Прогноз ризику серцевої недостатності протягом життя

29 грудня 2021 о 12:20
1142

Актуальність

Серцева недостатність (СН) є основною причиною 1 млн щорічних госпіталізацій, зумовлюючи близько 300 тис. випадків смерті в США. Нині обґрунтовано ряд ефективних стратегій зниження ризику СН, які з-поміж іншого зосереджені на контролі рівня артеріального тиску (АТ), глікемії, спираючись на принципи здорового харчування, фізичної активності, фармакологічної корекції тощо. Середній ризик розвитку СН протягом життя є високим, однак суттєво відрізняється серед представників різних етнічних груп, а також залежно від статі. Донині не розроблено моделей для оцінки довгострокового ризику розвитку СН, які дозволяли б завчасно ідентифікувати такі наслідки і пропонувати заходи профілактики для осіб із груп високого ризику. У нещодавньому дослідженні співробітниками Північно-Західного університету (Northwestern University), США, вперше презентовано та підтверджено модель прогнозування ризику розвитку СН протягом життя. Стаття за матеріалами роботи опублікована у виданні Американської кардіологічної асоціації «Circulation Research» 10 грудня 2021 р. [1].

Методологія та результати

Маніфестація перших ознак СН означає закриття вікна профілактичних заходів, що є втраченою можливістю, адже смертність протягом наступних 5 років після встановлення діагнозу становить 50%, подібно до таких показників у разі виявлення онкологічного захворювання. Раніше були розроблені моделі, які аналізують ризик СН в найближчі 5–10 років, хоча вони не є достатньо обґрунтованими для молодих людей, у яких СН може не розвинутися, поки вони не стануть старшими [2].

У дослідженні оцінювали стан дорослих осіб із 5 популяційних когорт віком 20–59 років, у яких на початковому етапі не виявлено серцево-судинних захворювань. Для 24 838 учасників спостереження (з них 55% жінок, 25% належали до негроїдної раси) життєвий потенціал стновив 599 551 людино-років. Рівняння ризику розвитку СН протягом наступних 30 років відповідно до статі та раси обчислювали, зважаючи на конкуруючий ризик смерті, не пов’язаної з СН. Власне СН розглядали як стан, підтверджений клінічним діагнозом. Калібрування моделі оцінювали за допомогою 10-кратної перехресної перевірки. З метою систематизації дослідження модель апробовано відповідно до різних факторів ризику.

За результатами роботи встановлено відмінності довготривалого ризику розвитку СН залежно від етнічної групи та гендерної приналежності, розроблено моделі прогнозування для кожної окремої демографічної підгрупи. Наприклад, розраховано, що в середньому для чоловіка віком 40 років, який не палить, має показники систолічного АТ 140 мм рт. ст. та індекс маси тіла (ІМТ) 30 кг/м2 ризик розвитку СН становитиме близько 22,8% у чоловіків негроїдної раси та 13,0% у чоловіків європеоїдної раси (13,0% та 12,1% у жінок відповідно). Рівняння, що моделює роль статі і расової приналежності у прогнозуванні довготривалого ризику СН, продемонструвало високий рівень статистичного розподілу та калібрування.

Практичне значення

Обговорюючи отримані дані, автори підкреслили, що розроблена модель дозволяє клініцисту оцінити ризик розвитку СН у людини протягом наступних 30 років на основі поточного рівня факторів ризику, таких як ІМТ, АТ, рівень загального холестерину, наявність цукрового діабету (ЦД) та паління. Наразі вчені працюють над адаптацією онлайн-версії діагностичного інструменту, яким могли би користуватися лікарі. Також фахівці підкреслюють, що статистична модель надає лікарю і пацієнту шанс для індивідуальної дискусії та початку ранньої профілактики СН, пропонуючи більш чіткий превентивний підхід і виходячи за межі ризику, пов’язаного з наявністю чи відсутністю артеріальної гіпертензії чи ЦД.

Список використаної літератури

  1. Khan S.S., Ning H., Allen N.B. et al. (2021) Development and validation of a long-term incident heart failure risk model. Circ. Res., 10 Dec. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.121.319595.
  2. Khan S.S., Ning H., Shah S.J. et al. (2019) 10-year risk equations for incident heart failure in the general population. J. Am. Coll. Cardiol., 73 (19): 2388–2397. doi: 10.1016/j.jacc.2019.02.057.

Наталія Савельєва-Кулик
Редакція журналу «Український медичний часопис»