Національний проект «Нове життя»: його практична значимість та науковий супровід

Як вже неодноразово повідомляло наше видання , в Украї­ні триває реалізація Національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства», метою якого є зниження рівня дитячої та материнської смертності шляхом створення мережі перинатальних центрів третього рівня надання медичної допомоги у всіх регіонах України. Розповісти, як іде реалізація Національного проекту, чому для зниження материнської та дитячої смертності вибрано саме шлях створення мережі перинатальних центрів, яку роль у реалізації проекту відіграє провідна науково-дослідна установа, що опікується наданням медичної допомоги вагітним, роділлям та дітям від народження до 18 років — ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України» (далі — Інститут), ми попросили директора Інституту, академіка НАМН України Юрія Антипкіна.

— Юрію Геннадійовичу, розкажіть, будь ласка, в чому полягає сутність перинатального центру, чим він відрізняється, скажімо, від звичайного пологового будинку?

— Спробую пояснити на прикладі нашого Інституту. Його було організовано у 1929 р., але повномасштабну роботу він почав здійснювати з 1980 р., коли було побудовано і відкрито акушерський корпус. Створення комплексу акушерської та педіатричної клінік в одному місці на той час було унікальним, ніде в СРСР такого поєднання не було. В чому ж його унікальність? По суті кажучи, ще у 80-ті роки ХХ ст. в Україні було створено прототип сучасного перинатального центру — структурно-адміністративної одиниці, на базі якої жінка починає спостерігатися ще до настання вагітності, весь період вагітності, народжує в цьому закладі, і потім дитина спостерігається в педіатричній клініці стільки, скільки це необхідно за станом її здоров’я.

На жаль, на сьогодні в Україні показники дитячої та материнської смертності гірші, ніж у країнах Європейського Союзу. Які ж причини цього? Перш за все, це фактори, пов’язані з перинатальним періодом, а саме перебіг вагітності, стан здоров’я вагітної, перебіг пологів, стан здоров’я новонародженого та дитини в подальшому.

Широкомасштабні довготривалі епідеміологічні дослідження, які проводяться Інститутом на виконання завдання ВООЗ у рамках програми «Діти 90-х», показали, що у 5 великих промислових містах, а саме: Дніпродзержинськ, Маріуполь, Красний Луч, Харків і Київ (контрольним містом був Івано-Франківськ), здорових дітей народжується всього 8–10%. У цьому і є основна причина таких поганих статистичних показників.

Тому зараз необхідно максимально звернути увагу саме на вдосконалення перинатальної служби шляхом створення перинатальних центрів — тобто потужних комплексів надання акушерської, неонатальної та педіатричної допомоги. У них має здійснюватися на сучасному рівні перинатальна діагностика вад розвитку, проводитися моніторинг функціонування усіх систем плода протягом усієї вагітності. Ще одним важливим моментом є катамнез — тобто такі діти мають спостерігатися ще протягом 3 років.

Пологодопоміжна служба, яка існує в Україні на сьогодні, не може цього забезпечити. Тому зараз все робиться для того, щоб найкращі світові перинатальні технології з доведеною ефективністю, моделі організації перинатальної служби, включаючи досвід нашого Інституту, були впроваджені в діяльність перинатальних центрів ІІІ рівня.

— В чому особливість ІІІ рівня надання акушерської допомоги?

— Якщо ІІ рівень надання акушерської допомоги — це пологові будинки, в яких народжують жінки без будь-яких відхилень у стані здоров’я протягом вагітності, то заклади ІІІ рівня — перинатальні центри — надаватимуть медичну допомогу жінкам із наявною будь-якою екстрагенітальною патологією чи у разі патологічного перебігу вагітності. В них має бути представлений більш ширший профіль спеціалістів з вищим рівнем кваліфікації, і жінка, а згодом і народжена нею дитина, будуть отримувати всю необхідну допомогу протягом періоду вагітності, пологів і в постнатальний період. Існує ще вищий рівень — коли мова йде про високоспеціалізовану перинатальну медицину — в Україні таку допомогу вагітним і породіллям надає і наш Інс­титут.

— Яка роль Інституту і НАМН України в реалізації Національного проекту «Нове життя»?

— Перед тим, як ввести в дію перинатальні центри, була проведена копітка робота, до якої активно залучалися співробітники нашого Інституту. Необхідно було розробити нормативно-правову документацію, яка регламентуватиме роботу перинатальних центрів. Це вимоги до приміщень, обладнання, кадрів, штатний розпис, завантаженість ліжок, табелі оснащення, санітарно-гігієнічні вимоги, взаємозв’язок роботи перинатальних центрів, порядок направлення жінок з ІІ рівня на ІІІ і з ІІІ — до високоспеціалізованих закладів. Ці документи підготовлено спеціалістами Інституту та МОЗ України в рамках робочої групи Національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства». Керуючись цими нормативно-правовими документами, в регіонах будуть проведені внутрішні та зовнішні аудити. Для цього створені спеціальні групи фахівців НАМН, МОЗ України та представників Національного проекту які виїжджають в регіони і здійснюють оцінку рівня готовності тих лікувально-профілактичних закладів, які претендують стати перинатальним центром ІІІ рівня.

Дуже важливо, що в рамках цього проекту за ініціативою Президента НАМН України академіка А.М. Сердюка та за підтримки Президії НАМН України прийнято рішення не обмежувати надання високо­спеціалізованої медичної допомоги вагітним лише межами Інституту, а залучити до цього усі наукові установи Академії. Адже якщо жінка має важку екстрагенітальну патологію, таку як цукровий діабет, вада серця, гепатит тощо, то вона має спостерігатися відповідними спеціалістами в період вагітності. Для цього зараз у всіх клінічних інститутах НАМН України розгортаються ліжка, організовується багатопрофільна високоспеціалізована медична допомога вагітним. Наприклад, якщо у період вагітності у жінки діагностують тяжку серцево-судинну патологію, за необхідності оперативного втручання вона може бути розроджена в Інституті серцево-судинної хірургії і прооперована відповідно до її патології. Якщо у плода діагностовано вроджену ваду серця, яка потребуватиме невідкладної хірургічної корекції одразу після народження, то така жінка спостерігатиметься у нашому Інституті, за необхідності термінового оперативного втручання у дитини жінка може бути розроджена в нашому Інституті або в Інституті серцево-судинної хірургії, і дитина одразу буде прооперована. Поряд з цим на ефективність такої практики вказує, наприклад, нещодавній випадок, коли жінка при доношеній вагітності була прооперована з приводу пухлини головного мозку, і одночасно їй було зроблено кесарів розтин.

Крім того, слід зазначити, що одним з основних напрямків наукової діяльності Інституту було й залишається вивчення впливу на перебіг вагітності, пологів, розвиток плода і стан здоров’я дитини після народження різних видів екстрагенітальної патології. Цим питанням ніхто в Україні не займався на такому серйозному рівні, як наш Інститут. Цей напрямок має дуже велике значення, адже кількість вагітних з екстрагенітальною патологією постійно збільшується. Серед екстрагенітальної патології переважають цукровий діабет, який суттєво впливає на перебіг вагітності та внутрішньоутробний розвиток плода, вроджені й набуті вади серця у вагітних тощо.

— Чи планується запровадження у перинатальних центрах або на базі Інституту методики внутрішньоутробної корекції вад розвитку плода? На скільки такі методики ефективні?

— На сьогодні американські вчені розробили унікальну методику корекції вроджених вад серця у плода, але вона ще не підтвердила свою ефективність. Крім того, слід зважати на певні ризики для матері та плода при запровадженні фетальної кардіохірургії. У разі інших вад розвитку, таких як діафрагмальна грижа, результати їх внутрішньоутробної корекції кращі. При своєчасному проведенні внутрішньоутробно оклюзії трахеї знач­но рідше розвивається гіпоплазія легень і тяжка легенева гіпертензія, і такі діти виживають. Інститут готується до запровадження подіб­них методик в Україні, але стримуючим фактором є необхідність придбання відповідної фето­скопічної та іншої сучасної апаратури, яка є високовартісною.

Олександр Устінов,
фото Сергія Бека