Обструктивне апное сну та ризик дорожньо-транспортних пригод: заява European Respiratory Society–2021

3 грудня 2021 о 11:30
731

Актуальність

Синдром обструктивного апное (СОА) під час сну — захворювання, що характеризується наявністю хропіння, періодичним спаданням верхніх дихальних шляхів на рівні глотки та припиненням легеневої вентиляції, зниженням рівня кисню в крові, грубою фрагментацією сну та надмірною денною сонливістю. У популяції СОА під час сну є дуже поширеним, при цьому результати нещодавніх досліджень вказували на те, що майже у 50% дорослих чоловіків відмічають помірне або тяжке порушення дихання уві сні (ПДС), що вимірюється за допомогою індексу апное-гіпопное (apnoea–hypopnoea index — AHI) ≥15 випадків за одну годину [1]. Дані літератури свідчать, що клінічний СОА, що базується на АНІ ≥5 випадків/год разом з відповідними клінічними симптомами, особливо денною сонливістю, наявний у 10% дорослих чоловіків.

Денна сонливість є вкрай важливим фактором дорожньо-транспортних пригод (ДТП) або нещасних випадків на виробництві. При цьому саме СОА є найпоширенішою причиною, асоційованою з денною сонливістю. Медико-правові наслідки СОА в основному стосуються ризику нещасних випадків внаслідок денної сонливості та пов’язаних з ними економічних та правових наслідків [2].

Деякі автори сходяться на тому, що пацієнти із супутнім СОА під час сну повинні відмовитися від водіння автомобіля, поки не отримають відповідну терапію [3]. У 2014 р. Європейський Союз запровадив директиву стосовно регулювання положень керування автомобілем у пацієнтів з денною сонливістю. Ця директива визначає, що пацієнти з АНІ >15 подій/год і пов’язаною з нею денною сонливістю не повинні керувати автомобілем, доки не отримають ефективне лікування, і для отримання дозволу керування автомобілем необхідно підтвердження від лікаря [4]. Однак серед клініцистів наявна певна невизначеність щодо оцінки тяжкості СОА, зокрема оцінки денної сонливості.

Враховуючи ці дані та директиву Європейського Союзу, Європейське респіраторне товариство (European Respiratory Society — ERS) проаналізувало доступні на сьогодні дані про асоціацію СОА та ДТП та сформулювало більш чіткі критерії обстеження та допуску пацієнтів з СОА до керування автомобілем [5]. Членами робочої групи проведено систематичний огляд даних у базі даних медичної літератури PubMed за період з січня 1988 по листопад 2019 р. На підставі отриманих даних ERS створило заяву щодо проблеми СОА. Далі будуть наведені основні висновки заяви.

Частота ДТП серед пацієнтів з СОА під час сну:

  • СОА підвищує ризик ДТП;
  • дослідження серед професійних водіїв демонстрували, що у цій когорті поширеність СОА під час сну є надзвичайно високою;
  • у професійних водіїв недосипання є основним фактором ризику ДТП.

Патофізіологія та предиктори денної сонливості при СОА:

  • відсутні суттєві відмінності між предикторами суб’єктивної та об’єктивної сонливості, хоча більшість даних стосується саме суб’єктивної сонливості;
  • АНІ не є корисним інструментом для прогнозування денної сонливості при СОА;
  • ожиріння — ключовий фактор ризику денної сонливості, який лише частково асоційований із СОА;
  • депресія, метаболічні фактори, супутні захворювання та генетичний фон відіграють важливу роль у патогенезі денної сонливості.

ERS запропонувало два алгоритми:

  • алгоритм для водіїв, залежно від наявності попередніх ДТП: для водіїв без ДТП у минулі роки рекомендовано клінічну оцінку, скринінг на СОА, а також оцінку за шкалою сонливості Епворта; для людей, які були учасниками пов’язаного із сонливістю ДТП, на додаток рекомендована оцінка достатнього рівня сну, прийому різних лікарських засобів та наявності інших захворювань, пов’язаних із денною сонливістю;
  • алгоритм для водіїв залежно від наявності підозри чи відомого СОА: при підозрі на ОСА, крім клінічного обстеження, рекомендована оцінка за шкалою сонливості Епворта, а також полісомнографія; при підтвердженому СОА рекомендована клінічна оцінка, у тому числі оцінка динаміки індексу маси тіла, оцінка за шкалою сонливості Епворта, а також визначення прихильності до лікування.

Загалом у консенсусі наголошується, що на сьогодні відсутні методи, що дозволяють з високою точністю визначити ризик пов’язаних з денною сонливістю ДТП у пацієнтів з СОА.

Список використаної літератури:

  1. Heinzer R., Vat S., Marques-Vidal P. et al. (2015) Prevalence of sleep-disordered breathing in the general population: the HypnoLaus study. Lancet Respir Med; 3: 310–318. doi:10.1016/S2213-2600(15)00043-0.
  2. Smolensky M.H., Di Milia L., Ohayon M.M. et al. (2011) Sleep disorders, medical conditions, and road accident risk. Accid. Anal. Prev.; 43: 533–548.
  3. Johns M.W. (1991) A new method for measuring daytime sleepiness: the Epworth sleepiness scale. Sleep; 14: 540–545. doi:10.1093/sleep/14.6.540
  4. Bonsignore M.R., Randerath W., Riha R. et al. (2016) New rules on driver licensing for patients with obstructive sleep apnea: European Union Directive 2014/85/EU. J. Sleep Res.; 25: 3–4. doi:10.1111/jsr.12379.
  5. Bonsignore M.R., Randerath W., Schiza S. et al. (2021) European Respiratory Society statement on sleep apnoea, sleepiness and driving risk. European Respiratory Journal, Feb, 57 (2) 2001272. DOI: 10.1183/13993003.01272-2020.

Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»