів.

Однак наявність виключно вад пропріосенсорного кодування не пояснювала суттєвого зниження синаптичних потенціалів в ділянках мотонейронів. У серії наступних експериментів отримано докази того, що порушення рухів, спричинені хіміотерапією препаратами на основі платини, виникають через незалежні вади, які ускладнюються не лише периферичною, а й центральною нервовою системою, де відзначаються зміни основних нервових процесів, включаючи порушення збудливості та синаптичної комунікації.

Обговорюючи результати експериментальних спостережень, автори зазначають, що виявлені недоліки залишаються клінічно незрозумілими та емпірично непоясненими, оскільки зазвичай увагу зосереджено на явищі периферичної дегенерації сенсорних нейронів. Водночас недооціненою залишається участь нервових процесів у ЦНС. Отже, висновки проведеної роботи акцентують роль функціональних вад фундаментальних процесів обробки інформації на рівні ЦНС. В цілому, на думку дослідників, основою нейротоксичних наслідків застосування препаратів платини є формування незалежних нейронних вад з потенціацією їх на рівні периферичної та центральної нервової системи.

Практичне значення

Враховуючи те, що сенсомоторна недостатність, спричинена хіміотерапією, виникає внаслідок спільного вираження незалежних вад периферичних і центральних елементів сенсомоторних ланцюгів, виникає нагальна потреба у розробленні кількісних клінічних тестів для топічної діагностики нейротоксичного впливу. Можливість кількісного моніторингу функціональності нервової системи на різних рівнях протягом курсу лікування пацієнтів, на думку авторів дослідження, може забезпечити керовану оптимізацію протипухлинного ефекту, водночас обмежуючи розвиток небажаних наслідків.

Список використаної літератури

1. Avan A., Postma T.J., Ceresa C. et al. (2015) Platinum-induced neurotoxicity and preventive strategies: Past, present, and future. Oncologist, 20: 411–432. doi: 10.1634/theoncologist.2014-0044.
2. Housley S.N., Nardelli P., Rotterman T.M. et al. (2021) Neural circuit mechanisms of sensorimotor disability in cancer treatment. PNAS, 21 Dec. doi: 10.1073/pnas.2100428118.
3. Loprinzi C.L., Lacchetti C., Bleeker J. et al. (2020) Prevention and management of chemotherapy-induced peripheral neuropathy in survivors of adult cancers: ASCO guideline update. J. Clin. Oncol., 38: 3325–3348.

Наталія Савельєва-Кулик
Редакція журналу «Український медичний часопис»